WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Діяльність Івана Огієнка (1917-1947) - Дипломна робота

Діяльність Івана Огієнка (1917-1947) - Дипломна робота

Варшавському університеті. Не знаходячи виходу із скрутного матеріального становища, він приступає на пропозицію Варшавського університету.
Перспектива працювати у Варшаві була пов'язана з утворенням православного відділу теологічного факультету в згаданому університеті. Він був відкритий у 1924-1925 академічному році. Його заснування викликало великий позитивний відгук серед православного населення Польщі, свідченням чого служить той факт, що вже декілька місяців після відкриття та студії цього відділу записалось 92 студенти. Найбільшого проблемою новоствореного відділу була відсутність кваліфікованих викладацьких кадрів, що також робило проблематичним саме його існування. На чолі цього відділу стояв ініціатор його заснування митрополит Дионізій (Діонісій) Валединський.
Оскільки православний відділ теологічного факультету Варшавського університету Мао конфесійну і політичну специфіку в межах Польської держави, то призначення і затвердження штатних викладачів проходило багатоступеневу процедуру: сенат університету - ректорат - Міністерство релігійних вірувань і народної освіти - Міністерство внутрішніх справ. Питання затвердження професорів православної теології ускладнювалось тим, що польська офіційна влада ставилася з певною недовірою до таких кандидатур, а тому дуже важливою була підтримка громадських і державних чинників. Разом з тим професорсько-викладацький склад відділу православної теології комплектувався виключно за контрактною системою з проблематичністю дальшої праці на наступний період.
Український Центральний Комітет у Варшаві, який був створений на основі дипломатичного представництва УНР у Варшаві для допомоги українцям Польщі, на чолі з Лівицьким, зокрема емігрантами, які були інтерновані польською владою і перебували в таборах, направив до польських інстанцій клопотання про конечність і доцільність затвердження І.Огієнка як професора Варшавського університету (12 грудня 1925 р.). У поданні вказувалося "на видатні заслуги проф. Огієнка для Православної Церкви, а також на його надзвичайну енергію і наукову працьовитість, які дають підстави сподіватись, що проф. Огієнко може бути дуже корисним працівником на посаді професора православного відділу теологічного (факультету) Варшавського університету...
На підтримку кандидатури І.Огієнка висловився голова польського Товариства допомоги емігрантам-українцям А.Словінський (19 грудня 1925 р.).
Ще раніше 25 листопада 1925 р., ректор університету С.Піньковський направив лист до департаменту науки і вищої школи міністерства релігійних вірувань та народної освіти стосовно призначення на посади викладачів священика, протоієрея Володимира Давидовича і Івана Огієнка.
26 листопада 1925 р. І.Огієнка було обрано професором, коли Сенат університету затвердив його кандидатуру як викладача церковно-слов'янської мови та палеографії відділу православної Богословії Варшавського університету. Він підписав контракт по вільному найму на один рік.
До Варшави Огієнко прибув у травні 1926 р. Напередодні його прибуття до Варшави тут появилася брошура, автором якої був професор В.Заїкин, "Проф. Іван Огієнко як церковний та громадський діяч і як учений". Вона була присвячена 20-літтю наукової праці Огієнка. А чеський університет в Брно, пошановуючи значний внесок ученого-емігранта в дослідження слов'янської культури, а також високо поціновуючи монументальну працю "Українська мова XVI віку і Крехівський Апостол 1560 р.", присудив йому ступінь доктора філософії.
В університеті професор І.Огієнко одержав 5 лекційних годин на тиждень та 2 години семінарських занять, при цьому зазначалося, що він мав одержувати заробітну плату відповідно до посади звичайного професора з додатком за семінарські заняття.
Розпорядженням міністерства 1 березня 1926 р. було реорганізовано "надзвичайну" кафедру церковно-слов'янської мови і палеографічної теології на студіях православної теології Варшавського університету, в той же самий час створено "звичайну" кафедру церковно-слов'янської мови і палеографії.
Становище у Варшавському університеті для Огієнка не було стабільним і надійним. Щоразу розпочинались знову клопотання про продовження його професорської праці. 22 вересня 1927 р. митрополит Дионізій Валединський, як декан православного теологічного відділу, звернувся до ректора Варшавського університету і міністерства з проханням продовжити контракт з професором І.Огієнком, який закінчився 30 вересня 1927 р., до 30 вересня 1928 року. Це прохання було незабаром задоволене. З новим ректором університету А.Шляговським і І.Огієнком було заключено відповідну угоду на продовження контракту. В наступному контракти також продовжувалися.
Поряд з викладацькою роботу професор Огієнко займався вагомими громадськими справами. У 1931 р. його обрали головою "Просвітницької комісії перед соборного зібрання". На засіданнях цієї комісії розглядалися питання про підготовку псаломщиків, про інтернат на богословському факультеті, про викладання Закону Божого в духовних семінаріях, про освітню й громадську діяльність духовенства. В цей період Огієнко виступив з ініціативою створення Православного музею церковної старовини в Польщі, головною метою діяльності якого мало стати збирання пам'яток церковної старовини - рукописів, стародруків, актів, метрик, а також пам'яток старовинного церковного мистецтва - образів, церковного посуду, хрестів, риз тощо.
В 1932 р. на відділі православної теології університету цими студіями керували митрополит Дионізій, професор магістр Іван Огієнко, професор кандидат теології Олександр Лотоцький, професор доктор Микола Арсеньєв, професор магістр теології Василь Біднов, заступник професора ліцензіят теології і кандидат Сергій Кисель-Киселевський.
Завдяки великій ерудиції, вмінню жваво й цікаво викладати матеріал український професор швидко здобув авторитет у новому навчальному закладі і незабаром став заступником декана богословського відділу.
На початку 1930-х рр. офіційні виконавчі органи Польщі, які керували освітніми закладами, посилили протидію щодо дальшої діяльності І.Огієнка на дидактичній ниві. Коли 23 вересня 1931 р. ректор університету Ян Лукашевич звернувся до міністерства про продовження терміну викладацької праці професорів православної теології, то на цьому поданий 7 листопада 1931 р. директор IV департаменту міністерства зазначив: "тільки на період одного року", а в іншому документі без будь-якої мотивації поставлена категорична вказівка: "Умови з магістром Огієнком на 1932/33 рік не відновлювати".
Слід зазначити, що 11 червня 1932 р. за підписом ректора університету професора Яна Лукашевича зафіксоване одностайне рішення Сенату Академічного (Ради університету) Варшавського університету, 8 червня того року за пропозицією організаційної комісії студій православної теології про призначення "митрополита професора Дионізія Валединського керівником (деканом) цих студій на рік 1932/33 і професора доктора Яна Огієнка заступником керівника (заступником декана) студій православної теології на той же академічний рік".
Але після цього рішення начальник відділу
Loading...

 
 

Цікаве