WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Економічне становище національних меншин Поділля у 20-ті pp. XX століття - Реферат

Економічне становище національних меншин Поділля у 20-ті pp. XX століття - Реферат

Цей процес простежується на прикладі роботи органів виконавчої влади Шепетівського округу, де об'єднання селян у товариства по спільній обробці землі проводилося ще у 1923 р. Окрземвідділ витратив майже двароки для остаточного впорядкування і вироблення рекомендацій щодо організації колективних об'єднань. Та навіть незважаючи на відсутність таких рекомендацій на Поділлі з'явилися перші єврейські сільськогосподарські об'єднання. У 1923 р. в містечку Остропіль було організовано три єврейські артілі "Відродження", "Спартак" і "Біднота", а в селі Митниці Красилівського району - артіль Мануїльського. Єврейські сільськогосподарські об'єднання можна охарактеризувати тим, що в середньому на одного їдока в колективах припадало від 1,6 до 2,5 десятини землі, а на працюючого - від 2,5 до 4,3 десятини.

Характерно, що члени єврейських колективів, як правило, проживали на відстані від земельних наділів. Члени колективів "Відродження", "Спартак", "Біднота" мешкали у м.Острополі за 2-5 верст від земельних наділів, а члени артілі Мануїльського - в с.Митинці за 5 верст від наділеної землі. Взаємовідносини колективів з оточуючим селянством в цілому були задовільними.

Однак так було далеко не скрізь. Мали місце факти недоброзичливого ставлення. Пояснювалося це не тільки меншим наділом землі місцевому селянству, а й тим, що деякі єврейські сільськогосподарські колективи проявляли господарську недбалість.

За сільськогосподарською комуною с.Кузьминчик Чемеровецького району було закріплено 52,5 десятини землі, з яких 6 десятин саду. Комуна нараховувала 35 осіб, у тому числі 23 працездатних. Лише 6 осіб проживали в селі, всі інші мешкали в Кам'янці-Подільському. З допомогою найманих селян було засіяно 8 десятин та 7 - зорано назяб. Худобу (корову та 6 свиней) доглядали два батраки, які не входили до складу комуни. Комунари спромоглися зібрати лише врожай фруктів.

Безгосподарське ставлення до землеробської праці створювало напружені стосунки між місцевим селянством та комунарами, які інколи вдавалися до захоплення необроблених земель і навіть спалення будівель, як це мало місце в єврейському сільськогосподарському колективі "Педекз" Дунаєвецького району. Тут у вересні 1925 р. місцеве населення спалило будинок, в якому зберігався зібраний врожай та робочий реманент, а в серпні 1926 р. спалено млин, орендований колективом в с.Січинці.

Перша польська Буртинська артіль була утворена на Шепетівщині у 1925 р. Об'єднувала вона 35 чоловік, котрі обробляли 109 десятин землі. Пізніше в районі утворилися ще дві польські артілі та чотири ТОЗи, в яких нараховувалося понад 350 їдоків і оброблялося близько 600 десятин землі.

Із 49 сільськогосподарських колективів Шепетівської округи майже кожний третій був єврейським або польським. Реалізація виробленої продукції на 80 відсотків проводилася через сільськогосподарську кооперацію.

Проскурівська округа нараховувала 16 польських колективів (5 артілей та 11 ТОЗів), що об'єднували 929 їдоків, котрі обробляли 1173 десятини землі. Так, у с.Гречани на 2071,7 десятини землі розташовувалися 802 господарства, в середньому на одне господарство припадало по 2,5 десятини. В дійсності 47 господарств мали по 1 десятині землі, 395 - по 2, 172 - до 3, 97 - до 4, 65 - до 5 і 25 - до 6 десятин. У 500 дворів не було коней, 218 - мали по одному коню, 84 - по два. В 141 господарстві не було великої рогатої худоби. 593 господарства утримували по одній корові і лише 68 - по дві. Селу належало 44 десятини лісу, в т.ч. 11 десятин було в індивідуальному володінні. Колгосп в с.Гречанах організований в 1924 р. при об'єднанні 7 господарств, в яких нараховувалося 16 працездатних з 31 десятиною землі. Господарство мало двоє коней, сіялку кінну молотарку, два плуги, пропашники і драпаки. Колгоспу був наданий кредит строком на п'ять років для придбання сільськогосподарських машин. У селі діяло кредитове товариство, яке охоплювало 430 чоловік. При ньому працювали черепична майстерня та цегельня. Споживче товариство об'єднувало 131 осіб, КНС - 78 осіб.

