WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Іван Мазепа - Реферат

Іван Мазепа - Реферат

ліву ногу, потім ліву руку, праву ногу) и на коль сажать, а дальше выдуманы новые іроды мученія самое воображене вь ужась" приводящіє"... О, Москва на що на що, на катування завжди була великим майстром! Але сеї Батуринської різанини не забудемо ми Москві ні до Страшного Суду. І на тім суді відшукаємо ми Меншикова з царем Петром та поставимо перед ними усіх замучених батуринців.
І всі літописці тих часів пишуть одними тонами- жаху й огиди. "Люди все мечу преданы какі вь крепости, такь и вь предместьи безь остатку, не щадя ниже младенцевь, ни только старыхь" (Ригельман). "Перебили й старих і малих, решту жінок позабирали. Все розграбили" (Адлєрфельд). "Всі жителі перерізані - са звичай нелюдських московитів. Меншиков звелів прив'язати до дощок трупи начальних козацьких людей і пустити по річці Сейму, щоб вони подали вістку іншим про погибель Батурина" (Фріксель). "При взятій онаго города много невинныхь людей погибло, а при томі й церквы Божій самими единоверннми по ярости войска не были ощажены и оставлена впусте" (невід, літоп.).
"Весь городі, церкви, присудственнне места сі ихь архивами, арсеналы й магазейны сь запасами со всехь стороні зажжены й превращены вь попелі. Тела избіенныхь христіань і младенцевь брошены на улицахь и стогнахь града - "й не бе погребаний их": Меншиковь бросилі, ихь на сьеденіе птицамь небеснымь, а самі обремененный безсчетннми богатствами й сокровищами городскими,удалился оть города й, проходи окрестности городскія, жегі й разорялі все ему встречавшеесь, об-ращая жилища народная в пустнню".
"Равной участи подвержена была большая часть Малоросіи. Разьезжавшія по ней партій воинства царского сожигали й грабили все селенія безі изьятія. Малороссія долго тогда курилась после пожиравшаго ее пламени".
А шведи йшли зовсім інакше Україною, ніж Москва. "Вступленіе шведовъ въ Малороссію ни мало не похоже было на шествіе непріятельськое и ничего оно въ себе враждебного не имело, а проходили они селенія обывательскія и пашни ихъ как друзья, не касаясь ничьей собственности. Ничего у обывателей не вымогали, но покупали добровольнымъ торгомъ и за наличные деньги. Каждый шведъ выученъ былъ отъ начальства своего говорить по-русски сіи слова къ народу: "Не бійтеся: ми ваші, а ви наші".
А сам Карл розіслав всюди такий універсал:
"Переслідуючи лихого свого ворога царя Московського, що почав воювати нашу Швецію без усякої причини, а тільки по самій злості своїй та гордості, я ввійшов у землю козацьку, але не для завоювання її або ради її багацтв, а тільки для того, щоб вернути українцям давні їх права і свободи,за що й предки мої, королі шведські проти Польщі завжди вступалися. Бо я знаю й сам і від гетьмана Мазепи, що цар Московський, яко ворог непримиримий усім народам у світі, бажав би всі їх покорити під себе, зробивши і з українців своїх рабів, відобравши і знищивши всі ваші права і свободи, колись торжественно договорами й трактатами затверджені. Цар безстидно забув звичайну навіть вдячність, бо хто ж спас Московію, доведену самозванцями та непорядками до знищення? Тільки ви. Бо всьому світу відомо, що українці мали колись свою самостійну державу, а потім з'єдналися з Москвою добровільно і зробили з Москви те, чим вона єсть тепер, а самі від Москви тільки діждалися 'безстидного гніту.
Я ж обіцяю і перед цілим світом клянуся честію своєю королівською, що возстановлю землю козацьку і зроблю Україну самостійною, незалежну ні від кого в світі, про що вже підписав договір з вашим гетьманом Мазепою, а найвищі в Європі держави то потвердили".
А цар Петро собі маніфест. І треба признати по щирості хамський то був папір. Впрочім всі царські маніфести такі. Він писав, що "никогда й вь мьісляхь" не имелі обижать, разорять і порабощать вольный народь Малороссійскій". Казав навіть - повертався ж у нього язик! - "можно нелестно сказать, что ни единый народъ подъ солнцемъ не можетъ хвалиться такою легкостію и свободою, якo же нашъ народъ Малороссійскій"...
Про шведського короля писав, що буцімто він де тільки не проходив: "церкви и святилища грабилъ и делалъ ихъ конюшнями и поварнями, священослужителей тиранилъ и умерщвлялъ сосуды и утвари церковныя переделывалъ на мирскія непристойные вещи а тайны священные рубалъ, сокрушалъ и ногами попиралъ".
Отака-то вона завжди була привда царська!
А в народ пускав чутки, буцімто Мазепа в селі Дехтярі зірвав у церкві із стіни образ Божої Матері, став на нього ногами, і відрікався від своєї віри, а присягав на шведську. Звичайна чорносотенна агітація, яку бачили ми живою ще й не так давно серед московського народу.
У Глухів для вибору нового гетьмана зїхалося всього чотири полковники: зовсім "вільними голосами" були вибори з-під московських рушниць! Та все ж ще стало у старшини козацької стільки духу, що вона перше ніж приступити до вибору, просила царя потвердити всі давні права і свободи українського народу. І цар клявся, що всі права і свободи збереже. Вибраним показався старий і малоздібний стародубський полковник Скоропадський, а не молодий і талановитий ніжинській полк. Полуботок, бо, як казав цар, "з Полуботка може вийти другий Мазепа"..
А по гінці виборів блазень-цаїр зробив велике "представленіе" для народу. Серед Глухова, не маючи живого, повісив на шибеницю хоч куклу Мазепи. Потім зібрав попів і українських і поближніх своїх і під проводом архирея Прокоповича зробив таку кумедію. Убрав усіх попів і ченців у чорне і дав їм у руки чорні свічки, а катам велів гаками протягати через усе місто куклу Мазепи. Кати приволокли куклу у церкву, попи оточили її співаючи псалми, а потім почали кричати "да будет Мазепа проклят"! І обертали на куклу свої чорні свічі, а дяки та паламарі собі. Потім сам архирей (українець) узяв палицю, вдарив куклу у груди і крикнув "Анахтема"! Кати з галалаканням кинулися до кукли і поволокли гаками з церкви, а попи за нею співаючи: "Днесь Іуда оставляетъ учителя і пріемлетъ діавола".
І з того часу майже до послідніх днів по всіх церквах України возглашала ся "Анахтема" Мазепі щороку. Яка ж то ганьба над усім народом, яке систематичне плювання в лицеї І ми се все винесли... І ми не протестували...
Цар робив усе, щоб зганьбити ім'я Мазепи; він зруйнував би всі церкви навіть побудовані гетьманом, коли б не було їх так багато. А прислужники царські наввипередки скакали перед царем на задніх лапках і один перед другим старалися як би найартистичніше вилаятися, як би ще закрутисте назвати. "Не опоздалъ и преосвященный Митърополить Рязанскій Стефан Яворський оть лица всея России на одного изменика следующие стихи".
Изми мя, Боже, вошедь Россія
Оть ядовита й лютаго змія.
Его же здала адскія заклепы.
Бывшаго вождя Ивана Мазепы!
Ахь! Тяжку горесть терпить мати бідна
Утробу мою снЪдаетъ ехидна.
Кто митъ дастъ слези, яко же Рахиль?
Восплачу горько въ
Loading...

 
 

Цікаве