WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Суспільно-політичне становище Наддніпрянської України у ХІХ ст. - Реферат

Суспільно-політичне становище Наддніпрянської України у ХІХ ст. - Реферат

розмірі 3-х днів для чоловіка і одного дня - для жінки -
з "тяглого" господарства, себто такого, в якому були коні або вели;
якщо ж у господарстві не було ні коней, ніБОЛІВ, панщину встанов-
лювалося в розмірі 2-х днів 'для чоловіка і одного дня для жінки;
у свята панщину заборонялося. Всі інші види повинностей касува-
лося. Не вільно було переносити "панщинні" дні з одного тижня на
другий або з одного місяця на другий. Заборонялося вживати жінок
на тяжку працю. Дідич мав право замінити панщину в полі на пан-
щину на фабриці, але не мав права переводити селян на двораків.
Обмежено самоволю дідичів щодо шлюбів селян, здачі в рекрути,
засилання на Сибір.
Звичайно, заходи Бібікова не привели до ліквідації кріпацтва,
але завдяки "Інвентарним правилам" внесено деякий контроль у
відносинах між поміщиками й кріпаками, визначено межі помі-
щицької влади. Практичне значення "Інвентарних правил" було
дуже мале, бо дійсного контролю за діями поміщиків не заведено,
і вони далі збільшували панщину та зменшували наділи селян-
ських земель.
Слід додати: те, що зробив для поліпшення становища селян
Д. Вібіков - "фельдфебель царя, капрал Гаврилович Безрукий",
як назвав його Т. Шерченко в "Юродивому", "завзятий реакціонер,
ворог всякої ліберальної думки... яскравий сатрап-самодурі", як
схарактеризував його видатний історик Д. Дорошенко, - звів на-
нівець наступник Бібікова на становищі генерал-губернатора, князь
Васильчіков, людина культурна і ліберальна. Дідичі-поляки, які не
могли примиритися з обмеженням їхніх прав на кріпаків, зверта-
лись до Васильчікова з проханнями та скаргами, і він видавав "до-
повнення" до "Інвентарних правил", які їх фактично паралізували.
Унаслідок цього, - як писав дослідник М. Корнилович, - "школи
утиски над селянами не були такі сильні, як саме в цей час.
Незадоволення з інвентарної реформи виявилося в постійних
заворушеннях: селяни відмовлялися виконувати панщину, і дідичі
викликали поліцію та військо. Безпосередньо після введення ре-
форми на Правобережжі вибухло 55 бунтів. У той же час утекло
з Київщини коло 30.000 селян. А взагалі в 1826-1854 роках р Укра-
їні було 126 селянських повстань, а в цілій Російській імперії -
624. Крім повстань, було багато випадків убивства дідичів.
Найбільше повстання вибухло 1855 року під час Кримської вій-
ни, коли російський уряд видав маніфест, в якому, у непевних ви-
разах закликаючи селян вступати добровільцями в армію, обіцяв
їм полегші. Маніфест, написаний російською мовою, читали в цер-
квах, і селяни зрозуміли, що цар кличе записуватися в козаки. Вони
перестали виконувати панщину і почали, вимагаючи від священи-
ків, щоб приводили їх до присяги. Священиків, які пробували пояс-
нити дійсний зміст маніфесту, били за те, що нібито "ховають во-
лю." Повстання охопило кілька повітів Київщини, де населення ще
пам'ятало козаччину. Придушено його військовою силою, при чому
тисячі селян покарано різками, а сотні -o заслано на Сибір. Вся ця
подія дістала назву - "Київська козаччина 1855 року"."
Не зважаючи на загальну реакцію, в Україні також велася не-
впинна праця над вивченням минулого українського народу, його
фолкльору, мистецтва. Видана 1819 року Цертеловим збірка істо-
ричних дум, справила велике враження. Року 1827 М. Максимович,
майбутній ректор Київського університету, видав збірник україн-
ських пісень. Ці видання розкрили читачам красу української на-
родної поезії. У роках 1832-1838 в Харкові 1. Срезневський надру-
кував збірник "Запорозька Старина" з піснями і історичними ду-
мами. У Харкові молодий історик М. Костомаров і А. Метлинський
стали виразниками духової взасмности слов'янських народів.
У Харківському університеті створився гурток студентів, в яко-
му читали вірші Рилєєва та інших декабристів. Члени цього гуртка
були арештовані, але революційний настрій студентства не змі-
нився. У 1840-их роках в Харкові ширяться ідеї всеслов'янської
федерації, які приходять із Чехії, Тут вивчають польську, сербську,
чеську мови, з'являється переклад "Краледворського літопису".
У 1840-их роках, коли до Києва дійшли перші відгуки поль-
ського повстання, київські міщани співчували повстанцям і шукали
шляхів, щоб порозумітися з ними. Після здушення польського пов-
стання Київ став центром русифікаційної політики. Проте цього
не вдалося досягти. В університеті було викрито таємне політичне
товариство з студентом Гордоном на чолі, членами товариства були
поляки та росіяни.
Репресії супроти Союзу не припинили визвольного руху в Укра-
їні. На початку 1840-их років у Києві група студентів та молодих
професорів створила нелеґальний гурток, метою якого була бо-
ротьба проти кріпацтва та національне визволення українського
народу. Тоді у Києві зібралося чимало української національно-
свідомої; талановитої молоді. Серед неї були: історик М. Костома-
ров, що з 1844 року викладав історію в гімназії, а згодом став
адьюнкт-професором університету; П. Куліш - талановитий етно-
граф, письменник; М. Гулак-Артемовський - історик права; П.
Маркевич - етнограф; В. Білозерський; з ними близько зійшлися
молодші люди, що недавно закінчили університет або були ще сту-
дентами.
Моральним авторитетом цього неоформленого товариства став
Т. Шевченко, який у 1846 році дістав посаду вчителя малювання
при Київському університеті. Тоді Шевченко був уже в зеніті
своєї слави, як видатний маляр, а ще більше як поет. Його подорожі
по Україні - Чернігівщині, Полтавщині, Київщині - показали,
яка широка була його популярність, як глибоко шанували та лю-
били його. Найбільші магнати України - Рєпніни, Тарновські, Ли-
зогуби, Лук'яновичі, Родзянки та ін., - запрошуавли його до себе,
замовляли йому портрети, захоплювалися його поезіями. В тому
гуртку молоді Шевченко відразу став центральною особою не тільки
як славний поет і маляр: до того приєднувався особистий чар, який
підкоряв йому всіх, хто з ним зустрічався.' Була й ще одна при-
чина популярности Шевченка: в добу панування романтизму він
якраз був тим героєм, про якого мріяла молодь - був кріпаком,
який багато терпів у своїм житті, був людиною з маси українського
народу, яка виросла під впливом історичнихo спогадів про козацтво,
про гайдамаків.
Олександер II (1855-1881), молодий, ліберальних поглядів вихо-
ванець поета В. Жуковського, бачив усі вади режиму Миколи І
Року 1856 Кримська війна закінчилася мировим конгресом у Па-
рижі, і в
Loading...

 
 

Цікаве