WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Січові стрільці – як особливе військо України - Реферат

Січові стрільці – як особливе військо України - Реферат

багато-багато скромнішому вигляді, ніж це передбачувалось первісно. По правді, коли б хотіти сьогодні видати розмірно повну історію січових стрільців (наскільки це можливо без оригінального архіву), то треба б зібрати перш усього весь видрукуваний уже матеріал, зробити його селекцію та все вартісне получити і видати в одному суцільному збірнику. Очевидно, що треба б обов'язково старатися відтворити бодай список січово-стрілецьких старшин.
Тим часом гурткові одиниці, яким тяжіла на серці ця справа та які просто своєю місією вважали залишити грядучим поколінням та дослідникам української революції і визвольної війни бодай найскромнішу книжку, присвячено формації січових стрільців, - стало лячно розпочинати знову редакційну працю, обраховану як не на роки, то хоч би на місяці. Не хотілося давати нової нагоди лихій долі, що завзялась на "Золоті Ворота". І тому вирішено видавати тільки те, що найбільше необхідне до пізнання історичної ролі і характеру січового стрілецтва.
Отже, склався на цю збірку передовсім недрукований ще ніде "Воєнно-історичний нарис" - частина перша ("Від первопочинів до проскурівського періоду") В.Кучабського, ще раз перевірений новоскладеним комітетом СС-ів. З матеріалів, які вже з'явилися в друку, вирішено видати тут тільки дві вищезгадані публікації, які були спершу писані й призначені для січово-стрілецького альманаху та без яких історія СС-ів не може бути зрозуміла: "Січові стрільці у боротьбі за державність" ген.М.Безручка ("Від Проскурова до Чарториї", - друга частина "Воєнно-історичного нарису") та "Причинки до історії української революції" ("Спомини й уваги" полк.Є.Коновальця).
Трактуємо ці нариси не як передруки, а як рукописи, призначені первісно для альманаху "Золоті Ворота". Не тримаємось теж ригористично видрукуваних уже текстів, в яких - з різних причин - є у нашому виданні деякі невеличкі відхили. І до авторів цих нарисів і до тих, про яких у тексті згадка, підходимо виключно як до колишніх діячів історичного січового стрілецтва. Тому для видавців і редакції цієї книжки зовсім байдужа, бо з погляду характеру і цілей цієї книжки нітрохи не суттєва, нинішня організаційно-політична приналежність та нинішнє ідеологічне обличчя друкованих тут авторів. Усі вони три - у трьох різних українських національних політичних таборах: для цієї книжки це ніякого значення не має.
Крім того, редакція цього видання просила лише проф. І.Шендрика, бібліографа "Літопису "Червоної калини", зладити бібліографію до історії СС-ів. Може знайдеться колись людина, яка скористається з тим матеріалів для глибших студій над історією тої української військової формації, яка складалась із "лицарів абсурду" та про яку В.Винниченко, тодішній голова Директорії УНР, висловився, що "раз на 1000 літ родиться таке військо...".
* * *
І тому всі ті, які працювали над книжкою "Золоті Ворота", віддають її нині в руки широкого громадянства з двояким почуванням: радості, що врешті-таки їхній труд не пішов цілком намарне, і смутку, що з таких гарних задумів і таких великих зусиль вийшло таке скромне діло! А проте цією неповною книжкою таки бодай частинно заповнюєть болючу прогалину, що досі існувала у нашій визвольницькій літературі. Після появи "Історії українських січових стрільців" нинішня поява "Історії січових стрільців", під технічно-видавничим оглядом достосована до тієї першої книжки, є черговою чолобитною для культу української історичної традиції. Коли б ще невдовзі з'явилася "Історія української галицької армії" та "Історія армії Української Народної Республіки" - тоді минувся б гіркий докір совісті, що українська історіографія легковажить собі підвалини культу української новочасної державницької традиції, зрошені та зціплені кров'ю борців...
