WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Найдавніші часи в історії України - Реферат

Найдавніші часи в історії України - Реферат

Керував державою великий князь з родини Рюриковичів Києві. Князі спиралися на військову сил – дружину. Ідеологічну підтримку центральної влади становила церква. На місцях великий князь призначав правити намісникам – сини князя, посадники, воєводи. Місцеву адміністрацію становили "тисяцькі", "соцькі", "десяцькі". За часів племінної організації важливим органом влади було віче. За перших князів Рюриковичів віча занепали. Відродились віча, коли занепала князівська влада.

Соціальна структура. Вища верства – бояри, які походили з князівських дружинників, "луччі люди". Мали певні привілеї, закон охороняв їхнє життя і честь.

Населення міст складалося із заможніших і бідніших людей, що займалися торгівлею і ремеслом. Існували багаті купці – "гості" та дрібні крамарі, ремісники – "чернь".

Найчисельніша верства – селяни ("смерди") були вільними і жили на власній землі або на землі князя, платили податки, виконували різні повинності – будували мости, дороги, укріплення. Напіввільні селяни – "закупи". Найнижча категорія – раби – челядь або холопи. Це були військовополонені або народжені від рабів.

Особливість – верстви не вважалися герметично закритими, перехід з однієї верстви в іншу був можливий.

3. Кін. ХІ – ХІІІ ст. – це час феодальної роздробленості Київської держави. Причини феодальної роздробленості:

  1. слабкість центральної влади Києва;

  2. перехід влади на місцях. Місцеві князі стають незалежними від великого князя. Створюються місцеві органи влади;

  3. напади кочівників на Київську Русь – печенігів, торків, половців, а потім монголо-татар;

  4. суперечки князів за центральну владу (міжусобні війни).

Формуються нові етнічні спільності – українська, білоруська та російська. 1187 р. – у літописі вперше вживається назва "Україна" для визначення південних пограничних земель – Переяславщини. У 1189 р. цією назвою згадується Галицька земля.

Були певні спроби до об'єднання Київської держави у боротьбі з половцями. Зокрема, 1097 р. – з'їзд усіх князів у місті Любечі. 1113-1125 рр. – правління Володимира Мономаха в Києві.

Особливо велике було падіння Києва. Так, у 1068 р. половці підійшли під самий Київ. А в1169 р. погром Києва здійснив Юрія Долгорукого суздальський князь Андрій Боголюбський. 1185 р. – невдалий похід проти половців дружини чернігівського князя Ігоря Святославина.

У ХІІ ст. Київська держава розпалася на кілька окремих самостійних князівств: Київщину, Чернігівщину, Переяславщину, Тмутараканську землю, Волинь, Галичину.

Напади монголо-татар на Київську Русь. 1223 р. – поразка об'єднаних військ русичів і половців на річці Калка. 1237-1238 рр. – початок навали монголо-татарських орд Батия на Київську Русь. 1239 р. – зруйнували Переяслав і Чернігів. Осінь, 1240 р. – зруйновано і знищено Київ.

Релігія і церква. Вплив християнства. На чолі церкви стояв київський митрополит, який призначався з Константинополя. Існували єпископські кафедри у Переяславі, Білгороді, Чернігові, Володимирі; монастирі – Києво-Печерський, Михайлівський, Видубицький.

Писемність і освіта. На Русі писали кирилицею, яка дійшла з Болгарії. Перші книжки у Київській Русі: 1056-1057 рр. – "Остромирове євангеліє"; 1073 р. – "Ізборник Святослава". Збереглись берестяні грамоти (кора берези). Школа та освіта розвивалася при церквах. Навчання у Києві велося при Десятинній церкві, та в інших містах.

1037 р. – при Софійському соборі відкрито школу нового типу, де навчали не тільки грамоті, а й вивчали греку і латину, медицину. Навчання велося також в монастирях.

Література і фольклор. Багата усна народна творчість – народні пісні, перекази, казки, легенди, прислів'я. Особливо билини та легенди.

У ХІ – ХІІ ст. у Київській Русі знаходилось 140 тис. книжок. Один з найдавніших творів Київської держави – "Слово про закон і благодать" Іларіона – написаний між 1037 і 1050 роками. Відоме "Повчання дітям" Володимира Мономаха – тут викладені політичні і філософсько-етичні погляди князя.

Поширення літописів – це записи по рокам. Найбільш відомий літопис – "Повість временних літ", який слав Нестор між 1112 і 1119 роками. Відомі ще Київський літопис (ХІІ ст.) та Галицько-Волинський літопис (ХІІІ ст.)

"Слово о полку Ігоревім" – ліро-епічний твір про невдалий похід Ігоря на половців у 1185 р.

На Русі була поширена також перекладна література на церковну тематику.

