WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Боротьба Київської Русі з монголо-татарською навалою - Реферат

Боротьба Київської Русі з монголо-татарською навалою - Реферат

монголи завоювали Північно-Східну Русь. Були здобуті штурмом, розграбовані й спалені Рязань, Володимир-на-Клязьмі, Ростов, Углич, Твер та інші міста. Майже всі їхні мешканці були винищені завойовниками.
Протягом цілого року (до весни 1239 р.) монгольські полчища перебували в південноруських степах, відпочиваючи й підгодовуючи коней. По тому вони рушилися на Південну Русь, захопили зненацька Переяслав і спалили його. Згодом ворог здобув Чернігів, оборону якого очолював князь- Мстислав Глібович. "Переможений був Мстислав, і безліч воїнів його побито було, і місто взяв [монгольський хан Менгу], запалив вогнем", - із гіркотою зазначив південнорусь-кий книжник. Далі Батий намірився захопити Київ. Попри вимогу одного з його воєвод-Мен-гу-хана - кияни відмовилися здати місто. Менгу не наважився на штурм. Минув рік, і головні сили Батия облягли стольний град Руської землі. Це сталося восени 1240 р.
У Галицько-Волинському літописі збереглися враження очевидця облоги Києва незліченним монгольським військом. За скрипінням возів, ревінням верблюдів, іржанням коней ворога не було чути людських голосів. Єдиний раз для штурму руського міста Батиєві довелося зо-середити всі свої сили. Як оповідає Псковський літопис, облога Києва тривала 10 тижнів і 4 дні. А інший північноруський літопис - Лаврен-тіївський - називає день здобуття монголами давньоруської столиці: 6 грудня 1240 р.
Головний удар Батий завдав з півдня, він припав на Лядські ворота. Не зупиняючись ні вдень, ні вночі, монгольські тарани бухали в браму та стіни цієї фортеці, аж поки завойовники не змогли вдертися до "міста Ярослава". "Того самого року,- із сумом свідчить Лаврентіївський літопис, - здобулиКиїв татари і святу Софію розграбували, і монастирі всі, й ікони, й хрести, і все узороччя церковне взяли, а людей від малого до великого всіх убили мечем". Дуже мало киян залишилося серед живих, та вони з часом зуміли відродити своє прекрасне місто.
По здобутті Києва орди Батия ринули на Захід. Вони заволоділи Галицькою та Волинською землями й у середині 1241 р. вторглися до Польщі та Угорщини, спустошивши їх. Але для завоювання Європи у Батия сил уже не вистачило: надто великих втрат зазнало його військо на Русі.
1242 р. Батий припинив похід на Захід і, вогнем і мечем знову пройшовши руськими землями, привів свої орди в пониззя Волги. Там монголи заснували свою державу - Орду (в історичній літературі вона виступає звичайно
Монголо-татарська навала мала дуже тяжкі наслідки для руських земель. Від багатьох міст та селищ залишилися лише назви у літописах. значну частину населення монголо-татари винищили або взяли у полон.
Найбільш спустошені були міста-центри економічного, політичного та культурного життя давньоруських земель.
Руські князівства були поставлені у васальну залежність від Золотої Орди. Хан залишив князів і бояр на їхніх місцях, але підкоряв їх своїй владі. Руське населення було обкладене тяжкою даниною на користь хана і татарської знаті. Крім того населення повинно було виконувати інші платежі і повинності : поплужне (поземельна дань від плуга ), корм ( утримання ханських урядовців ), ям ( надання транспортних засобів ханським урядовцям ), тамга ( мито ), війна (повинність, яка виявлялася в тому, щоб видавати людей в ханський воєнний похід).Від данини звільнялося тільки духівництво, на яке покладався обов язок прилюдно молитися за ханів. монголо-татарські загарбники намагались використити православну церкву в інтересах зміцнення своєї влади на Русі. Найтяжче було князівствам розташованим ближче до Золотої Орди, тоді як дальнім - Галицькому, Волинському, Київському - було трохи легше. Вони корилися хану, хоча у внутрішньому житті мали повну волю. Щоб тримати в покорі населення та збирати з нього данини, хани призначали на руських землях баскаків ( намісників ) з військом. Під їх контролем перебували також князі. Особливо нестерпним монголо-татарське іго було для народних мас, які зазнавали подвійного гніту : від ханів і феодалів ( князів ібояр ). Руські феодали посилювали експлуатацію залежного від них населення, разом з тим перекладали на них і весь тягар монголо-татарських поборів.
Народні маси не раз повставали проти іга ( 1259 - в Новгороді; 1262- в містах Північно-Східної Русі; Ростові; Володимирі; Суздалі; Ярославлі; 1231 і 1327 - в Твері ).
Монголо-татарське іго затримувало економічний і культурний розвиток руських міст, ослаблювало їх політично і посилювало феодальну роздробленість. Карл Маркс називав владу Орди над підкореними народами кривавим брудом монгольського іга, і підкреслював, що воно не тільки гнітило, а й ображало душу народу, який ставав його жертвою. Боротьба Русі проти іга описана і в Галицько-Волинському літописі.
В 14-15 столітті Золота Орда занепадає і ось у 1480 році Русь повністю звільнилася від монголо-татарського іга.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Б.Лановик, Р.Матейко, З.Матисякевич. Історія України. - К., 2000.
2. К.І.Рибалка. Історія України. - Ч.І. - К., 1994.
3. Л.Н. Гумільов, "Від Русі до Росії", М., 1999;
4. С.Г. Пушкарьов, "Огляд російської історії", М., 1989;
5. Е. Хара-Даван, "Чингіс-хан", М., 1997;
6. В. Трепавло, "Татари на Русі", М., 1966;
7. О. Носова, "Комсомольська правда", березень 1999.
Loading...

 
 

Цікаве