WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Дії УПА в роки ВВВ і в післявоєнний період - Реферат

Дії УПА в роки ВВВ і в післявоєнний період - Реферат

колах українського полiтичного i воєнно-революцiйного пiдпiлля лiтом 42-го не було згоди та єдності щодо поглядiв на методи боротьби. Група С.Бендери (М.Лебiдь) стояла на пасивному шляху без партизанських диверсiй: "партизани - це агенти ..... з ними нам не по дорозi" тим самим зупиняючи зусилля УПА.
Друга фаза партизанської боротьби заключалась в тому, що зважаючи на особливо тяжкий стан лiтом 1942 року видається указ всiм "літуючим бригадам" бити ворога на всiх пунктах воєнно-стратегiчного значення а особливу увагу звернути на системi транспорту та тилового забезпечення - вiд Чорного моря й до Бiлорусiї i Балтики. Можна видiлити таку операцiю як Шепетiвська, що мала бiльш демонстрацiйний нiж диверсійний характер. Проведено її було блискуче. Крiм того, були випадки визволення військовополонених шляхом нападiв на ешелони. Таким чином,партизанські загони показали свою силу, з ними стали рахуватись. Настав новий рубiж, рубiж переговорiв.
6. Переговори: "УПА - радянські партизани",
"УПА - нiмецька влада"
Як повiдомляє Бульба-Боровець та iншi, фактично в 41-42 роках на територiї України радянські партизани не iснували як реальна сила: загони пiд командуванням генерала Бiлова, Ковпака було розбито. Але з радянської сторони була добре органiзована розвiдка, до того ж потрiбно зважити й на все зростаючу недовiру простого народу до окупантiв. Єдиною силою, котра могла вести вiйну проти нiмцiв була УПА. Москва вирiшила (в зв'язку з вдалими операцiями УПА) змiнити вiдношення й курс своєї полiтики у вiдносинах з українською армiєю: з радянській сторони з'являються пропозицiї розпочати переговори "не дивлячись на минулу антибільшовицьку компанiю i помилки з обох сторiн". В червнi 42-го в трикутнику Олевсько-Рокитно-Городище було закинуто радянський партизанський загiн пiд командуванням Медведєва для охорони радянської делегацiї i, як виявилось згодом не лише для цього.
Пропозицiя Генштабу СРСР були такі:
- припинити ворожнечу (УПА i радянські партизанські загони);
- злиття УПА з Червоною Армiєю i на основi цього отримати допомогу;
- припинити антирадянську пропаганду в УПА ;
- пiдняти загальне повстання на Українi;
- всiм членам УПА гарантувалась амністія за минулi грiхи.
Вiдповiдь УПА не затрималась: УПА - суверенна вiйськова одиниця УНР, з чужою армiєю не з'єднається, може бути лиш спілка; українські військові сили, що перебувають у станi вiйни з СРСР з 1917 року, готовi згодитись на мир i на вiйськовий союз проти Германiї, якщо СРСР признає суверенiтет; загальне повстання на Українi буде пiдняте лише в тому випадку, коли відкриється захiдний фронт і у всiй Європi з'являться такi ж умови для повстання, iнакше заколот приречений на невдачу i загрожує винищенням всiєї української нацiї.
Вiдповiдь Генштабу була така, що в якості суверенної держави признавалась лише УРСР, процес дружнiх переговорiв всіляко пiдтримувався і було дано згоду на перемир'я й нейтралiтет.
Та переговори явно затягувались зi сторони УПА (на мiй погляд потрiбно було б таки якось знайти компромiс i з'єднати зусилля) - керiвництво ж УПА боялось, що якщо вiдбудеться їх злиття - то це дасть привiд Радянському Союзi "в'їхати" на Україну в якостi визволителя та iнше.
Так чи інакше до грудня 42-го переговори нi до чого не привели. Загiн Медведєва почав набирати силу, а Москва зимою 42-43-го проголосила українських нацiональних партизанiв "бандитами".
Першi переговори з нiмцями вiдбулися 23 листопада 42-го року з шефом СД Волинi i Подiлля Пiцом. Цi й подальші переговори також нiчого конкретного не принесли. Приведу, для прикладу, де яки пункти, що ставилися на них :
