WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Волинь у першій світовій війні - Реферат

Волинь у першій світовій війні - Реферат

процвітала спекуляція, були поширені інфекційні хвороби.
Траплялися і факти насильницького виселення жителів із земель, які потрапляли в зону окупації противником. Так, 16 серпня 1915 р. фельдшера села Піддубці Луцького повіту Миколу Рудюка російські козаки насильно вигнали із села. Із усього майна він встиг захопити з собою лише одяг та білизну. В результаті такої "евакуації" він опинився аж у місті Черкаси, куди його завезли залізничним транспортом.
Відступ російських військ
Під натиском противника відступали російські війська, евакуйовувались державні установи, залишало свої помешкання місцеве населення. Загального плану залишення міста Луцька не було, але скликані напередодні збори міської думи постановили вивезти: всі кріпосні документи і плани на міські землі, всі поточні справи з 1912 р. і грошову звітність за цей період, усі реєстраційні книги про народження, смерть, шлюб і розлучення.
Відсутність плану евакуації призвела до того, що штаб корпусу зі своєю командою залишив місто раніше за інші установи. Склад міської управи евакуювався 16 серпня 1915 р. о 4-ій годині ранку в м. Житомир. Загальна сума вивезеного капіталу становила 52 тис. 375 крб. Повернулась управа до Луцька на початку червня 1916 р. Будинок управи окупанти перетворили в конюшню, майно пограбували.
Відступаючи, російські війська палили й нищили села, поміщицькі маєтки й палаци, щоб залишити ворогам пустиню. Найбільше потерпіли західні повіти губернії. Так, росіянами було спалено костьол у Порицьку (тепер с. Павлівка Іваничівського району), австрійці знищили палац класичного стилю Тадеуша Чацького. Пізніше були пограбовані пам'ятки мистецтва й архітектури (картинні галереї) в палацах Ходкевичів (у Млинові), Радзивіллів (в Олиці), Олізарів (у Кисилині) та інші. Великих збитків було спричинено Вербківській парафії Ковельського повіту. Під час евакуації у 1915 р. всі церковні речі були вивезені до Курська і звідти вже не повернулись. Це призвело згодом до занепаду церковно-релігійного життя краю. Дуже постраждало село Воютин Луцького повіту. У 1914 р. в армію було призвано понад 100 чол., 19 із них загинуло на фронті. У 1915 р. солдати царської армії, відступаючи з Волині, спалили половину села.
У Порицькій волості Володимир-Волинського повіту австрійські війська знищили багато населених пунктів. В селі Самоволя було спалено 35 селянських дворів, у селі Щенютині - 48, у цілому по волості - 453 двори.
У результаті відступу російських військ склалося скрутне становище для населення краю. З одного боку, західні повіти губернії потрапили під австро-німецьку окупацію, де було встановлено терористичний режим. З другого - територія краю знаходилася в зоні бойових дій воюючих сторін, а це вело до великих руйнувань і бідування населення. Як відступаючі російські війська, так і наступаючі австрійські, завдали відчутних втрат економіці Волині, її культурі.
Контрнаступ армії Російської імперії
Російські війська зупинились під містом Рівне. Звідси в середині вересня 1915 р. розпочався контрнаступ по лінії Броди-Луцьк-Чорторийськ. З осені 1915 р. до весни 1916 р. тут почалися запеклі опозиційні бої. Внаслідок цього на волинських землях виникали військові цвинтарі. Один з них знаходиться в лісі поблизу села Ромашківка (тепер Ківерцівського району) - цвинтар російських солдат. Численні військові поховання з часів Першої світової війни залишилися в містах Рівне, Ковель, Володимир-Волинський, Дубно, Луцьк, у селах колишнього Горохівського повіту, на землях теперішніх Маневицького, Луцького, Локачинського та інших районів Волині. Це цвинтарі російських, австрійських, німецьких та польських солдат першої бригади Ю.Пілсудського.
