WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Політичні причини голодомору в Україні (1932—1933 рр.) - Реферат

Політичні причини голодомору в Україні (1932—1933 рр.) - Реферат

позиція зазнала кардинальних змін. У першій половині 1932 р. проводилася політика зменшення тиску над селянством. У лютому В. Молотов оголосив в "Правде", що оскільки був неврожай у Поволжі та заволзьких районах, необхідно послати туди продовольчу допомогу29. Ще через деякий час були обнародувані так звані травневі реформи 1932 року. Це було зниження хлібозаготівель 1932 р. до більш-менш фактичної кількості хліба з 1931 р., запланована обмежена продовольча допомога в голодні райони, в тому числі і в Україну, оголошена кампанія проти так званих "лівацьких перекручень" партійної лінії, які полягали в тому, що різні відповідальні працівники доклали "забагато" зусиль при проведенні хлібозаготівель і, таким чином, порушили так звані "ленінські норми"30. Наприклад, в Україні в червні відбувся процес по сумнозвісній Драбівській справі (за перекручення партійних директив під час хлібозаготівельної кампанії), коли керівники Драбівського райкому отримали від 18 до 36 місяців концтаборів31.
Та навіть уже перед Драбівською справою офіційна політика щодо українського селянства різко змінилася. Минуло лише п'ять тижнів після дозволу Сталіна послати обмежену продовольчу допомогу в Україну, а Політбюро уже приймає Постанову: "Ограничиться уже принятыми решениями ЦК и дополнительного завоза хлеба в Украину не производить"32.
Цією короткою постановою фактично починався наступ на українське село. Сталін прекрасно усвідомлював, що продуктів на селі уже не було, але він починав створювати міф, що всі проблеми від підступності класових ворогів, які поховали хліб. Отже, винні комуністи, які не могли розкрити куркульські "ями". Не могли або не хотіли, тому що також були агентами класового ворога. Через півроку ця теза стане страшною зброєю в руках тих, хто розпочне чистку рядів КП(б)У, її ідеологічним виправданням.
У липні 1932 р. відбулася III Всеукраїнська партконференція. Навіть тоді ЦК КЩб)У мав інформацію про продовження голоду попереднього року33. Щоб зрозуміти, що сталося, треба оволодіти більшовицькою мовою того часу. Оскільки Каганович і Молотов приїхали від Сталіна у відрядження, щоб забезпечити прийняття українською конференцією хлібозаготівельного плану 356 тис. пудів (5,8 млн т), кожен промовець підтримав спущену з Москви цифру. А одночасно майже кожен відповідальний працівник КП(б)У езопівською мовою оголосив свій погляд на справжню ситуацію. Так, наприклад, Микола Скрипник сказав про голод у Молдавії, куди раніше мав відрядження 34.
Хлібозаготівельне завдання Україні було просто нереальним, та ідеологічна кампанія набирала обертів. У телеграмі Молотова і Кагановича Центральному Комітетові КП(б)У від кінця липня зазначалося: "Хлебозаготовки Украины развиваются с недопустимой медлительностью"35. Тим часом ЦК КП(б)У почало отримувати інформацію про випадки людоїдства (перше датоване 25 липня 1932 р.) 36. Очевидно, саме тоді голова ВУЦВК Г. Петровський надіслав першому секретарю С. Косіору та Політбюро ЦК КП(б)У листа, в якому інформував про тяжке становище в районах, охоплених голодом, і просив допомоги голодним дітям. Він вважав за необхідне просити від Москви "постановление о прекращении хлебозаготовок и обвления свободной торговли"37. У відповідь Сталін видав сумнозвісний закон "про колоски" 7 серпня 1932 р.38. 9 серпня 1932 р. ЦК КП(б)У приймає Постанову "про заходи по боротьбі з спекуляцією хлібом", 22 серпня Укрколгоспцентр спеціальною постановою забороняє видавати хліб у громадському харчуванні39. В той час, коли голод охоплював дедалі ширші території, повним ходом йшло відвантаження зерна на експорт. Ось рядки з телеграми заступника голови Ради праці і оборони В. В. Куйбишева в ЦК КП(б)У: "Предлагаю немедленно усилить первую очередь отправку порты, отгрузить до конца месяца тонн пшеницы З0 тыс., ячменя-20 тыс., ржи- 10 тыс., не считая уже отгруженного. Примите как боевое задание ежедневных отгрузках"40.
