WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Історія України – як частина Всесвітньої історії - Реферат

Історія України – як частина Всесвітньої історії - Реферат

управлінським апаратом. Вона мала власну Конституцію, Герб, Гімн, прапор - символи, які нібито відображали національну самобутність українців їх держави.
Фактично, з утвердженням жорстокого централізму і одноосібної влади, Україна перетворилася в звичайну провінцію підпорядковану московському центру з його грубим диктатом і дріб'язковою опікою. Українці змушені були заплатити страхітливу ціну за соціалістичні експерименти, які в кінцевому підсумки відкинули СРСР на узбіччя цивілізованого світу.
Перебуваючи в складі СРСР Україною прокотились кілька хвиль масових репресій:
Перша (1929-1931 рр.) пов'язана з колективізацією.
Друга (1932-1934 рр.) викликана голодом, правлінням Постишева, вбивством Кірова.
Третя (1936-1938 рр.) породжена політичним недовір'ям;
Четверта (1939-1940 рр.) обвинуваченням західноукраїнського населення в націоналізмі.
Арешти, допити, суди йшли щоденно. Кількість репресованих не встановлено, але про їх число можна судити по цифрі "виявлених" в Україні з 1930 р. по 1941 р. (понад 100) всілякого роду "центрів", "блоків", "організацій".
Починаючи з 1933 р. почалося справжнє гоніння на українську інтелігенцію - еліту народу. Жертвами репресій стали: С.Єфремов, В.Чехівський, А.Ніковський, Й.Гермайзе, М.Зеров, М.Хвильовий, Л.Курбас та сотні інших.
В Академіїнаук України, за неповними даними, було репресовано 250 чол., із них 19 академіків. Розгрому піддалась спілка письменників: 89 чол. розстріляно, 64 заслано, а 83 змушено емігрувати. Масові репресії прокотилися по освітянській ниві. В 1933 р. за політичними мотивами було звільнено близько 200 працівників Наркомату освіти УРСР, всіх керівників облвно і 90% керівників районної ланки та кожен десятий вчитель. Руйнівний смерч пронісся в збройних силах, навіть партії. Із 102 членів і кандидатів у члени ЦК КПУ та 9 членів Ревізійної комісії, яких обрали в 1933 р. репресовано 100.
За розмахом знищення населення власної країни сталінська практика не має рівних у світовій історії. Мова йде про десятки мільйонів громадян. Мабуть не було в Союзі такої родини, якої б не торкнулося чорне крило репресій. Навіть дружини найвищих посадових осіб в державі: Голови Верховній Ради СРСР М.І.Калініна і голови Ради Міністрів В.М.Молотова перебували у в'язницях.
Вся ця кривава вакханалія творилася під прапором захисту соціального експерименту побудови соціалізму - найсправедливішого суспільства - від внутрішніх і зовнішніх ворогів.
Чи можна відкинути ці страхіття української історії з світової історії? Ні! Українські трагедії - це загальносвітові трагедії, які потрібно пам'ятати і знати сучасним поколінням!
Під час Другої світової війни народ України приймав безпосередню участь у військових діях. Саме на території України прогодили важкі бої фашистських та радянських військ. В 60 з'єднаннях і майже 2 тисячах партизанських загонах і групах прорадянського спрямування налічувалося до півмільйона українських бійців. Понад 100 тис. вояків нараховувала УПА. Вони дезорганізували тилові комунікації, зривали економічні і політичні заходи окупантів, здійснювали диверсії , вели розвідувальну й ідеологічну роботу.
За літо 1941р. - осінь 1944 р. партизани України здійснили на транспортних артеріях ворога близько 5 тис. великих операцій і масу дрібних диверсій. Партизанами підірвано 4959 залізничних ешелонів, 1566 танків і бронемашин, знищено 211 літаків, 915 складів, 248 вузлів зв'язку і т.д.
Україну сміло можна віднести до одних з найголовніших вкладників у загальносвітову перемогу над фашистською силою.
А що сьогодні? Чи українська історія має ту силу і яскравість, щоб можна було її віднести до загальносвітової історичної скарбниці?
Після спроби державного перевороту 19-21 серпня 1991 року були остаточно скомпрометовані прихильники тоталітарного режиму. Верховна Рада України 24 серпня прийняла Акт, яким проголосила незалежність України. Процес дезінтеграції СРСР набрав незворотного характеру.
1 грудня 1991 р. Всеукраїнський референдум - 90,34% виборців підтвердили Акт проголошення незалежності України.
8 грудня 1991 р. Президенти Росії, України і Білорусії підписали угоду про припинення існування СРСР і утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД). Україна безпосередньо взяла участь у розвалі радянської імперії.
Сьогодні Україну визнають всі країни світу, вона підтримує дипломатичні звязки з сотнями країн світу, веде культурний обмін, здійснює економічні та політичні звязки з державами світу. Щоправда сьогодні відношення світових держав до України різнобарвне, від повного ігнорування до іронізації українських спроб ввійти в світовій простір. Однак не дивлячись на це, Україна приймає участь у багатьох міжнародних організаціях, залучає своїх громадян до різноманітних загальноєвропейських та світових справ і продовжує вносити свою часточку у всесвітню історію.
Висновки
За географічним вектором українська історія та культура - це, без-перечно, історія та культура європейського типу. А тому в українській національній історії та культурі так чітко виступає європейський інди-відуалізм. Від антів і волинян VI ст. крізь княжу добу, крізь козаччину і аж до XX ст. завжди, коли народ мав нагоду виявити свою політичну волю, він виявляв одну і ту ж характерну рису: схильність віддавати перевагу індивідуальній свободі над інтересами держави, схильність наділяти вищою владою віче (раду) і ревно пильнувати дії своїх вождів.
Україна внесла чимало до загальносвітової історії. Щоправда предки зробили в цьому плані дещо більше, ніж сучасники. Але ще не вечір. Хочеться вірити, що Україна ще не сказала своє останнє слово в світовій історі
ї.
Використана література
1. О.Д.Бойко. Історія України. - К., 1999.
2. В.Й.Борисенко. Курс української історії. - К., 1998.
3. В.І.Семененко, Л.О.Радченко. Історія України. - Харків, 2000.
4. Б.Лановик, Р.Матейко, З.Матисякевич. Історія України. - К., 2000.
5. К.І.Рибалка. Історія України. - Ч.І. - К., 1994.
6. Н.Яковенко. Нарис історії України. З найдавніших часів до кінця XVIII ст. - К., 1977.
7. Історія України. Під редакцією Ю.Зайцева. - Львів, 1997.
8. М.Котляр, С.Кульчицький. Довідник з історії України. - К., 1996.
9. Довідник з історії України. За ред. І.В.Підкови, Р.М.Шуста. Вид. в 3 томах. -Т.І. - К., 1993; - Т.2. - К., 1995; - Т.3. - К., 1999.
10. В.Ф. Верстюк, О.М.Дзюба, В.Ф.Репринцев. Історія України від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. - К., 1995.
Loading...

 
 

Цікаве