Архітектура та живопис. Будували споруди є дерева, каменю й цегли. При будівництві оборонних споруд довкола міст, замків і фортець влаштовували дерев'яні стіни – частоколи.

Перша церква, яка згадується у літописах, є церква св. Іллі під 944 р. (договір Ігоря з Візантією). Після хрещення Київської Русі Володимир наказав побудувати Десятинну церкву (989-996). Ярослав Мудрий збудував собор св. Софії у 1037 р. В цей час збудовані і Золоті Ворота. Успенський собор Києво-Печерського монастиря (1073-1079). У Чернігові Спаський собор, Михайлівська церква у Переяславі.

У Київській Русі були поширеними мозаїка, фреска, іконопис та книжкова мініатюра. Особливий шедевр є мозаки Софійського собору (постать Христа-вседержителя, зображення Богоматері – "Оранти"). Ікони писалися на дерев'яних дошках. Перший іконописець у документах – Алімпій.

Музика та видовища. Були поширеними народна та розважальна музика. Князів на бенкетах розважали скоморохи. Перший музичний інструмент, який згадується у документах – гуслі.

Лекція №3: Галицько-Волинська держава.

План.

  1. Утворення Галицько-Волинського князівства.

  2. Піднесення держави за правління Данила Галицького (1205-1264).

  3. Галицько-Волинська держава в останній третині ХІІІ – першій половині ХІV ст.

1. Наприкінці Х – в І пол. ХІ ст. адміністративними осередком земель Волині і Прикарпаття був Володимир. Дана територія до смерті Ярослава Мудрого була невід'ємною частиною Київської Русі. Після смерті Ярослава Мудрого князівську династію на Волині започаткував внук Володимира Мономаха – Ізяслав Мстиславич.

На Прикарпатті у 1084 р. утворилися три князівства, в яких панували брати Ростиславовичі – правнуки Ярослава Мудрого – Рюрик (м. Перемишль), Василько (м. Теребовля – володіння Поділля і Буковини), Володар (Звенигород, а пізніше після смерті Рюрика і Перемишль).

Син Володаря Володимир (Володимирко) (1144-1152) об'єднав Перемишльську, Теребовельську і Звенигородську землі у складі одного Галицького князівства. У 1144 р. столицею його держави став Галич.

Найбільшої могутності Галицьке князівство досягло за правління Ярослава Осмомисла (1153-1187) – його територія простягалася вздовж Дністра на південь аж до нижньої течії річки Пруту й Дунаю. Він підтримував дипломатичні відносини з Візантією, Священною Римською імперією.

Певний занепад князівства відбувся за часів княжіння Володимира ІІ Ярославича (1187-1199).

У 1199 р. до влади прийшов Роман Мстиславич (започаткував династію Романовичів). Він домігся об'єднання під своєю владою Волині й Галичини в одне князівство, утворивши Галицько-Волинську державу. Літопис називає його "царем на Русі", "самодержцем на Русі". Він здобув славу успішними походами на половців та литовців. Але загинув у поході під Завихвостом від рук поляків у 1205 р., попавши у засідку.

2. Смертю Романа скористались галицькі боярські угрупування, які не допустили до влади Романової вдови та його малолітніх синів Данилі (4 р.) і Василька (2 р.).бояри запросили на престол угорських правителів, які жорстоко правили.

1205-1241 рр. – княжіння трьох братів Ігоровичів, онуків Ярослав Осмомисла. Проте боярам і вони не сподобались, запросивши знову угорців. 1214-1219 рр. – княжіння угорського короля Коломана.

Але проти іноземного гніту визволив запрошений галицькими міщанами новгородський князь Мстислав Удатний, який разом з Данилом Романовичем (одружений на його дочці) успішно відбив наступ угорського і польського військ. Фактичним головою князівства став Мстислав Удатний (1219-1228).

Номінально Данило і Василько почали правити у князівстві з 1228 р., але лише у 1237-1238 рр. Данило остаточно укріпився у Галичі. Волинь залишив Василькові.

1238 р. – Данило з військом розгромив тевтонський орден під Дорогочиним.

Столицею князівства Данило Романович обрав свою нову резиденцію місто Холм. Крім того було побудовані нові міста Данилів, Крем'янець та ін. Галицько-Волинська держава потерпіла порівняно менше, ніж східні князівства від монголо-татар на поч.. 40-х рр. ХІІІ ст. В цей час починає будуватись місто Львів.

1245 р. – військо Данила Галицького здобуло блискучу перемогу в битві з військом угорського короля та його союзників поблизу міста Ярослава на річці Сян. Пізніше син Лев одружився з донькою угорського короля.

На початку 50-х років ХІІІ ст. Данило змушений був підкоритися татаро-монгольській орді і повинен був їхати, платити данину.

Loading...

 
 

Цікаве