На 12 жовтня Сталін "посилив" КП(б)У шляхом призначення Менделя Хатаєвича - колишнього секретаря Середньоволзького обкому-другим секретарем та Івана Акулова - колишнього першого заступника всесоюзного голови ОДПУ - першим секретарем Донецького обкому КП(б)У41. Хатаєвич з блискавичною швидкістю продукував різні накази з метою пришвидшити хлібозаготівлі42. Але Сталіну цього було недостатньо, тому 22 жовтня він послав голову РНК СРСР В. Молотова в Україну та Наркомземсправ Л. Кагановича на Північний Кавказ (переважно Кубань) на 20 днів у відрядження з наказом здійснити викачку хліба будь-якою ціною 43.
Трохи пізніше уже Постишев відбув у подібне відрядження на Поволжя, але технологія хлібозаготівель там була абсолютно іншою. Тому, хоч голод на Поволжі був, була і значна кількість смертельних випадків, все ж комісія Постишева була значно поблажливішою і голод на Поволжі голодним мором ми назвати не можемо44.
30 жовтня Молотов головує на засіданні Політбюро ЦК КП(б)У, яке приймає постанову, де мовою фронтових наказів формулювалося:
"Главной причиной зтого срыва хлебозаготовок является почти полное прекращение борьбы за хлеб в подавляющем большинстве районов Украины, господство демобилизационных настроений в отношении хлебозаготовок в периоде посевной кампании у большинства парторганизаций и их руководящих партийных и советских кадров". Одночасно постанова зменшила хлібозавдання Україні на 70 мільйонів пудів45. Але це була лише спроба показати гарну міну при поганій грі.Замаскувати справжні цілі кампанії викачки хліба. Така постанова була розрахована не на те, щоб забрати у селянина 5 мішків зерна, якщо в нього не було жодного, а щоб відібрати у нього останній колосок, останню зернину.
Цією постановою фактично було поставлено хрест на будь-якій автономії КП(б)У у справі хлібозаготівель. У боротьбі з українським селом, з Україною Молотов використав керівний склад комуністів республіки як своїх покірних васалів. Перший секретар ЦК С. Косіор був посланий у відрядження в Одесу, В. Чубар і М. Скрипник на Дніпропетровщину, на місця з "бойовим завданням партії" послали багато інших керівних працівників 46.
Постанова Політбюро ЦК КП(б)У "Про заходи по посиленню хлібозаготівель" від 18 листопада 1932 р. та Постанова Раднаркому УРСР "Про заходи до посилення хлібозаготівель" від 20 листопада 1932 р. поклали край будь-якій грі в дипломатію. За своїм цинізмом і жорстокістю їм важко знайти аналоги у світовій практиці. Це справжні документи геноциду, які не мають нічого спільного з економічною діяльністю. У них все поза економікою, всі заходи, спрямовані на викачку хліба з українського села, спираються на механізм терору, репресій, страху. Постанова вводила в практику викачку від колгоспів, які не виконали хлібозавдання, всіх натуравансів, виданих їм під час обмолоту, всіх натуральних фондів, за винятком насіннєвого. Вводилась система натуральних штрафів - додаткові м'ясозаготівлі в розмірі 125 відсотків рчного м'ясозавдання, при цьому накладення штрафів не звільняло колгоспи від виконання хлібозавдання. Легалізувалися також штрафи у вигляді картоплі, подвоєння штрафів. Фактично, це був наказ викачати у селянина всі без винятку харчі. 47.
Опублікована постанова фактично вводила жорстку цензуру на інформацію про реальний стан шляхом погрози "брехунам" притягнення до суду за законом від 7 серпня 1932 р. (10 років ув'язнення, чи розстріл): "Притягати до суду на підставі Постанови ЦВК та РНК СРСР з 7 серпня 1932 р. "Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації та про зміцнення громадської (соціалістичної) власності" як
Loading...

 
 

Цікаве