WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Історія УПА - Курсова робота

Історія УПА - Курсова робота

Україну Червоної армії поставив перед проводом УПА складне питання про доцільність продовження боротьби з надто переважаючими силами. Спочатку ОУН вважала, що у війні нацисти й більшовики виснажать одні одних. Проте коли стало ясно, що переможцем на сході вийде СРСР, ОУН очікувала, що розбиті німці увійдуть у союз із західними державами, щоб запобігти радянській експансії. Саме ці хибні уявлення значною мірою спонукали провід ОУН-УПА продовжувати боротьбу з більшовиками.
Після того, як по Західній Україні прокотилися головні сили Червоної армії, УПА організувала ряд акцій, щоб перешкодити мобілізації, запобігти депортаціям "ненадійних елементів" та припинити репресії проти церкви. Вони насамперед були спрямовані проти НКВС, членів комуністичної партії і тих, хто співпрацював з радянським режимом. У сутичці з підрозділом УПА був смертельно поранений славетний командир Червоної армії Микола Ватутін.
Для ліквідації УПА радянські війська організували блокаду величезних партизанських територій, засилали агентів для проникнення у підрозділи УПА та вбивсятва їхніх командирів, створювали спеціальні винищувальні батальйони. Радянські пропагандисти також розпочали активну кампанію, зображаючи ОУН та УПА як нацистських головорізів.
Деякісутички радянських сил з УПА мали широкі масштаби, в деяких операціях проти УПА брали участь багатотисячні формування радянських військ. Проте здебільшого сутички були невеликими, але частими. За радянськими джерелами, восени 1944 р. УПА провела на Волині 800 рейдів, ликвідувала кілька тисяч радянських активістів, а більшовики знищили за цей час 36 "банд" УПА чисельністю 4300 чоловік. Бротьба була запеклою. Поранені бійці УПА часто заподіювали собі смерть, аби не потрапити у полон.
Б'ємо загарбників
Ціла Україна перебуває нині під тяжкою більшовицькою окупацією. Самооборонні відділи і відділи УПА ведуть безнастанну збройну боротьбу з більшовицькими окупантами. Кожного дня по всіх закутинах нашої землі відбуваються численні бої наших збройних сил з червоними грабіжниками й катами. Подаємо короткі замітки про бої повстанців, які обороняють наше населення перед ворожими нападами і облавами, винищують нашого ворога, посилюють нас здобутою від нього зброєю та приносять славу нашій невгнутій УПА.
Від 5.II. до 5.IV.1944 р. запеклі, але успішні бої звела УПА на Костопільщині, Дубенщині, Крем'янеччині, у лісах Житомирщини та Бердичівщини. У цих боях загинуло коло 850 енкаведистів та завдано цілий ряд сильних ударів внутрішнім військам нквд. Є поважні здобутки зброї.
В одній із засідок на шосе між Рівним і Гощею розбито відділом УПА валку машин, в яких їхав генерал Ватутін, командуючий І-м українським фронтом, зі своїм штабом. Сам ранений Ватутін встиг втекти, залишаючи свою шинелю і документи, які забрали повстанці. З причини поранення Ватутін помер у Києві.
26.III.44 в селі Яполоть на Рівенщині загін УПА розбив 206 баталіон внутрішніх військ нквд. Убито коло 100 сталінських гайдуків, стільки ж поранено. Здобуто 4 кулемети, багато крісів та автоматів. Власні втрати - 6 убитих і 8 поранених.
На Волині повстанці збили кулеметами кілька кружляючих над лісом літаків. Один з них, що осів під лісом, захоплено неушкодженим. З протитанкових крісів розбили також кілька танків.
12 і 15.4.44 р. Відбулися бої УПА з загонами нквд на Рівенщині. Загинуло коло 80 енкаведистів, а біля 150 ранено. Наші втрати - кілька осіб.
15.4.44 р. В р-ні Людвиполя (Полісся) загін УПА прийняв бій з більшовицьким прикордонним полком. Бій тривав цілий день. Повстанці проломили 4 лінії. Більшовики лишили на полі бою 146 вбитих. З нашого боку - 6 вбитих і 13 ранених. Здобуто 1 важкий і 4 легкі кулемети, 1 гранатомет, 22 кріси і кілька тисяч амуніції.
"Повстанець", листопад 1944 р.
"Звернення уряду УССР і ЦК КП(б)У до населення Західної України від 27 листопада 1944 р. Дійшло до найдальших закутків українського села." (З большевицьких газет)
4. Післявоєнний період. Відновлення радянської влади.
Війна з німцями скінчилася, але більшовикам було далеко до повного контролю над сільськими регіонами Західної України. Попри радянську окупацію Галичини та Волині, УПА продовжувала зростати. У 1944-45 роках вона мала більше бійців, ніж могла озброїти. Головне джерело поповнення становили члени підпілля ОУН, які раніше чинили опір депортаціям і колективізації, дезертири з Червоної армії та ті, що втекли від мобілізації, аби не слугувати гарматним м'ясом на фронті.
В той час, як Червона армія штурмувала Берлін, великі загони антирадянських партизанів встановлювали контроль над значними територіями. Політика УПА та УГВР полягала в тому, щоб чекати розвитку подій на Заході. Водночас вона була спрямована на те, щоб перешкодити встановленню радянської системи в себе на батьківщині. Широка діяльність УПА була зумовлена, з одного боку, народною підтримкою та ефективністю організації цієї армії, а з другого - тим, що радянських військ того часу на Західній Україні було обмаль.
Проте після капітуляції Німеччини радянський режим зміг організувати систематичні й широкі заходи, спрямовані на знищення УПА. У 1946-1947 роках війська МВС і НКВС організували блокаду й прочісування величезних територій Волині та передгір'їв Карпат, де зосереджувалися партизани. Щоб залякати населення і позбавити УПА підтримки народу, НКВС депортував до Сибіру навіть цілі села. Між 1946 та 1949 роками було заслано близько 500 тисяч західних українців. Щоб дискредитувати партизанів, загони НКВС перевдягалися у форму УПА і грабували та мордували селян.Зазнаючи тяжких втрат, УПА намагається пристосуватися до наступу, поділяє з'єднання на малі рухливі загони. У 1947-48 роках багато з них було розпущено за наказом проводу УПА. Також сильним ударом по УПА стала колективізація, оскільки колгоспники, перебуваючи під суворим контролем, не могли постачати артизанам провізію.
На цій прикінцевій стадії загони УПА та решта підпілля ОУН зосередилися на антирадянській пропаганді та саботажі, вбивали офіцерів НКВС, партійних активістів. У березні 1950 р. УПА зазнало дошкульного удару післі сутички піді Львовом і гибелі командира Романа Шухевича. Хоча окремі невеликі загони УПА продовжували діяти аж до середини 50-х років, ОУН та УПА на Україні перестали існувати як організації саме з 1950 року після смерті Шухевича.
Перелік використаної літератури.
1. "Україна. Історія" Орест Субтельний.
2. "До зброї" Видання політичного відділу УПА, 1943.
3. "Повстанець" Видання УПА, 1944.
4. "Український перець", 1943 - 44.
5. "УПА. 1942-1952 роки. " Петер Мельничук.
Loading...

 
 

Цікаве