WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Історія міста Луцьк - Реферат

Історія міста Луцьк - Реферат

згоду і для 5 вересня 1431 р. підписав перемиря на два роки.
Князь Свитригайло мав ще другого противника в особі литовського кн. Жигимонта, що в 1432 році позбавив Свитригайла великокняжої литовської корони, а після робить заходи, щоб ще прилучити до себе Волинь. На цьому тлі приходить між ними до частих суперечок, в які, між іншим, зручно втручалися поляки. В кінці кінців луцькі бояри, бачучи безвихідне положення Свитригайла, й маючи до вибору лише підданство короні або Литві, вибрали останнє (1439). Наступного року, після вбивства Жигимонта, Свитригайло, що майже рік перебував як вигнанець на Угорщині, знову зявляється на Волинь і Луцьк вітає свого улюбленого князя з великою радістю. Свитригайло, резидуючи в Луцьку, титулував себе великим князем і оточувався громадою достойників і князів. Крім них за Свитригайлз зустрічаємо в Луцьку раду, що мала на нього великий вплив. Він в у порозумінню з цією радою перед смертю в луцькому замку (10 лютого 1452 р.) віддав ключи міста старості луцькому Немірі і князям Михайлові й Іванові Чарторийським та наказав їм передати Луцьк Литві. Після того Луцьк вже не мав своїх князів. Резидували тут від того часу волинські намісники, а від 1475 року маршалки волинської землі, якими були тільки українці. Після смерти Свитригайла Луцьк сильно підупав. Причиною цього передусім були татарські наїзди. На весні 1453 р. татари знищили частинне місто й вивели звідси в ясир кілька тисяч осіб. В 1494 році пожежа й татари майже цілковито знищили місто. З тої причини в 1497 році Луцьк вдруге дістає магдебурське право від лит. кн. Олександра. Грамота ця, писана по латині, крім надання Луцьку різних прав, зобовязуе міщан брати участь в обороні мурів, а коли б загрожувала більша небезпека, то разом із шля>тс ю боронити замку. Проте різні нещастя не дозволяють місту піднестися. В 1508 році ротмистр Лука Муровець відбиває під мурами міста велику ватагу татар. В 1540 році Луцьк знову нищить пожежа, в часі якої в замку згоріли всі старі акти й документи. З огляду на зубожіння міста, король Жигмонт Август в 1552 році грамотою, писаною старою українською мовою, звільняє луцьке населення майже від усіх оплат. В другій половині XVI в. Луцьк, завдяки спокійним часом, стає знову багатим. Цвіте в ньому торговля й промисл. Крім звичайних ремісників були тут: золотильники, шаблярі, слюсарі, кушнірі, мулярі. В Луцьку відбувалися тоді великі ярмарки на сукно, шкіри, золотарні вироби й вино. Населення міста складалося переважно з Українців. За литовських часів жили тут і вірмени, литвини, жиди, караїми, татари, поляки. На острові мешкали самі християне; далі, в сторону теперішнього собору населення було мішане, на Вільці й в сторону Жидичина жили жиди, на Омелянику-караїми. Цілий Луцьк крім Яровиці був обведений тоді валом і частоколом та мав кілька оборонних веж.
III
Луцьк під Польщею. Церковні події. Братство. Військо Хмельницького в Луцьку. Боротьба православних з унією. Упадок Луць ка в XVII столітті.
Після Люблинської унії (1569), коли цілу Волинь прилучено до Польщі, Луцьк стає столицею новоутвореного воєвідства Волинського., а тому також досить важним адміністраційним центром, де скупчується багато різних урядів. Між іншим 1575 року Стефан Баторий установив у Луцьку судовий трибунал для Волинського, Київського й Брацлавського воєвідств, але ця установа існувала тут лише кілька літ. В Луцьку також відбуваються волинські соймики й всякі зїзди. Підчас одного з'їзду-восени 1595 року прийшов під Луцьк Наливайко. Налякана польська шляхта не думала про оборону, виїхала на чолі з біскупом і згодилася заплатити Наливайкові контрибуцію; але Наливайко не вдоволився нею і пограбував передмістя.
В самому кінці XVI віку Луцьк починає ві догравати значну ролю в українському церковно му житті. В тих часах у Луцьку було ще чотири манастирі св. Василія й Пречистенський в місті, Черчецький біля села Черчець і Спаський на Крас ному та біля 15 церков, як св. Анастасія, Воскре сення, Вознесення на Яровиці, св. Михайла, св. Івана-катедральна в замку, Покровська.Пятииць ка, Рождественська, св. Духа, св. Симеона і Троїць ка. Луцька православна єпископія була дуже ба гата, бо володіла 4 місточками, 2 замками й 34 селами. Серед луцьких владик, що мали титул єпископів луцьких і острозьких та екзархів усієї Руси, найбільш відомий Кирило Терлецький, один з ініціяторів церковної унії з Римом. Цей владика ще відомий тим, що провадив завзяту боротьбу з ченцями Жидичинського манастиря, найбільшого тоді на Волині.
З моментом народження унії починається сильна католицька акція на Волині. В 1604 році прибувають до Луцька єзуїти, що її спровадив сюди луцький біскуп Шишковський, й згодом закладають тут свої школи, при яких навіть відбувалися вищі курси науки. В 1614 році єзуїти для конкуренції з Братською школою заложили українську школу. Одначе та школа серед українців 5ула дуже непопулярна й її мусили з браку учнів зліквідувати.
Оживлення релігійного життя, як наслідок тодішніх церковних і політичних подій, не оминуло також православних українців у Луцьку. Вже в 1600 році чуємо про існування тут якогось православного братства. В 1617 році це братство остаточно зорганізувалося. Першим ктитором Луцького братства був ігумен черчецького манастиря Герасим Микулич, а основоположниками його були місцева українська цпяхта, місцеве духовенство і міщіне. З перших членів братства найбільше відомі: Лаврентій Древинський-чашник Волинський, Михайло Гулевич-Воютинський- підсудок Луцький, Хведір Святополк кн. Четвертинський, Юрій кн. Пузина, о. Іван Гораїнович Черчецький, ієромонах Ісаакій Борискович, о. Іван Федорович,
ієромонах Паїсій Мостицький та інші. Членами його були також славетні особи, як митро полит Київський Петро Могила, гетьман Іван Виговський, Марина Мазепина-гетьманова мати. Кон-стянтин Вовк-запорозький полковник. В 1619 році король Жигимонт III дає братству грамоту, на підставі якої братство будує церкву з шпиталем і притулком, В 1620 році єрусалимський патриарх Теофан дав братству грамоту з правом ставропігії, що звільняло цю організацію зпід єпископської юрисдикції. В 1623 р. константинопільський патриарх Кирило Лука рис підтверджує цю грамоту й благословляє братство. Користаючи в таких привилеїв, воно розвиває широку діяльність. При братстві крім шпиталя й притулка існує також школа, статут якої був взірцем для інших братських шкіл на Україні.
В цій школі вчили граматики, реторики, дія-лєктики, аритметики; з предметів церковних були: читання, церковний спів, святе письмо й наука про святих. То^, хто бажав вступити до братської ніколи, мусів за 3 дні запізнатися з усіма її порядками й дати до шкільної каси 4 гроша. Статут братської школи порушував багато справ, а його приписи спричинилися до того, що ця школа за більш як 100 літ свого існування, завдяки взірцевому порядкові й високо поставленій науці, дала українському суспільству багато осіб, що відограли в його житті важну ролю. Крім тогобратство мало свою друкарню, що часово була також при черчецькому манастирі. В
Loading...

 
 

Цікаве