WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Джерела й канали інформації між українською еміграцією та УРСР у 20-30-х рр. - Реферат

Джерела й канали інформації між українською еміграцією та УРСР у 20-30-х рр. - Реферат

на ювілей М.С.Грушевського, відвідав Київ, Харків. В інтерн'ю кореспонденту Українського телеграфного агенства він висловив переконання, що "українізація не фікція, а реальний факт, що його так розумно й глибоко здійснює радянська влада" [16]. Іларіон Свєнціцький оцінив українізацію як "дійсно шлях до інтернаціоналізації ваги України, дійсно найбільший здобуток України в СРСР, про який не мріяли навіть найбільш гарячі патріоти 1914 року, коли зривалися до війни з царською Росією", вона є "в дійсності великим відродженням України" [17].
Більш критичними були дорожні нотатки професора М.Кордуби, який у березні 1928 року приїздив до Києва й брав участь у шанобливому засіданні історичної секції Всеукраїнської Академії Наук (ВУАН) з нагоди 20-річчя з дня смерті В.Б.Антоновича [18]. Й зовсім несподіваною для партійно-радянського керівництва була характеристика становища в УСРР Мирославом Січинським (відомим тим, що у 1908 році він убив намісника Галичини Анджея Потоцького, за що був заарештований, але зумів звільнитися й виїхати за кордон). У серпні 1928 року М.Січинського делегувала в Україну із США робітнича політична організація "Оборона України". Після повернення він дав інтерн'ю, що набуло широкого розголосу. Суть відповідей Січинського на запитання кореспондентів зводилася до того, що Україна не є самостійною державою, нею абсолютно править комуністична партія, що спирається на бюрократію; у самій партії безроздільно владарюють декілька провідників і т.д. [19].
Набагато менше інформаційних можливостей узнати правду про українську еміграцію було в підрадянській Україні. Навіть у відносно ліберальні 20-ті роки там існував жорсткий ідеологічний диктат. Преса та інші джерела інформації із-за кордону були недоступні для пересічних людей. Засуджувалися і будь-які контакти із зарубіжними засобами масової інформації. Так, коли голова НТШ К.Студинський вмістив у львівському щоденнику "Діло" статтю, в якій піддав критиці керівництво ВУАН за невмілу організацію роботи і проведення "русифікаторської" лінії у доборі співробітників, академік С.Єфремов відповів йому статею "Про двох лицарів" у цій же газеті у червні 1928 р. Він довів помилковість поглядів Студинського і безпідставність звинувачень на адресу ВУАН. Ця публікація стала підставою для публічного осуду Єфремова, який звинувачувався у контрреволюції за те, що для відповіді він звернувся до "буржуазних" засобів інформації [20].
Про життя емігрантів в УСРР узнавали із критичних статей у центральній пресі [21], реферативних оглядів зарубіжних журналів [22]. Національно свідомі комуністи, які займали високі посади, мали можливість знайомитися з оглядами зарубіжної, в тому числі української емігрантської преси, які регулярно готував інформаційний відділ ЦК КП(б)У [23]. У виступах на партійних з'їздах, конференціях, пленумах керівні діячі охоче цитували своїх політичних суперників з наступним, зрозуміло, спростуванням цих тверджень. Наприклад, про еміграцію і брошуру В.Винниченка "Поворот на Україну" говорив М.Попов на 6-ій Волинській партійній конференції у грудні 1926 р. [24]; Л.Каганович цитував О.Шульгина у привітальному слові Х Всеукраїнському з'їзду Рад (квітень 1927 р.) [25]. Зачитав уривки із заяви "достатньо крупної особи, що відігравала провідну роль у петлюрівщині" В.Балицький на 2-ій конференції КП(б)У у квітні 1929 р. [26].
Таким чином, вдумливий читач в УСРР, попри всі цензурні заборони, мав досить інформації, хоч і спотвореної, щоб узнати про життя українців за кордоном. Правду про це їм розповідали реемігранти та галичани, які приїздили жити й працювати в Україну. Велика заслуга в інформуванні громадськості про наукове життя в еміграції і Галичині належала М.С.Грушевському. У редагованому ним часописі історичної секції ВУАН "Україна" регулярно друкувалися огляди української наукової праці за межами УСРР [27]. Як писав пізніше один з критиків Грушевського М.А.Рубач, під "вегетаріанською ширмою "Українознавство поза межами УСРР" в журналі "можна знайти докладну інформацію про всі контрреволюційні емігрантські видання, до невеликих статтів включно. Цій пропаганді та інформації про "науково-історичну" творчість еміграції присвячуються десятки сторінок" [28].
