WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Історія міста Луцьк - Реферат

Історія міста Луцьк - Реферат

1628 році в братській друкарні іероманах Павло Маткович видрукував книжки для Служби Божої, які тепер є бібліографічною рідкістю.
Католики, яким братство було луже немиле, часто гальмували працю цієї організації. Нераз ченці братського манастиря Й самі братчики скаржаться до гродського суду, що різні особи нападають на них і на церкву та "чинять насилія і безчинства". Особливо рік 1634 записався в історії братства кривавою подією. 24 травня на Боже Тіло учні місцевої єзуїтської колегії напали на манастир цього братства, побили й покілічили палками та камінням ченців, вчителів, учнів, що вчилися в братській школі; не пожаліли й калік, що жили в притулку, в церкві вони знищили дорогі килими, а з церковної каси забрали біля 150 зол.
Після смерти короля Жигимонта III в 1632 р. 13 червня на соймику в Луцьку біля 200 осіб української волинської шляхти гостро виступили в обороні прав православної церкви. Новий король Владислав IV того ж року видав "статті замирення", на підставі яких відновлювалася православна єпископська катедра в Луцьку, що від 1595 року перебувала в руках уніятських владик. Рік опісля висвячено на луцького православного єпископа Афанасія Пузину, що зайняв Луцьку катедру щойно по смерти уніятського владики Почаповського в 1636 році. Єпископ Пузина являється одним з найбільших оборонців православної віри, за ініціятивою якого щороку зїзджалося до Луцька православне духовенство з цілої Волині на синоди, що звичайно відбувалися 9 жовтня в день Івана Богослова (храмове свято луцької катедри). Опис такого зїзду був видрукований 1638 року в Кремянці під заголовком: "Синод ведлєзвичаю доречного"...
В першій пол. XVII ст" завдяки переважаючій кількости українців у Луцьку, міські уряди займали ще українці, а урядовою мовою на підставі ухвал люблииської унії була тодішня українська мова. В місті були тоді цехи: кравецький, ковальський, різницький, шевський, кушнірський, мулярський і рибацький. Тому що польське міщанство було малочисельне, українці в цих цехах відогравали першорядну ролю. Слід також зазначити, що в 30-40 роках XVII століття був намісником луць кого старости Іван Виговський, пізніший гетьман. Побідний похід Богдана Хмельницького в 1648 році не оминув Луцька. Полковник Колодка зай має місто, що його без бою залишило польське військо, й вирізує тут багато шляхти та жидів. Наступного року схвильоване околичне населення .нападає на місто й частинне його нищить. Не зважаючи на упадок українсього політичного й національного життя на Волині в кінці XVII віку, коли наш політичний центр перенісся над Дніпро- Славуту, луцьке братство, одиноке по Волині, ще проявляє живу діяльність. Коли в 1680 році ко роль Ян III Собіський заїніціував собор у Львові в справі приняття унії усіма православними, луць ке братство через своїх представників кн. Вацла ва Четвертинського, Данила Братковського та Андрія Гулевича вплинуло на короля й не допус тило до собору. Особливо немилим був тодішньо му урядові Данило Братковський, що його за участь у Палієвому повстанні покарано смертю в Луцьку 1702 року. Не зважаючи на таку працю братства, луцький владика Діонисій Жабокрицький в 1709 році приймає унію, а луцька православні ка тедра після деякої боротьби в 1711 році перехо дить до уніятів. В звязку з тією подією число членів брат ства зменшується й воно само, десь біля 1730 ро ку після приняття останніми братчиками унії, пе рестав існувати. Усі будинки й майно братства пе рейшло тоді до о.о. Василіян, що далі продовжували благодійну й культурну працю цієї організації. Резиденцією луцьких уніятьких владик між іншим був також Жидичинський манастир, при якому аж до кінця XVIII віку містився луцький уніатський духовний семинар. Віки XVII і XVIII це час повільного упадку міста Луцька. До цього найбільш спричинюються пожежі й часті епідемії, коли люди тисячами вмирали на різні хвороби. В українському житті Луцька також наступає упадок. Від другої половини XVII століття наша шляхта польонізується. В урядах мову українську й українців-урядовців замінюють мова польська й урядовці-поляки. Наприкінці XVIII віку було в Луцьку тільки чотири церкви: катедральна св. Івана в замку, Василіянська (братська), св. Димитрія і Покровська; але вже аж вісім манастирів-костелів: Домініканів (де тепер курія римо-кат. єпископів), Езуїтів (тепер кат. катедра), св. Трійці (напроти костела Езуїтів), Боніфратрів (на вул. Караїмській), Тринітарів (Суд Окружний), Бригідок (вязниця), Кармелитів (де тепер кірха) і Бернардинів (теперішній православний собор). В 1781 році Луцьк впав жертвою страшної пожежи. Згоріли тоді греко-католицька катедра в замку й римо-католицька та більш як 400 домів. До якого упадку дійшов Луцьк при кінці XVIII століття свідчить факт, що було тоді в місті всього 597 домів, з яких тільки 50 належало християнам, рештою володіли жиди й караїми. Кінець цього віку в історії Луцька найкраще характеризує народне прислівя: "У тому Луцьку все не по людську: навколо вода, а в середині біда".
IV
Луцьк під Росією. Світова війна. Луцьк у відродженій Українській Державі.
Під російською владою перебував Луцьк від 1795 до 1918 року. За цей час він був повітовим містом волинської губернії. Протягом XIX віку остаточно зникають руїни старого міста. В 1827 році зліквідовано луцьку уніятську епископію й церкви замінено на православні. В сорокових роках минулого століття перебував якийсь час у Луцьку Панько Куліш, що займався тут педагогічною діяльністю. В першій половині XIX віку в Луцьку часто відбувалися військові ревії, на яких були присутні російські царі. В 1870 році збудовано навколо Луцька три форти звані Михайлогородом, але саме місто тоді ще слабо забудовувалося.
Підноситься Луцьк щойно в девятьдесятих роках минулого століття й печатках цього віку, коли був получений залізницею з Киверцями й разом з Рівним і Дубном творив трикутник твердинь. В часі світової війни заияли австрійці Луцьк 29 серпня 1915 року й володіли тим з малою перервою до 6 червня 1916 р."коли російська армія Брусілова перервала, фронт між Оликою й Луцьком. За окупації Луцька австрійцями працювали тут Українські Січові Стрільці, але прифронтова околиця та масова евакуація місцевого українського населення, перешкоджували їх культурно-освітній праці. Після російської революції над Луцьком уперше замаяли жовто-блакитні прапори. Український національний рух, придавлений царською рукою, прокидається щойно з подувом свободи. В квітні 1917 року повстає в Луцьку перше наше Т-во "Українська Громада", і то членами його бу ли переважно українці військові зо Східньої Укра їни. За гетмана в серпні 1918 року тут заложена oбула "Просвіта, членами якої була вже також місцева інтелігенція. Дня 22 грудня 1918 року прибуває до Луць ка невеликий відділ війська от. Петлюри й луцький полк цілковито переходить на його сторону. Луцьк за Директорії починає приймати справжній вигляд українського міста. В печатках 1919 року Луцька Міська Управавипускає солідно й гарно виконані гроші з українськими написами вартости б, 10 й 20 гривень. В травні
Loading...

 
 

Цікаве