WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Україна під гнітом фашистів (Контрольна) - Реферат

Україна під гнітом фашистів (Контрольна) - Реферат

німців... Поки ми зацікавлені в тому, щоб збільшити чисельність українського населенняна противагу росіянам. Проте це не повинно призвести до того, що місце росіян займуть з часом українці"); масові депортації населення (планом передбачалося переселення 65% українців із Західної України до Сибіру); переселення німців на окуповані землі і створення системи озброєних селянських поселень колоністів, безпосередньо підпорядкованих СС. Цілком очевидно, що "Генеральний план Ост" створювався для того, щоб в інтересах завойовників послідовно, планово, поетапно провести знищен-ня, депортацію, перетасовку мільйонів людей.
Отже, на початку війни проти СРСР у німецьких планах щодо України відбулося не просто зміщення акцентів з політичних на економічні, а фактично трансформувалася сама модель майбутнього розвитку українських земель. Якщо у довоєнний період планувалося утворення бодай маріонеткової держави - "Великої України", то вже на початку агресії проти Радянського Союзу українські землі розглядалися як бездержавний сировинний придаток, джерело продовольства і робочої сили, з перспективою після знищення значної частини населення, онімечення та колонізації. Ця трансформація не випадкова, вона пояснюється гранично утилітарним, прагматичним підходом німецьких політиків до долі українських земель. Саме тому в планах фашистів у довоєнний період ці землі - козир у дипломатичній грі; у воєнний - матеріальна база і зручний плацдарм для ведення бойових дій; у повоєнний - одне з кращих місць для розгортання німецької колонізації.
2. Терор і масові знищення мирного населення. Депортація до Німеччини.
Рейхскомісаріат "Україна" очолив Еріх Кох, якого у третьому рейху називали "другим Сталіном". Для управління було створено величезний адміністративний апарат. Центром рейхскомісаріату стало м. Рівне. Фашистський окупаційний режим в Україні мав виконати три основні завдання: забезпечити продовольством, матеріальними і людськими ресурсами потреби фашистської воєнної машини; вивільнити від українського населення шляхом фізичного знищення, депортацій та вивезення на роботу до Німеччини "лебенсрауму" ("життєвого простору") для арійської раси; сприяти колонізації значної частини окупованих земель, заселенню цілих районів німецькими переселенцями (останнє завдання планувалося здійснити протягом 30-ти повоєнних років, але фашисти почали його реалізовувати вже під час війни).
Пограбування України здійснювалося з німецькою грунтов-ністю і педантичністю. Була створена система грабіжницьких заготівельних органів. Найбільшим було "Центральне торгове товариство Сходу", яке мало 30 комерційних відділів з 200 філіалами на місцях. Завданнями "Товариства" були облік, вилучення і переробка усієї сільськогосподарської продукції на окупованій території. У його операціях брало участь 250 німецьких сільськогосподарських фірм. Від початку окупації до березня 1944 р тільки завдяки "зусиллям" "Товариства" з України було вивезено 9,2 млн. тонн зерна, 622 тис. тонн м'яса та мільйони тонн інших продуктів, для перевезення яких було задіяно 1418 тис. вагонів.
Поразка під Москвою змусила Гітлера провести тотальну мобілізацію у Німеччині, що зумовило гострий дефіцит робочої сили у господарчому секторі третього рейху. Саме тому в цей час розпочинається широкомасштабне використання примусової праці населення окупованих країн. З 2,8 млн. молодих людей, вивезених із Радянського Союзу до Німеччини, 2,4 млн. були вихідцями з України.
Характерною рисою "нового порядку", який вводився гітлерівцями на окупованих територіях, був нестримний кривавий терор. У жовтні 1941 р. Україна спізнала свою першу Хатинь: село Обухівку було спалено, а все населення розстріляне. За час окупації подібні варварські акції фашистами були проведені у 250 населених пунктах республіки.
Фашисти діяли без огляду на будь-які норми моралі. Жертвами масових розстрілів у Києві стали 195 тис. осіб, у Рівному - 99 тис., сотні тисяч мирних громадян було знищено у Вінниці, Харкові, Житомирі, Полтаві та інших містах України. Поступово гітлерівський терор все більше набуває рис систематичності - з німецькою педантичністю здійснюються каральні акції, створюються гетто і концентраційні табори. 7 грудня 1941 р. побачив світ підписаний Гітлером декрет, відомий під назвою "Ніч і тумай". Його суть полягала у тому, що кожен, хто буде чинити опір фашизму, має безслідно зникнути: його або страчували, або відправляли до концентраційного табору однієї з окупованих країн. У самій Україні було створено 50 гетто і понад 180 великих кон-центраційних таборів. "Фабрики смерті" діяли у Києві, Львові, Дніпропетровську, Кіровограді та інших містах.
Під час окупації населення України скоротилося на 13,6 млн. осіб (за іншими даними на 14,5 млн.). Жорстокий терор проти мирного населення України мав на меті не тільки "швидке умиротворення", тобто придушення будь-якого опору окупаційними військами. Він став кривавим інструментом виконання головного завдання "Генерального плану "Ост" - обезлюднення східних територій для подальшого переселення сюди німецьких колоністів.
Перші кроки германізації шляхом колонізації земель України були здійснені 1942 р. У цей час у 486 українських селах проживало 45 тис. німецьких колоністів. У липні 1942 p. Гітлер переносить свій генеральний штаб із Растенбурга (Східна Пруссія) в околиці Вінниці. У зв'язку з цим у грудні 1942 p. після виселення місцевого населення на території у 500 км2, що охоплювала частину Вінницької та Житомирської областей, було створено "німецьку переселенську округу Хегевальд", у якій проживало 9 тис. осіб. Це був своєрідний зародок, "вістря проникнення" колонізаційного потоку, що могутньою хвилею мав поширитися на значну територію України, і лише перелом у ході війни поклав край експансивним зазіханням фашистів.
Отже, у практиці фашистського окупаційного режиму в Україні виконання тактичних завдань експансії, пов'язаних з веденням війни (забезпечення продовольством, матеріальними і людськими ресурсами потреб німецької воєнної машини, придушення будь-якого опору місцевого населення, вивільнення від українських жителів шляхом фізичного знищення, депортацій та вивезення на роботу до Німеччини "життєвого простору" для арійської раси) створювало базу для дострокової реалізації головного стратегічного завдання - колонізації значної частини окупованих українських земель, заселення районів німецькими переселенцями.
3. Всенародна боротьба в тилу німецьких окупантів.
З кристалізацією справжніх намірів окупаційних властей в Україні наростав радянський партизанський рух. У своєму розвитку він пройшов кілька етапів. Перший - "зародження і становлення" - тривав із початку війни до кінця 1942 p. Його змістом було збирання сил, визначення оптимальних організаційних форм і ефективних методів боротьби у ворожому тилу. Другий - "стабілізації" - тягнеться до середини 1943 р. Поява штабів партизанського
Loading...

 
 

Цікаве