Наведені факти свідчать, що у 20-х - на початку 30-х рр. діяли, попри всі труднощі, канали взаємної інформації між українською еміграцією й УСРР, що в умовах державної розмежованості, політичної й ідеологічної конфронтації сприяло подоланню насаджуваної більшовицьким режимом ворожнечі і недовіри до емігрантів серед широкого загалу в підрадянській Україні, створювало ґрунт для порозуміння й наближення різних течій українського національно-визвольного руху.
Список використаної літератури
1. Трощинський В.П. Міжвоєнна українська еміграція в Європі як історичне і соціально-політичне явище. - К.: Інтел, 1994. - С. 6.
2. Лисяк-Рудницький І. Четвертий Універсал та його історичні попередники // Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. В 2-х т. Т.2. - К.: Основа, 1994. - С. 19.
3. Пастернак Є. Україна під большевиками (1919-1939). - Торонто: Євшан-Зілля, 1979.- С. 92.
4. Мірчук П. Нарис історії ОУН. Перший том. 1920-1939. - Мюнхен-Лондон-Нью-Йорк: Українське видавництво, 1968. - С. 54-55.
5. Див.: Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України). - Ф.4465, оп. 1, спр. 209-217.
6. Розбудова нації. Орган проводу українських націоналістів. - 1928. - Ч. 9. -С. 349-351; Ч. 10-11. - С. 402-405; Ч. 12. - С. 445-450.
7. Розбудова нації. - 1929. - Ч. 8-9.- С. 281-284.
8. Там само. - 1929. - Ч. 12. - С. 408-409.
9. Там само. - Ч. 6-7. - С. 220-224.
10. Боротьба за економічне усамостійнення // Там само. - 1928. - Ч. 6. - С. 245-247.
11. Лозинський М. Рееміграція // Національна думка. Видає група української національної молоді в Празі. - 1927. - Ч. V. -С. 7-10; Бабій О. Радянська Україна і ми // Там само. - С. 11-25.
12. Див.: Тризуб. Тижневик політики, культури, громадського життя та мистецтва. - 1926. - Ч. 19, 26-27, 40, 57; 1927. - Ч. 33 та інш.
13. Там само. - 1925. - Ч.7; 1926. - Ч. 17, 26-27; Розбудова нації. - 1933. - Ч. 7-8.
14. Н.Н. Ставка на молодь (шляхи націоналізму на Радянській Україні) // Розбудова нації. - 1933. - Ч. 7-8. - С. 157-159.
15. Див.: Студинський К. З поїздки по Радянській Україні // Діло. - 1927. - 26 липня, 4 серпня; Свєнціцький І. З культрного життя сучасної України // Там само. - 5, 6, 9 серпня.
16. Громадський голос. Соціалістично-радикальний часопис українського народу. - 1926. - 30 жовтня.
17. Діло. - 1927. - 9 серпня.
18. Див.: Рубльов О.С., Черченко Ю.А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції. 20-50-ті роки ХХ ст.. - К.: Наук. думка, 1994. - С. 57-59.
19. Що бачив і що говорив Мирослав Січинський про Велику Україну? // Громадський голос. - 1929. - 9 березня.
20. Курас І., Левенець Ю., Шаповал Ю. С.Єфремов та його щоденники // Єфремов С. Щоденники, 1923-1929. - К.: ЗАТ "Газета Рада",1997. - С. 16.
21. Див.: Наші за кордоном // Вісти. - 1926. - 4, 5, 6, 10 січня; 5, 7, 10-13 лютого; Левицкий М. Национальная политика Советской власти и Винниченко // Коммунист. - 1925. - 2 октября; Максимович К. За Винниченком - Левинський // Комуніст. - 1927. - 6 січня.
22. Див., наприклад: Обзор иностранных журналов по национальному вопросу // Революция и национальности. - 1930. - № 6. - С. 137-142.
23. Див.: Центральний державний архів громадських організацій України (ЦДАГО України). - Ф.1, оп. 20, спр. 2123, 2547.
24. 6-а Волинська партконференція (Стенографічний відчит). 20-24 грудня 1926 р. Бюлетень № 2. - С. 5.
25. Х-й з"їзд Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів 6-13 квітня 1927 р. Стенографічний звіт та постанови. Видання оргінстру ВУЦВК, 1927. --С. 4.
26. Друга конференція Комуністичної партії (більшовиків) України (9-14 квітня 1929 р.) Стенографічний звіт - Х.: ДВУ, 1929. - С. 56.
27. Дорошенко В. Огляд українського наукового руху поза межами УСРР // Україна. - 1927. - Кн. 5. - С.131-150; Українознавство поза межами УСРР у 1928 році//Там само. - 1930. - Кн. 42. - С. 119-142 і т.п.
28. Рубач М.А. Буржуазна куркульська націоналістична ідеологія під машкарою демократії "Трудового народу" (Соціально-політичні погляди М.С.Грушевського) // Червоний шлях. Громадсько-політичний і літературно-науковий місячник. - 1932. - Ч. 11-12. - С. 135.
Loading...

 
 

Цікаве