WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Агрокультура українського селянства й козацтва - Реферат

Агрокультура українського селянства й козацтва - Реферат


Однак рослини, згниваючи, розсіюють у світовий простір збережену ними сонячну енергiю. З появою тварин на землі частина рослин пішла їм у їжу. тварини в більшій чи меншій мірі перетворюють частину збереженої енергії у вищу форму - в рух, механічну роботу, яка, в свою чергу непродуктивно розсіває в простiр величезну кількість перетворюючої сонячної енергiї, передусім через тепло.
Коли в історії Землі, а точніше (за Вернадським) біосфери, пронизаної життям, рослинний світ ще дуже домінував над тваринами i кiлькiсть збереженої рослинами енергiї була більшою за той обсяг, який споживали тварини, тоді відбувалося нагромадження запасу енергiї в земній корі, наприклад у вигляді пластів кам'яного вугілля.
Надра землi зберігають акумульовану i законсервовану рослинністю сонячну енергію у виглядi вугiлля, нафти, газу (їх у наш час називають енергоносіями). Однак ресурси акумульованої сонячної енергії катастрофічно вичерпуються людством.
Але з появою людини на Землі з'явився фактор, який в змозі не тільки припинити розсіювання сонячної енергії, а й збільшити її загальний енергетичний бюджет на земній поверхні. Це - людська праця, яка є чинником, що бере участь у розподілі енергiї у світовому просторі й на земнiй кулі.
Праця може збільшувати особливу перетворюючу енергію на земнiй поверхнi. Організм людини, як i тварин, одержує сонячну енергiю, збережену в їжi у формі хімічних сполук, споріднених цьому організму, а також вдихаючи кисень, що утворився в результаті хiмiчних реакцій у зеленому світі. Ця енергія переходить у тепло, частина якого в свою чергу перетворюється в механічну роботу. Тепло, що витворюється в організмі, крім зовнішньої механічної роботи, витрачається й на внутрішню: кровообіг, робота серця, підтримання постійної температури тіла тощо. Лише невелика частина тепла нижчої енергії переходить у вищу - механiчну роботу.
Тільки людина може прикладанням своєї праці - приручення свійських тварин, розведення робочої худоби, робота на землі, побудова машин, створення механізмів, конструювання приладів - збільшити кількість механiчної роботи до величезних розмірів. Людська праця не створює речовин, її продуктивність полягає в приєднанні до речовини перетворюючої енергiї, що також не створюється працею. Отже, механічна робота підноситься ще на вищий рід енергiї - творчу працю людини. Таким чином, праця є проявом енергiї людського організму, за допомогою якої він добуває ті кількості енергiї, яких без його втручання не вистачає в природі, до взаємних обмінів органiзму із зовнішньою природою.
Подолiнський так остаточно сформулював поняття праці.
Праця - це таке використання механічної i психічної роботи, накопиченої в організмі, яка має своїм результатом збільшення кількості перетворюючої енергії на земній поверхні. Це збiльшення може відбуватися або прямо, переводячи нові кiлькостi сонячної енергiї у більш перетворюючу форму, або опосередковано, зберігаючи певну кількість уже існуючої на земнiй поверхнi перетворюючої енергiї від розсіювання. Така праця неможлива в неорганічному світі i свiтi рослин.
Учений розглядає різні види людської працi, зокрема i тi, що не створюють матеріальних цінностей. Iдеться про розумову працю й мистецтво. Їх він зараховує до корисної працi в аспекті проблеми, яка тут розглядається, оскільки вони опосередковано можуть впливати на процес нагромадження сонячної енергiї.
Найпрiоритетнiшою, найпродуктивнішою, найкориснішою людською працею Сергiй Подолинський вважає землеробство.
Воно дає людині їжу. Землеробство - це, по суті, добування їжі, потрібної людям за всіх умов. Тільки їжа дає їм змогу здійснювати всякі інші роботи, які ведуть до загального збільшення енергетичного обміну, тобто до задоволення людських потреб.
Через їжу рослинний світ подає людинi трансформовану сонячну енергію. Земна поверхня завжди накопичує певні запаси енергії, якi вона дарує без усякої участи людини. Але ці запаси мізерні, порівняно з тими, що добуваються людською працею.
Подолинський пише: "Десятина землі серед дикого степу чи первісного лісу без втручання людини дає з року в рік певну кількість поживного матеріалу; людина прикладає до неї свою працю, i відразу ж продуктивність десятини зростає в десять-двадцять разів. Звичайно, людина не створює матерії, не створює вона й енергiї. Уся матерія вже була в нашій десятині землi у висіяному зерні, в атмосфері, енергiю всю повністю одержано від Сонця, i не більшу кiлькiсть, ніж раніше. Але завдяки прикладеній людській праці десятина землi змогла зберегти у рослинній матерiї, яка вкриває її, у десять чи двадцять разiв більше енергії, нiж до того". Без застосування людської працi неминучою було б розсіювання перетворюючої енергiї. Отже, займаючись землеробством, вирощуючи рослини, люди щороку на земній поверхні нагромаджують бiльшу кiлькiсть перетворюючої енергiї, нiж її затрималося б без їхньої участи.
Для підтвердження своїх спостережень i висновків Подолинський наводить оприлюдненні в його час дані сільськогосподарської статистики Францiї. Вони свідчать, що кожна теплова одиниця, витрачена під час працi на вирощування пшениці, створює значну кількість додаткового накопичення сонячного тепла. Як i докладання працi на гектарах в лісі i природних луках також значно збільшує сонячне тепло. А на штучних луках цей надвишок ще більший.
Однак такий вид праці, як землеробство, що дає фантастичне переважаюче збільшення енергії, вимагає діяльності людини, що складаються з цілого ряду затрат її енергії, які винагороджуються тільки в кінці, при споживанні їжі. Механічна робота витрачається на розпушування грунту, що не надає йому ніякої енергiї, однак сприяє проникненню у грунт сонячного проміння й повітря.
Людиною в землю кидається вже готовий запас енергiї у вигляді насіння - i таким чином вона не може користуватися цим запасом майже цілий рік, а також повинна вносити у грунт ще й добрива. Ці речовини непридатні для людського харчування, але містять певний запасперетворюючої енергiї.
Усi наступні землеробські роботи, а також перероблення землеробських продуктів (збирання врожаю, перевезення хліба, молотьба, мелення зерна, випікання хлiба) розсіюють ту енергію, яка вже була до того накопичена в людському організмі. Однак у кінцевому результаті всі ці втрати сторицею винагороджуються під час споживання того запасу перетворюючої енергії, яка накопичилася в продуктах землеробства.
Подолинський відзначає, що в хліборобській діяльності людини видатне місце належить машинам. При вдосконаленому машинному господарюванні невелика фізична робота людини виявляється значною кількістю корисної праці. Людство з усім своїм господарством, тобто рослинами, нивами, стадами, машинами зберігає, як мінімум, у десять разів більшу кількість сонячної енергiї, ніж сама природа.
Отже, робить висновок вчений, при тому, що загальна кiлькiсть енергiї, яку одержує поверхня Землі від її надр i вiд Сонця, поступово зменшується, загальна кiлькiсть енергiї, що є у розпорядженні людини, постійно зростає.
Важливо відзначити, що Подолинський, згадуючи про спроби в його час сконструювати сонячну машину, говорив, що це було б повністю введення додаткової кількості сонячної
Loading...

 
 

Цікаве