4-6 червня 1916 р. російська армія під командуванням генерала О.Брусилова прорвала австрійський фронт, зайняла Луцьк і змусила війська противника відступити на лінію річки Стохід. Лінія передових позицій російських військ проходила на південь від витоку р. Стохід, пролягла через Киселин, Затурці, Локачі, Свинюхи, Горохів і далі - на Броди. В такому положенні фронт протримався до середини 1917 р., внаслідок чого прилегла місцевість уздовж Стоходу і Стиру була цілком знищена. По дорозі Луцьк-Дубно майже всі населені пункти були зруйновані.
Перша світова війна та її вплив на населення Волині
Дуже потерпіли землі так званого трикутника міст: Ковель-Дубно-Рівне. У 1915-1916 рр., коли військові дії на Волині набули великих масштабів, руйнації тут були значно більшими, ніж в інших повітах. Так, у Дубнівському повіті, за підрахунками губернського земства, в 1916 р. цілком знищено 8832 житлових будинки і 28,8 тис. господарських будівель, пошкоджено понад 4,5 тис. хат і більш як 9 тис. інших споруд. Усього ж на Волині за роки Першої світової війни було знищено або пошкоджено 212 тис. будинків, 170 км брукованих доріг, 3800 мостів та багато інших господарських споруд.
25 вересня 1914 р. у Москві було створено Комітет її імператорської величності великої княгині Тетяни Миколаївни для подання тимчасової допомоги потерпілим від воєнних бідувань. У жовтні 1914 р. Головний благодійний комітет було створено і у Львові, який звернувся до населення з листівкою "Помогите родной Галичине!". Луцька міська дума неодноразово надавала потерпілим кошти, одяг. Проте допомога громадських організацій була епізодичною, і, звичайно, не могла вирішити багатогранних проблем населення. Ця акція швидше мала пропагандистський характер, аніж була реальною матеріальною допомогою. "Царська ласка" стосувалась лише тих, хто підтримував москвофільські ідеї в Галичині. Відомо, що цвіт української нації - молодь, студентство - знаходився у лавах Українських січових стрільців.
Для ліквідації наслідків окупаційного режиму міста і населені пункти Волині потребували насамперед фінансової допомоги з боку держави. В червні 1916 р. до Ради у справах місцевого господарства звернулися О.Брусилов і волинський губернатор з проханням про термінову підтримку міст, які зазнали найбільших збитків. Було прийнято рішення асигнувати із фонду 10 грудня 1914 р. місту Луцьку 40 тис. крб., Крем'янцю - 29, Дубну - 25 тис. крб. Передбачалась і видача позик земствам. Але перш ніж отримати гроші, земства повинні були подати дані про своє фінансове становище. Гроші видавались на термін не більше 5 років з відповідними процентами. Такий порядок уповільнював отримання коштів, а разом з тим відкладалось і вирішенняпершочергових проблем.
У роки війни швидкими темпами зростали ціна на товари першої необхідності. З метою боротьби зі штучним завищенням цін командуючий військами Київського військового округу видав спеціальну постанову, яка забороняла таке підвищення. Відповідні заходи вживалися місцевими органами влади. Винні в порушеннях притягались до адміністративної відповідальності, а також до штрафу в розмірі З тис. крб. або ув'язнювалися терміном до 3 місяців. На ці товари встановлювався твердий тариф, але торговці часто його ігнорували, а поліція на це дивилась крізь пальці.
Тарифікація цін торкнулась, насамперед, м'ясних і хлібобулочних виробів, різних круп, овочів; також були встановлені граничні розміри цін на сіль, цукор, сірники, мило, гас, вугілля, зернові та інші товари першої необхідності. Окрім високих цін на продукти, в Луцьку відчувалась гостра їх нестача. В січні 1915 р. для ліквідації дефіциту товарів потрібно було: 10 вагонів солі, 10 - цукру, 40 - пшениці, 20 - жита, 10 - вівса, 10 - гасу, 8 - різних круп, 6 - нафти і вугілля та багато інших товарів.
Крім суб'єктивних факторів, що впливали на зростання цін, були і об'єктивні,
Loading...

 
 

Цікаве