Нiмцi вимагали зупинити нiмецько-українську ворожу, перетворити УПА в легальну напiв - військову полiцейську силу в системi німецьких військ, допомогти нiмцям знищити всякi антинімецькі групування, за що нiмцi будуть зобов'язанi припинити всi репресивнi заходи проти населення України, а про органiзацiю Української держави згоджуються говорити, лише пiсля вiйни.
Контр-позиція українцiв: припинити всi репресiї, визнати суверенну українську республiку негайно з усiма випливаючими з цього наслiдками, розпустити всю цивільну нiмецьку адмiнiстрацiю, зупинити грабунок економiки та iнших надбань України; УПА - це пiдпiльна суверенна армiя України i влитися може лиш в регулярну Українську нацiональну армiю.
На мiй погляд, не погоджуватись з нiмцями було правильнiше, це давало свободу й вiру в становлення самостiйної України.
7. Корiнний перелом - 1943.
Переговори з польським пiдпiллям.
Розпочався Сталінградський наступ. Нейтралітет з радянськими партизанськими загонами було розiрвано - Москва вимагала рiшучих дiй проти нацiонально-визвольних органiзацiй. Почались частi бої з партизанськими загонами бiльшовикiв. Зимою 1943 УПА робить спробу зв'язатись з польським підпіллям з метою припинити українсько-польську ворожу, нормалiзувати вiдносини й налагодити контакт мiж УПА й Армiєю Крайовою. Але полiтика польського народу, а вiрнiше кажучи екзильного уряду в Лондоні - руками СРСР та схiдних союзникiв знищити Германiю, а руками росiян i нiмцiв задушити національно- визвольний рух на Україні, щоб знову окупувати Захiдну Україну - пiдвела УПА до факту про: 3 -й вiдкритий фронт - польський.
8. Розкiл УПА на двi групи.
Ідеологічно - програмнi розбiжностi й партiйна нетерпимість окремий групи С.Бендери (очолював Микола Лебідь (Максим Рубан) як плiдник ОУН -С.Бендерi) привела до того, що ця органiзацiя вiдважилась на такий крок: вона признала форму боротьби УПА проти німців та бiльшовикiв i запропонувала розпочати переговори про спiльнi акцiї всiх революцiйних сил на Україні в лавах УПА!
9 квiтня 1943 року такi переговори почалися. Пропозицiї вiд ОУН - С.Бендери були такi:
1. Не взнаватиполiтичної залежностi вiд УНР, а пiдкоритись УПА, полiтичної лінiї ОУН - С.Бендери.
2. Признати акт державностi вiд 30.6.41 як єдину конституцiю України.
3. Військовий вiддiл ОУН - С.Бендери включити до складу УПА, зробити спiльний штаб пiд тiєю ж вивiскою - УПА.
4. Вiдкрити в УПА iнститут партійних комiсарiв i службу безпеки.
5. Проголосити загальне революцiйне повстання на Українi.
6. Очистити територiю майбутнього повстання вiд польського населення.
I так далi. Можемо собi уявити вiдповiдь УПА на цi монопартiйнi, диктаторськi пропозицiї ОУН - С.Бендери. Тим самим 22 травня 43-го року переговори без успiху було припинено. А сам М.Либiдь зробив досить такі цiкавий крок - перейменував ОУН - Бендери в УПА i очолив штаб. З'явилося двi УПА, як ранiш було з двома ОУН.
Нове керiвництво УПА зробило такi наступнi кроки, якi привели до кривавих рiк весною-лiтом 43-го - палило польськi села, проголосило мобiлiзацiю i 3-й крок нацiональної революції i загальне повстання українцiв проти німців, спровокувала всю українську полiцiю, давши нiмцям багату поживу до тюрем , повністю дезорієнтувало їх. В зв'язку з цiм в липнi цього ж року отаман Тарас Бульба-Боровець перейменував свою частину УПА в "Українську Народну Революцiйну Армiю" (УНРА).
9. Масовi жертви Лебедiвської диктатури.
Тепер треба роздивитись шляхи 2-ох армiй - УПА та УНРА.
УНРА стала розвиватись, відповідно обставинам, по лiнiї зменшення свого складу i переходу в глибоке пiдпiлля при наростаючій загрозi радянсько - комуністичної диктатури, УПА ж навпаки, збільшувало свої лави, впритул до виникнення на Полiссi та і Волинi цiлих партизанських республік, в яких дiяли свої економiчнi реформи, i були втiленi закони,
Loading...

 
 

Цікаве