Видавництво "Червона калина", якому "Золоті Ворота" завдячують цю свою появу, рівно у 20-ті роковини повстання січових стрільців, робить чергове велике діло на мірку далеко-далеко більшу, ніж одна книжка чи сотні книжок. Пригадування геройських поривів славетного минулого подобає інколи на тлі сучасної української дійсності як на гіркий глум та викликає гнітючі рефлексії. А проте - чи може існувати більш цілюще джерело віри у майбутнє та животворніше джерело енергії - витривати й перетривати сучасне, - як те славне українське минуле?!
А у славетному українському минулому січові стрільці займають своє цілком окреме, цілком виїмкове місце. Бо січових стрільців не можна порівнювати буквально ні з одною іншою військовою формацією української армії - УГА чи армії УНР. Це не значить, що ставимо її бойову вартість вище понад вартість будь-яких інших українських хоробрих частин із часу визвольної війни. Передовсім казати про це могли б тільки дійсно авторитетні високі українські військовики, - і не військові прикмети маємо в даному випадку на увазі. Крім характеристики СС-ів, як війська, знайдуть читачі на чергових сторінках ще й оцінку стрілецького легіону, як частини, що своїми діями безпосередньо впливала у вирішний спосіб на хід історичних подій. Буде при цьому мова і про блискучі перемоги, і про погані поразки. Буде мова про всесторонню діяльність СС-ів і як вояків, і як військових організатоірв, і як цивільних адміністраторів, і як політиків. Буде теж мова про безліч найгірших закидів, що падали та подекуди й сьогодні падуть на голови колишніх СС-ів з титулу їхньої діяльності на широких просторах України й у її золотоверхій столиці. І казатимуть автори статей, що складаються на цю книжку, не одне гірке слово під адресою надто поквапних обвинувачів СС-ів: не для виправдування себе, не для виладування свого жалю, тільки в ім'я історичної правди, щоб під намулом отих закидів не затемнилось сутнє значення січових стрільців для української нації.
І те сутнє вікопомне значення лежить не у вояцьких прикметах СС-ів, не в їхніх поривах і заломах, не в їх хисті і їх ролі чи то як колісця, чи мотору у машині, яка старі ламала й нові кордони створювала та потоками крові зливала схід Європи у 1917-1920 роках. Сутнє значення СС-ів було і на віки залишиться у тому, що вони перші в новітній історії України були дужою зорганізованою силою, яка направду, і з сентименту і глибини свідомості, була соборницькою та свій всеукраїнський характер доказувала мечем і вогнем. Це єдинаорганізація, про яку не можна казати, що вона "галицька" чи "наддніпрянська". Соборність духу в січово-стрілецькій організації дійшла до того ступеня досконалості, що всі окремі члени, від простих рядовиків до найвищих страших включно, затратили у собі питоменні риси різних окремих частин великого українського народу, витворені під впливом різних і географічних, і топографічних, і політичних, і культурних місцевих обставин. Січові стрільці були великим історичним експериментом, який довів українцям, що проблема кордонів для нації, свідомої свого імені, своєї гідності, своїх ідеалів і своїх конкретних цілей, - не існує. Січові стрільці були тими вчителями, які навчали всіх своїх земляків, що не має значення, де хто з українців народився, де є і до діє: має значення, ким і чим він себе почуває.
Були і є. Бо проклін партикуляризму вічно ще тяжить на деяких відломах сучасного покоління і в майбутньому може ще накоїти величезні лиха. Бо проблема "ми" і "ви", між якими були колись та й нині є політичні кордони не минулася. Бо з волі лихої долі не завершився ще остаточно й без решти процес перетоплювання різних частин народу в одну велику націю, не тільки з одною мовою та одною культурою, але й одною політичною думкою.
Ця книжка є поклоном для січового стрілецтва, що було могутнім двигуном у тому процесі і на своїх прапорах несло вічно актуальне українське імперативне гасло: єдність національного духу, єдність всеукраїнської думки.
___
Loading...

 
 

Цікаве