WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Видавнича діяльність українських вчительських товариств (індивідуальна робота) - Реферат

Видавнича діяльність українських вчительських товариств (індивідуальна робота) - Реферат

змогу познайомитися дійсно з тою глибокою поезією, - писав М.Євшан [136]. Упорядником вибраних оповідань І.Франка "В поті чола" був також А.Крушельницькій, ним було написане і вступне слово. Перевагу при виборі оповідань, було надано тим, які мали відношення до дітей, молоді та їхньої поведінки [137].
До "Кобзаря" Т.Шевченка ввійшло 136 поезій, частина із них в скороченому вигляді. Також до нього ввійшла біографія поета і пояснення до творів, котрі були важкими для розуміння молоддю. Слід сказати, що редактор цього видання професор Ю.Романчик виконав свою роботу на високому рівні [138].
Серед видань учительських товариств були власні статути та статути для філій. УПТ крім цього видавало щорічні звіти про свою діяльність, роботу навчальних закладів та інтернатів, а також інформативні календарі та заклики до громадськості з проханням вступати до товариства і робити пожертви на його користь [139].
Товариство "Українська школа" видавала також "Збірник законів і розпоряджень для народних шкіл Буковини", статути для вчительських семінарій, яку створило товариство. За кошти цієї вчительської організації було видано статут товариства "Шкільна поміч". Це було зроблено тому, що новостворене товариство переслідувало мету - підтримувати матеріально тих учнів краю, що навчалися в народних та середніх школах, тобто дбати про підручники, одяг [149]. Товариство ВПУВ друкувало звіти про свою діяльність, котрі відзначалися змістовністю та детальністю [141].
Таким чином, можна зробити висновок, що найбільш плідною видавнича діяльність була в УПТ, якому в період від 1884 р. до 1913 р. вдалося випустити в світ, згідно каталогу всіх художніх книг - 190 видань [142]. Деякі із них було видано тиражем в 100 тис. примірників [143]. Товариство "Українська школа" до Першої світової війни видало більш ніж 80 книг різними тиражами (від 17 до 5000 примірників) [144]. Видавнича діяльність інших вчительських організацій (ВПУВ, ВОУУБ та "Вчительської громади") була невелика. Товариство учителів вищих шкіл ім.Сковороди взагалі не здійснювало діяльності в цьому напрямку.
УПТ розпочало видавати книги у 1884 р. [145]. Оскільки матеріалу для друкування вистачало у 1885 р. було проведено конкурс на кращі дитячі твори. Згідно умов конкурсу товариство взяло на себе зобов'язання забезпечити їх випуск, а частину доходу від продажі одержали автори [146]. У 1886 р. УПТ організувало "Бібліотеку для молоді" з редакційним комітетом у складі Г.Врецьоки, Р.Заклинського та Зарицкого [147]. Згодом було створено "фонд видавничий", а також товариство розпочало видавати літературу для молоді старшого віку [148]. В 1905 р. із членів проводу УПТ було створено видавничу секцію на чолі з доктором Левицьким [149], а в 1909 р. почала діяти при товаристві видавнича комісія під головуванням О.Макарушки. Створення даних організаційних структур говорило про те, що товариство приділяло видавничій діяльності значну увагу. Керівництво УПТ намагалося проінформувати якомога більше число людей про свої видання. а також мало свої розповсюджувачів. Крім того, товариство постійно дарувало свої книги культурно-просвітнім організаціям, школам, читальням, завдяки чому його видання потрапляли до української громадськості [150].
Проте у 1909 р. у видавничій діяльності УПТ простежується спад, причиною якого був брак коштів. Борг товариства друкарні Наукового товариства ім.Шевченка на цей час становив 25 тис. 255 крон [151]. Причиною цього було те, що як повідомляв провід товариства у часописах, всі свої прибутки він спрямовував на фінансування навчальних закладів та інтернатів. УПТ вирішило розрахуватися із друкарнею НТШ власними книгами, що не вдалося продати. Видавнича діяльність УПТ в цей час стала збитковою через те, що інтерес з боку української інтелігенції до неї різко змінився.
"Українська школа" почала здійснювати плідну видавничу діяльність починаючи з 1900 р. Цю активність можна пояснити і тим, що головою товариства в цей час був Омелян Попович, який як шкільний інспектор добре розумів наскільки українська школа потребує підручників та книг рідною мовою [152].
З метою більш ефективного розповсюдження видань в 1912 р. був підписаний договір з фірмою С.Раях у Чернівцях, за яким дана організація брала на себе обов'язок продавати книжки та брошури, видані товариством. В такий спосіб видавці намагалися частину своїх справ передати в руки досвідченій організації (однієї із поважних у місті книгарень) аби вивільнити час для редагування видань. Слід сказити, що дана працю плідною та ефективною не була. Адже, починаючи з 1913 р. у видавничій діяльності товариства простежується спад, причиною якого стала недостатня кількість коштів [153].
Видавництвом та розповсюдженням книжок товариства ВПУВ зайнялася "Видавнича спілка" товариства, що була створена у Коломиї в серпні 1909 р. [157].
Щоб дозволити якомога більшій кількості населення користуватися книгами, в тому числі й виданнями українських педагогічних товариств, їхні філії та кружки створювали бібліотеки. Найінтенсивнішу діяльність в цьому напрямку розгорнули УПТ та ВПУВ.
УПТ відкрило свої бібліотеки в Тернополі, Перемишлі, Надвірній, Золочеві, Збаражі та в інших містах. У Львові організував бібліотеку кружок ім.Ганни Барвінок, а на території Калушського повіту діяла мандрівна бібліотека. Деякі з них могли похвалитися значною, як на той час, кількістю книг. Наприклад, бібліотека в Золочеві в 1909 р. налічувала більше тисячі томів. Всього, станом на 1914 р. налічувалося 10 бібліотек, що були власністю УПТ [155].
Провід "Української школи" постійно переймався проблемами шкільних бібліотек в українських селах, і неодноразово звертався з проханням до шкільної влади, аби та відкривала бібліотеки там, де їх потребує українське населення, а також закуповувала видання товариств "Українська школа" та "Руська бесіда" до вже існуючих [156]. В 1912 р. товариство організувало бібліотеку для чернівецьких середніх шкіл, щоб дати можливість українським дітям користуватися книгою на рідній мові [157].
При 18 окружних відділах товариства ВПУВ в 1913 р. були організовані бібліотеки та діяли спеціальні комісії, які працювали над тим, щоб вони діяли належним чином і поповнювалися новою літературою. Найчисельнішою була бібліотека Коломийського окружного відділу, яка налічувала в цей час 8 тис. 229 томів. Непогано розвивалися бібліотеки в Зборові, Болехові, Калуші,Снятині, Вайнилові [158].
Таким чином, українські педагогічні товариства, виконуючи положення своїх статутів, здійснювали активну видавничу діяльність. Кожна із учительських організацій мала власний періодичний орган, що висвітлював її організаційну роботу зокрема і розвиток української освіти загалом. Вагоме місце у видавничій діяльності ряду товариств зайняв випуск методичних посібників для вчителів, пропагандистської літератури для різних верств населення, підручників українською мовою, науково-популярних книжок для дітей та іншої літеру тари. Разом з тим, не все заплановане вдалося здійснити. Брак коштів та байдужість з боку української громадськості,
Loading...

 
 

Цікаве