WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Білети по історії 11 клас (з відповідями). - Реферат

Білети по історії 11 клас (з відповідями). - Реферат

виступав і з антикапіталістичними гаслами. На відміну від соціалістів і комуністів, у вільній конкуренції і індивідуалізмі вбачалась загроза для національної єдності.
Запозичивши у соціалістів ряд гасел та ідей, фашизм вважав со-ціалістів і комуністів основними своїми ворогами. Антикомуністич-ні гасла сприяли об'єднанню італійських фашистів, німецьких наци-стів і японських мілітаристів у Антикомінтернівський пакт. Соціалі-стів вони не сприймали за їхню "вину" у поразці в Першій світовій війні.
У різних країнах фашистський рух мав свої специфічні риси. Бу-дучи націоналістами, його прихильники не докладали зусиль, щоб виробити спільну програму.
У німецькому фашизмі націоналізм набрав крайніх форм. В іта-лійському цього не було. На думку німецьких фашистів історія люд-ства була вічною боротьбою за існування різних рас і народів. У цій боротьбі перемагає сильніший. Переможений повинен загинути або підкоритись. Найбільш життєздатною вони вважали арійську нор-дичну расу, до якої відносили себе. Її історична місія - завоювати світове панування.
Італійський фашизм зразком для наслідування вважав Римську імперію і прагнув перетворити Середземне море в "італійське озеро".
В класичному "закінченому" вигляді тоталітаризм утвердився в УЗ- р. в Німеччині, де фашисти прийшли до влади конституційним шляхом. В основі його встановлення - згубні для Німеччини наслід-ки Першої світової війни, глибока економічна криза, загострення соціальних суперечностей, рішення Паризької конференції, втрата території і колоній, величезні розміри репарацій, прагнення правля-чих кіл до реваншу. Гітлерівський режим будувався на абсолютній Централізації влади. Кінцевою метою нацисти проголошували вста-
новлення гегемонії Німеччини в усьому світі, встановлення "нового порядку", знищення народів або їх повне підкорення фашистській владі. Опорою фашизму стала дрібна й середня буржуазія, значна частина робітників і селян, студентів та інтелігенції. Їм, що багато втратили після війни і натерпілися в роки кризи, обіцяли землі, ро-боту, звання, посади. Прийоми ідеологічного впливу підкреслювали ся створенням апарату насильства й залякуванням інакомислячих (СС, СД, СА, гестапо і т.д.). В країні були ліквідовані всі демократич-ні інститути Веймарської республіки: заборонені політичні партії, роль парламенту була зведена нанівець, прийняті антидемократичні закони. Економічне життя країни було підпорядковане мілітарист-ському курсу режиму. Шляхом розв'язання Другої світової війни гітлерівці прагнули досягнути світового панування.
Фашистський режим в Італії будувався на принципах корпорати-візму. В умовах хаосу та безпорядків фашисти прийшли до влади у 1922 р. Вони хотіли створити державу-корпорацію замкнутого типу, де буде "соціальний мир і порядок", централізація й вертикальне підпорядкування. Фашисти йшли до влади під гаслами боротьби проти "гнилої демократії й парламентаризму".
Білет №4
4.1 Охарактеризуйте початок Української революції, утворення та політичну програму Центральної Ради
Українська революція стала визначною подією в історії украінсь-кого народу XX ст. Вона засвідчила негасиме прагнення українців до творення власної держави. Незважаючи на тривале імперське поне-волення, народ знайшов в собі сили, щоб у вкрай несприятливих умовах протягом тривалого часу (1917-1920 рр.) вести запеклу збройну боротьбу, відстоюючи свою державність.
Які ж були причини і передумови революції? Учасники і дослід-ники революції вказують такі причини:
1. Залежне і пригноблене становище України, великодержавних-цька політика щодо неї панівних кіл як Росії, так і Австро-Угорщи-ни.
2. Важке соціальне становище переважної частини населення. Невирішеність аграрного питання і соціального захисту робітницт-ва.
3. Піднесення українського національно-визвольного руху, орга-нізаційне та ідеологічне його оформлення.
Безпосереднім поштовхом до революції стала Перша світова вій-на, яка до краю загострила проблеми воюючих держав, ослабила і призвела до падіння Російської, а згодом Австро-Угорської імперій. Це дало історичний шанс українському народу у боротьбі за свою державність.
Перемога Лютневої демократичної революції у Росії 27 лютого 1917 р. і повалення самодержавства відкрили нову сторінку в історії
України. Розпочався складний, суперечливий, але дуже важливий етап V її суспільно-політичному й духовному розвитку.
2 березня 1917р. у Петрограді виник Тимчасовий уряд, який важав себе правонаступником царського уряду і прагнув зберегти
цдд усіма територіями імперії, зокрема й над Україною. Г^онавчу владу в Україні Тимчасовий уряд передав повітовим і oубернським комісарам, якими були голови земських управ.
Поряд з органами Тимчасового уряду в Україні, як і в Росії, май-же одразу виникли інші структури влади - ради робітничих і солдат-ських депутатів, провідну роль в яких відігравали російські меншо-вики, есери, більшовики.
Третім центром влади і носієм ідеї національного відродження України стала Українська Центральна Рада.
Ідея заснування Центральної Ради народилася на зборах Товари-ства українських поступовців. Полеміка щодо принципів її творен-ня, завдань і програмних гасел не вщухала кілька днів. 7 березня 1917 р. відбулися вибори керівного ядра Центральної Ради. Цей день вважається датою створення УЦР.
УЦР поступово перетворилася в справжній керівний орган наці-онально-демократичної революції, своєрідний український парла-мент, що, крім ТУП, об'єднував представників головних українських політичних партій, а також багатьох безпартійних прихильників українського національно-державного відродження. До неї увійшли представники православного духовенства, культурно-освітніх, коо-перативних, військових, студентських організацій, громад і гуртків, наукових товариств. У перші дні діяльності УЦР налічувала незначну кількість членів, а її повний склад восени 1917р. становив 822 особи.
Керівником (головою) УЦР було обрано Михайла Сергійовича Грушевського (1866-1934) - видатного українського історика й полі-тичного діяча, одного з керівників ТУП, а з 1917р.- члена партії українських есерів, прихильника автономістських настроїв. Важливу роль у діяльності УЦР відігравали відомий український письменник, лідер Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП) Володимир Кирилович Винниченко (1880-1951), Симон Васильович Петлюра (1879-1926), а також С.Єфремов, Б.Мартос, І.Стешенко, П.Христюк та ін.
Спочатку УЦР виконувала роль київської міської організації. Во-на не змогла одразу сформувати й політичної платформи своєї дія-льності, закликавши 9 березня український народ домагатися від Тимчасового уряду "всіх прав, які тобі природно належать", обме-живши їх публічним використанням української мови в державних, судових та освітніх установах.
Остаточно викристалізував політичнупрограму УЦР і завершив її організацію Всеукраїнський національний конгрес, що працював у Києві 6-8 квітня 1917 р. за участю близько 1000 представників укра-їнських
Loading...

 
 

Цікаве