WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Найдавніші часи в історії України - Реферат

Найдавніші часи в історії України - Реферат

  1. 40 тис. козацького війська мало перебувати на території Київського, Чернігівського й Брацлавського воєводств;

  2. ці землі переходили виключно під управління гетьмана і його адміністрації, сюди не мали права заходити коронні війська, єзуїти та євреї;

  3. київський митрополит отримував місце в сенаті;

  4. проголошувалася амністія для всіх учасників повстання, зокрема для шляхти.

Затвердити умови миру мав наступний сейм.

Особливості формування органів державної влади:

  1. важливе місце у політиці гетьмана посідала проблема реорганізації адміністративно-територіального устрою України та зміцнення державних інституцій. На початок 1650 р. було сформовано 16 полків, які становили територіальне ядро (180-200 тис. кв. км.) держави, де проживало у цей час 1,4-1,6 млн. населення. Старшинська рада перетворилася на головний орган влади;

  2. державний апарат очолив гетьман, котрий скликав радив, відав фінансами, керував військом, тримав у своїх руках зносини з іншими державами;

  3. керівні військово-адміністративні посади займала генеральна старшина. На території полків влада перебувала у руках полковників, сотників, отаманів. На місці станово-шляхетської системи земських, гродських і підкоморських судів виросла мережа нових козацьких судів.

Внутрішнє становище України (народне повстання на Волині, повстання на Запоріжжі) ускладнилося 1650 р. новими зовнішньополітичними обставинами. Татари намагалися втягти Б.Хмельницького у війну з Московією, Польща через венеціанського посла знову пробувала залучити козаків до анти турецької ліги. Б.Хмельницькому вдалося уникнути обох небезпек. Татар він залучив до походу в Молдавію у вересні 1650 р. Внаслідок походу молдавський господар Василь Лупул пообіцяв віддати свою дочку Розанду за сина Богдана Хмельницького – Тимоша. Натомість Туреччина навесні 1651 р. взяла під свою опіку й оборону державу Б.Хмельницького.

Тим часом Польща готувалася до нової війни з Б.Хмельницьким і вона розпочалася навесні 1651 р.

Вирішальна битва знову сталася на кордоні Галичини й Волині, під Берестечком. В середині червня тут зустрілися дві величезні армії. Польська налічувала 80 тис. регулярного війська (в тому числі 20 тис. німців), загальна ж чисельність її сягала 150-200 тис. Військо Б.Хмельницького мало 120-140 тис., в кінці червня підійшов також Іслам-Гірей з 28 тис. татарами. 28 червня почалася битва. В ході якої українське військо знищило близько 7 тис. польської кінноти. Захопило 28 коругов. Проте на третій день бою, 30 червня татарська орда не витримала масованого артилерійського обстрілу й несподівано почало відступати. При цьому заложником татар став козацький гетьман, який разом з писарем І.Виговським намагався зупинити хана. Розуміючи програшність своєї позиції, козацьке командування вирішило залишити укріплення над р. Пляшівка і відходити оборонним табором на козацьку територію. Приготування до відходу керував Іван Богун. Поразка у битві під Берестечком, в якій українська армія втратила весь обоз з гетьманською канцелярією, 28 гармат, в якій загинув митрополит Йосааф, полягло багато селянства. Негативно вплинуло на бойовий дух армії.

Польська та литовська армія до початку вересня окупували північні. Центральні й західні райони козацької України. Впав Київ. Народні маси розгорнули партизанську боротьбу, що набрала особливого розмаху у Поділлі й Чернігівщині. Завдяки організаторській діяльності Б.Хмельницького вдалося відновити боєздатність армії, зупинити під Білою Церквою просування противника й змусити М.Потоцького погодитися на переговори. Все ж укладений 28 вересня договір зводив нанівець автономію держави:

  1. козацький реєстр зменшувався до 20 тис.;

  2. територія обмежувалася тільки Київським воєводством;

  3. гетьманові заборонялося закордонні зносини;

  4. пани одержували право повертатися до маєтків.

1652 р. характеризується такими військовими подіями. З кінця квітня 1652 Б.Хмельницький розпочав мобілізацію козацьких загонів для наступу проти 20-тис. ворожого війська. Яке стояло табором під Батогом. Битва. Яка відбулася 1-2 червня, вдалася успішною. Польські війська польного гетьмана М.Калиновського зазнали нищівного розгрому. У бою загинуло щонайменше 8 тис. жовнірів.

Похід 1652 р. у Молдавію завершився одруженням Тимоша з Розандою. Але молдавські плани Б.Хмельницького спричинили створення антиукраїнської коаліції, затяжну війну у Волощині й загибель Тимоша у Сучаві.