У той же час у Вінницькій і Кам'янецькій округах польських колективних об'єднань було лише 5, з них 2 артілі та 3 ТОЗи. У 10 районах Кам'янеччини працювало 13 єврейських сільськогосподарських колективів (129 родин і 675 їдоків). За ними було закріплено 641 десятина землі. Економічне становище колективів значною мірою характеризується наявністю у них худоби, реманенту. Вони мали 51 коня, 21 корову, 35 плугів, 68 борін, 6 жниварок, 10 культиваторів, 5 січкарень, 27 возів, 8 драпаків, 1 молотарку, 3 сівалки, 4 віялки, 3 саней.

Отже, національні сільськогосподарські колективи Поділля знаходилися у надзвичайно важкому економічному становищі, у першу чергу через гостру нестачу худоби, сільськогосподарських знарядь. Це спричинювалося незначним кредитуванням. Для придбання реманенту колективи не мали коштів, не кажучи вже про будівництво господарських приміщень, яких майже не було. Економічну ситуацію ускладнювали недороди, посилюючи заборгованість колективів перед державою. Керівні органи намагалися виправити економічну ситуацію у національних сільськогосподарських колективах, вносили пропозиції здійснювати кредитування колгоспів у більших розмірах, а головне - на більш тривалий строк.

Справа дещо поліпшилася у зв'язку з організацією МТС. У Кам'янецькому Проскурівському та Шепетівському округах були створені і розгорнули роботу 3 машинно-тракторні станції, які в числі інших обслуговували 8 польських сіл23.

Розглядаючи процес становлення сільськогосподарської кооперації серед єврейського і польського населення краю, необхідно відзначити, що сільськогосподарські об'єднання найчастіше утворювалися як бурякові та насіннєві товариства.

З промислових кооперативних об'єднань у польських селах працювали артілі по виробництву дахівки, будівельної та вогнетривкої цегли, чавунно-ливарні та меліоративні товариства (Проскурівський, Кам'янецький, Шепетівський округи). Серед єврейського населення організовувалися кустарні виробничі кооперативні колективи шевського, пекарського, бондарського та круп'яного напрямків. Так, за даними обстеження окрплану, у 1927 р. у Кам'янець-Подільському окрузі кооперовані євреї-кустарі розподілялися так: металісти - у 5 артілях та278 товариствах, деревообробники - відповідно в 34 та 193; друкарі - 17, 30; текстильники - 54, 138; швейники - 147, 994; харчовики - 82, 252; мінеральники - 14, 58; чинбарі - 107, 406.

Помішемісцеукооперативномурусізаймаликредишітотриства,якірозвивалисяякпозичково-ощадні каси. У1927 р. у Шепетівському окрузі працювали 9 єврейських позичкових товариств, котрі об'єднували 2013 чоловік, пайовий та основний капітал яких нараховував 21804 карбованці25. Серед польських позичкових товариств - Гречанська кредитна кооперація Проскурівського округу об'єднувала 738 членів і мала на балансі 58372 карбованці. Широкого поширення набула споживча кооперація. Майже в кожному селі були утворені спілки у вигляді товариств, їх філій, які об'єднували від 100 до 200 пайовиків з місячним оборотом до 5000 карбованців.

Над вирішенням економічних проблем активно працювали профспілки, які залучали єврейське населення до профспілкових організацій, займалися його працевлаштуванням. Серед 15278 членів профспілки Шепетівського округу євреїв нараховувалося 2662 чоловіки або 17,4 відсотка, в тому числі 421 - безробітний. На постійну роботу в цукрову промисловість було направлено 148 чоловік, у паперову -21, фаянсову - 19, в інші галузі - 33. Важливу роль у справі часткової ліквідації безробіття серед містечкової молоді відіграла організація будівельних курсів у м.Шепетівці, розрахованих на щорічну підготовку 40 теслярів та столярів 4-6 розрядів.

Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок: у 20-ті роки на Поділлі проводилася різноманітна робота, спрямована на те, щоб населення національних меншин відчувало себе рівноправним, повноцінним в Україні. Протягом 1925-1929 pp. в регіоні було здійснено низку заходів щодо поліпшення матеріального становища, рівня життя єврейського, польського населення. Представники національних меншин брали активну участь у вирішені проблем соціального та економічного життя краю, користувалися всіма правами, підтримували державницьку політику і вважали її справедливою.

Література

1 Малий В.В. Етнічний і релігійний склад населення Поділля наприкінці XIX ст. Наукові праці. Т.1. Історичний факультет Кам'янець-Подільського історичного інституту. - Кам'янець-Подільський, - 1995. - С119-121.

2 Буценко А. Советское строительство и нацменшинства на Украине. Издание Центральной Административно-территориальной комиссии при ВУЦВКа. -Харьков, 1926. -С. 15,25. 3Державний архів Вінницької області (далі ДАВІн.О.) -Ф.П.29. оп.1, спр.192. -Арк.18.

4 Центральний державний архів вищих органів влади України (далі ЦДАВО України). -Ф. 413, оп.1, спр.10. -Арк.105-106.

5 Там само. -Оп.1, спр.99. -Арк.90.

6 Там само. -Арк.103.

7 Там само. - Оп.2, спр.5. -Арк.27.

8 Єременко Т.І. Польська національна меншина в Україні в 20 -30-ті pp. XX століття. - К., 1994. - С.10.

9 Державний архів Хмельницької області (далі ДАХм.О.) - Ф.Р.653, оп.2, спр.12. -Арк.217.

10 Там само. - Ф.Р.653, оп.2, спр.12. -Арк.2; - Ф.Р.766, оп.1, спр.162. -Арк.80; - Ф.П. 301, оп.1, спр.178. -Арк.1.

11 ДАХм.О. - Ф. Р.653, оп.2, спр.12. -Арк.217.

12 ЦДАВО України. - Ф. 413, оп.2, спр.5. -Арк.122.

13 ДАХм.О. - Ф.Р.626, оп.1,спр.10. -Арк.37;- Ф.Р.334, оп.1, спр.6. -Арк.21.

14 Там само. -Ф.Р.766, оп.1, спр.258. -Арк.400зв.

15 Там само. - Ф.Р. 3508, оп.1, спр.28. -Арк.25-26.

16 Там само. - Ф.П.3, оп.1, спр.160. -Арк.22.

17 Там само. - Ф.Р.653, оп.2, спр.31. -Арк.35.

18 Там само. -Арк.34-36, - Ф. Р.653, оп.2, спр.14. -Арк.264-266.

19 ЦДАВО України. - Ф.413, оп.1, спр.452. -Арк.86.

20 Там само. - Спр.305. -Арк.25-26.

21 Там само. -Спр.452. -Арк.86.

22 ДАХм.О. - Ф.Р. 653, оп.2, спр.31. -Арк.118, 119.

23 ЦДАВО України. - Ф.413, оп.1, спр.452. -Арк.85.

24 Современное состояние еврейских местечок и перспективы их экономического оздоровления. -Каменец-Подольский, 1929. -С.66.

25 ДАХм.О. - Ф.Р. 3508, оп.1, спр.28. -Арк.12.

26 ЦДАВО України. - Ф.413, оп.1, спр.305. -Арк.25.

27Стронський Г.Й. Польські національні сільради на Україні у 1920-1930-ті роки. //Проблеми слов'янознавства. -Львів. -Вип.44. - 1992. - С.51. 28 ДАХм.О. -Ф. Р. 3508, оп.1, спр.23. -Арк.72.

Loading...

 
 

Цікаве