WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Святослав - Реферат

Святослав - Реферат

Нестора таким чином. Виявляється, стрімко пройшовши крізь володіння вятицького союзу племен, Святослав ударив на головного союзника Хозарського каганату волзьких болгар і легко розбив їхнє військо. Далі, посадивши своїх воїнів на ладді, київський князь вирушив Волгою вниз і заволодів столицею каганату містом Ітілем. Каган з військом був розгромлений Святославом перед брамою своєї столиці. Здається, перед цим руський князь захопив стародавню столицю хозарів місто Семендер у Дагестані.
Далі з Північного Прикаспію Святославова дружина перетяла Північний Кавказ і опинилась на березі Азовського моря. Тут русичі поставили в залежність від Києва місцеві племена ясів (осетинів) і касогів (адигів). Повертаючись додому вгору течією Дону, Святослав захопив добре укріплене хозарське місто Біла Вежа (Саркел) і з чималою здобиччю й полоненими дістався Києва. Перемога Святослава над хозарами була вагомою, адже їхнє військо чисельно переважало його дружину, було добре озброєне. А Білу Вежу збудували й фортифікували візантійські інженери.
Однак з Хозарським каганатом ще не було покінчено. Він продовжував зазіхати на руські володіння й знову вступив у спілку з Візантією й печенізьким союзом племен. 968 р. Святослав перебував у Дунайській Болгарії, коли зненацька печеніги напали на Київ. Печенізьких ханів підбурили проти Русі й, мабуть, підкупили Візантія й Хозарія. Стрімким кінним маршем Святослав кинувся до Києва, розбив і відігнав печенізькі орди. А потім твердо вирішив звільнити Русь від небезпеки з боку підступних хозарів.
968 р. стався другий, вирішальний похід руських полків проти Хозарії. Давньоруські літописці нічого не пишуть про нього. Істерики гадають: так сталося тому, що Нестор та його новгвродський колега зосередили увагу на особі Святослава, котрий цього разу доручив командування комусь із своїх досвідчених воєвод.
Науці стало відомо про воєнну експедицію Русі проти Хозарії з твору вже відомого читачеві араба Ібн Хаукаля. 358 р. за мусульманським літочисленням хіджрою (968/69 р. н. е.) він побував на південному узбережжі Каспійського моря. Там, у місті Джурджан, зустрівся з силою біженців з Хозарії. Вони розповіли йому про нищівну поразку, якої зазнав каган від руського війська. Обидві столиці Хозарії (стара - Семендер і нова - Ітіль) були зруйновані й спалені русами, населення почасти загинуло, почасти розбіглося хто куди. Є й свідоцтва інших арабських авторів, з яких виходить, що Хозарський каганат відтоді перестав існувати.
І все ж таки не Хозарія була головним ворогом київського князя й очолюваної ним держави. Його основним суперником став імператор Візантії. Життєві інтереси Київської Русі владно диктували руському володареві невідворотність двобою з тодішнім "грецьким царем" Нікіфором Фокою. Гадаємо, що Святославові навіть хотілося помірятися силою з найкращим військом тогочасного світу - грецьким, яке складалося з важкоозброєної піхоти й закутої в залізо кінноти.
Святослав зовсім не був відчайдушним і хвацьким шибайголовою, яким уявляють його й досі деякі історики. Він тверезо підійшов до підготовки війни з Візантією. Насамперед удався до нечуваного раніше на Русі способу комплектування війська. Адже кампанії проти волзьких болгар, печенігів і хозар київський князь проводив невеликими силами, використовуючи власну бойову дружину й, напевне, загони своїх бояр. Дії кінноти вдало поєднувались з маневрами посаджених на ладді воїнів.
Цього ж разу Святослав розумів, що з таким військом йому не здолати багатотисячні візантійські легіони. Тому він веде до Пониззя Дунаю величезне народне ополчення у кілька десятків тисяч чоловік. Воно склало ударну еилу його війська: адже ці "пішці" набагато перевищували чисельно рицарську кінноту Святослава. Давньоруське військо було добре озброєне - воїни мали мечі, бойові сокири, довгі списи й легкі дротики, ратників захищали кольчуги, шоломи й великі, на зріст людини, щити.
Святослав двічі ходив у походи проти Візантії. Про бойові дії 968 р. відомо порівняно мало. Візантійські історики обминули цю вдалу для Русі кампанію, зосередивши увагу на другому поході, що приніс Святославу зрештою невдачу. Нестор сповіщає про перший дунайський похід київського князя таке: "Пішов Святослав на Дунай на болгар. І бились обидві сторони, і переміг Святослав болгар, і здобув міст їх 80 на Дунаї, й сів княжити там у Переяславці, беручи данину з греків".
Важко конкретно пояснити мету 6 причини цієї війни, експедиції київського володаря до Подунав'я. З візантійських джерел Х ст. довідуємось, що, коли 966 р. спалахнула війна поміж Візантією та Болгарією, імператор Никифор Фока попросив допомоги у Святослава. Той погодився оружно допомогти грекам, тому що мав щодо Болгарії власні плани. Адже тодішня верхівка Болгарського царства вороже ставилася до Русі. Одне з давньоруських джерел, відоме історикові XVIII ст. В. Татіщеву, відзначило, що Святослав пішов проти Болгарії за те, що її уряд надавав підтримку хозарам. Більш реальною здається думка, що Болгарія заважала руській торгівлі у Подунав'ї. Крім того, не слід скидати з рахунку й давне намагання Русі пробитися до життєво важливого для неї Чорного моря.
У перший болгарський похід Святослав повів, як мовилось, не лише дружинників, професійних воїнів, а й надзвичайно численних ополченців. Він легко переміг болгарське військо. За свідченням Лева Диякона, коли князь з військом з'явився у гирлі Дунаю, болгарський цар виставив проти нього потужну фалангу воїнів, але русичі вистрибнули з човнів, виставили великі щити, добули мечі й винищили майже всю ворожу рать. Та, розбивши болгарське військо, київський князь і не подумав забиратися геть із Подунав'я, на що так розраховували візантійські політики. Він отаборився у Переяславці на Дунаї.
Згідно зі свідченням "Повісті временних літ", Святослав начебто заявив: "Не любо мені сидіти в Києві, хочу жити в Переяславці на Дунаї - там середина землі моєї, туди стікаються
Loading...

 
 

Цікаве