Бойові дії проти поляків у 1653 р. почалися походом на Брацлавщину С.Чернецького, якого розгромив І.Богун під Монастирищем у березні. Влітку в Україну вирушило коронне військо на чолі з королем. У вересні воно було блоковане. А потім і оточене під Жванцем козацько-селянським військом на чолі з Б.Хмельницьким і татарським загоном Іслам-Гірея. Облога тривала понад два місяці, і польська армія стояла перед загрозою капітуляції через голод і хвороби. Але польським дипломатам вдалося намовити татар на сепаратну угоду, дозволивши татарам забрати ясир у Галичині й на Волині.

4. Обставини змусили гетьмана України шукати союзника на півночі. 1653 р. відбувся остаточний розрив з Польщею і, отже, Б.Хмельницький відійшов від свої політики автономізму. Орієнтація на Туреччину і Крим у кінцевому підсумку також не виправдала себе, татари у найвідповідальніший момент зрадували гетьману.

Під кінець 1653 р. в Україну вирушило московське посольство Бутурліна й у січні 1654 р. в Переяславі відбулася рада гетьмана зі старшиною й полковниками, а потім з народом, яка вирішила передати Україну під царську протекцію. Щоправда, вже 18 січня виникли перші ускладнення – Бутурлін відмовився присягати від імені царя в тому, що Москва не порушуватиме вольностей станів і боронитиме Україну від поляків. Опозиція виявилися серед міщан Переяслава, відмовився присягати цареві київський митрополит з духовенством, місто Чорнобиль, Кропивнянський, Уманський і Брацлавський полки, Іван Богун та Іван Сірко.

Сам договір було укладено в Москві у березні 1654 р. – т.зв. Березневі статті:

  1. Україна зберігала широку автономію в галузі адміністрації, судівництва, збору податків, мала велику армію (60 тис.), затверджувалися давні привілеї всіх станів;

  2. московський цар отримав право тримати в Києві військову залогу з воєводою, гетьман мав сповіщати царя про свої зносини з іншими країнами та про вибори нового гетьмана.

5. Тим часом Москва розпочала війну і навесні 1654 р. вела військові дії проти Польщі в Білорусі. Їй допомагав 20-тис. корпус І.Золотаренка. Союзники здобули Смоленськ, Мінськ, Вільно. Золотаренко захопив південну Білорусь. Але заходи щодо запровадження в білорусі козацького ладу викликали перший дипломатичний конфлікт з Москвою, яка всі здобуті козаками землі вважала "царським". У той же час польські війська, які заручились підтримкою татар, навесні 1654 р. сплюндрували Брацлавщину.

У січні 1655 р. проти поляків виступив Б.Хмельницький з козацьким і московським військом. Вирішальна битва, що відбулася під Охматовом на Київщині в останні дні січня, коштувала великих втрат обом сторонам, але не принесла успіху жодній. Це значно послабило надії українців на допомогу царя, який, до того ж, усіляко намагався підкорити Україну своїй волі, а козацьке військо використати для завоювання Литви й Білорусі.

Тому Б.Хмельницький, в обхід Москви, заручається підтримкою інших держав. Зокрема. Новий шведський король Карл-Густав Х у порозумінні з українським гетьманом навесні 1655 р. почав війну проти Польщі.

Тим часом Москва, яку надзвичайно тривожили успіхи шведів, поквапилися рятувати "свою Польщу". На переговори з Польщею у Вільні 1656 р. Москва не допустила українську делегацію, хоч центральним питанням була саме доля України. В Україні це сприйняли як пряму зраду.

Почувши це, Б.Хмельницький створює коаліцію в обхід Москви проти Польщі. Коаліція з Швецією, Семигороддям, Бранденбургом, Молдавією ,Волощиною і Литвою. Але не судилося втілити ці плани у життя через передчасну смерть Б.Хмельницького у липні 1657 р.

Лекція №8: Політичне становище України

в другій половині ХVІІ ст.

План.

  1. Гетьманування І.Виговського. Гадяцька унія.

  2. Боротьба козацько-старшинських угрупувань за владу в Україні. Доба Руїни. Причини та наслідки. Андрусівське перемир'я.

  3. Гетьманування П.Дорошенка.

1. Ще за життя Б.Хмельницького постало питання про його наступника. Гетьман бажав зробити цю владу спадковою, маючи на увазі свого старшого обдарованого сина Тимоша. Його загибель у Сучаві була тяжким ударом не тільки для батька, а й для України. Постраждала й сама ідея спадкової влади, яка вповні відповідала інтересам тогочасної Української держави. Молодший син Хмельницького Юрій на час смерті батька мав усього 16 років. Старшина розуміла, що недосвідчений і хворобливий юнак не міг керувати Україною в складній політичній ситуації, тому спочатку регентом, а незабаром і гетьманом України обрали сподвижника Б.Хмельницького, генерального писаря Івана Виговського.(1657-1659).

Loading...

 
 

Цікаве