WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Товариство «Сокіл» - Реферат

Товариство «Сокіл» - Реферат

Реферат

на тему:

Товариство "Сокіл"

"Сокіл", тіловиховне (руханкового профіля) товариство, яке відограло значну ролю у нац. відродженні слов. народів, зокрема чехів. Перший "Сокіл" постав 1862 у Празі (засновник Мирослав Тирш), з метою поширення не тільки фізкультури (на зразок нім. "турнферайнів"), але й пробудження національної свідомості чес, народу у 1930 -их pp. чес. "Сокіл" нараховував 600 000 чл.). За прикладом чехів ін. слов. народи перебрали сокільську ідею, засновуючи свої нац. сокільські організації; 1907 вони об'єдналися у Всеслов. сокільський союз, який відбував масові сокільські здвиги з участю "Сокіл" слов. народів. По сов. окупації всі "Сокіл" ліквідовано як реакційні буржуазно-нац. товариства; те саме в сателітних державах і в Юґославії (деякі з них діють у діяспорі).

Будинок "Сокіл-Батько" у Львові

"Сокіл" у 1894—1914 рр. Укр. "Сокіл" постав 11.02.1894 у Львові (Поль. Товариство Руханкове "Сокіл" у Львові — 1867; до нього належали і дехто з українців). Статут "Сокіл" взорувався на чес. статуті "Сокіл", територією діяльности були Галичина й Буковина. Перший гол. Василь Нагірний (до 1900), справник — Володимир Лаврівський (обидва піонери сокільськоґо руху). Метою "Сокіл" було виховувати в укр. народі єдність, народився силу і почуття чести шляхом плекання фізкультури, а разом з тим витривалість, рухливість, підприемність, розуміння праці в спільному гурті, дисципліну. За ініціативою А. Будзиновського "Сокіл", поряд руханки і змагань, присвятив увагу пожежній справі (до 1932), мандрівництву, а також фехтуванню, "наколесництву" — вельосипедному спортові, з 1912 — вправам у стрілянні. Великі заслуги для розбудови "Сокіл" поклав І. Боберський, з 1901 — керівник учительського гуртка "Сокіл", 1908 — 14 гол. "Сокіл". Тоді ж "Сокіл" поширив свою діяльність на всю Галичину; по містах виникли переважно руханкові "Сокіл" (перший засновано 1902 у Станиславові), по селах — руханково-пожежні філії (ін. назва "гнізда") п. п. "Січ" або "Сокіл" (вибір назви залишався за засновниками філій). Зростання ч. "Сокіл" і "Січей", об'єднаних у централі "Сокіл-Батько" (з 1909 назва централі у Львові), таке: 1902 — 6, 1903 — 70, 1905 — 243, 1907 — 373, 1910 — 601, 1914 — 974. Найгустішою було мережа у Львівському пов. і на Поділлі, рідка — на Покутті й Буковині (2 клітини), на яких насамперед була поширена організація "Січ"; кількість чл. бл. 33 000. Додатком до тіловиховної діяльности "Сокіл" було плекання співу, музики, аматорського театру тощо. З 1912 "Сокіл-Батько" організував Стрілецькі сокільські курені (організатор С. Ґорук); тому і деколи назва — Руханково-стрілецьке товариство "Сокіл".

Так само, як друга тіловиховна оргція "Січ", "Сокіл-Батько" влаштовував масові окружні (перший у Стрию 1906, в Тернополі 1910) і крайові (у Львові — 1911, 1914) здвиги. Здвиг 28. 6. 1914 (т. зв. Шевченківський) був масовою маніфестацією бл. 12000 чл. "Сокіл", Укр. Січ. Союзу Пласту та спортових дружин; він відбувся на площі "Сокіл-Батько" — "Укр. городі". 1912 укр. "Сокіл" брав участь у Всеслов. сокільському здвизі у Празі (знагоди 50-ліття чес. "Сокіл").

Важливіші діячі "Сокіл" (крім уже згаданих) до 1914: К. Ґутковський, В. Шухевич, Ю. Вінцковський (гол. секції фотографічної і наколесників), Я. Вінцковський (псевд. Ярославенко, композитор сокільського гімну "Соколи, соколи, ставайте в ряди" та сокільських пісень), М. Волошин, Й. Доманик, Л. Лепкий, Р. Дигдалевич, Ціпановський та ін.

На Наддніпрянщині було кільканадцять клітин рос. "Сокіл" (найбільша у Києві), до яких належали також деякі українці.

1915 — 39 pp. Працю "Сокіл" унеможливила війна, пізніше утруднювала поль. влада (до 1921 працювала лише централя "Сокіл-Батько"), вона не дозволила поширення "Сокіл" на півн.-зах. землях і на Лемківщині, а нові закони про товариства 1933 загальмували розвиток "Сокіл", врешті 1938 відібрала йібито "для військ. цілей" площу "Сокіл-Батько" у Львові (найкраща укр. площа в Галичині). Це вплинуло на зменшення ч. "Сокіл": 1923 — 37, 1927 — 493, 1929 — 486, 1934 — 370, 1936 — 233 (з 23 000 чл.), 1939 до 300 з бл. 35 000 чл. (числа приблизні). З 1933 "Сокіл" перетворився на триступневу організацію: "Сокіл-Батько", пов. осередки і місц. гнізда. Тоді, крім руханки, більше уваги звертали на спорт. діяльність (відбиванка, кошівка, легкоатлетика, бокс та ін.), якою керувала спорт. секція (гол. О. Навроцький), що при ній гуртувалися і спорт. клуби Галичини, які створили 1925 Укр. Спорт. Союз. По його ліквідації (1937) польською владою "Сокіл-Батько" знову став спорт. централею. 1923 він влаштував "Запор. ігрища", 1934 скликав III Крайовий здвиг. І далі він влаштував сокільські різні окружні здвиги і виступи, провадив інструкторські курси (переважно під проводом чл., які відбули вишкіл у чес. "Сокіл" чи спорт. клубах).

Діячі "Сокіл" у 1920 — 30-их pp. (крім довоєнних): М. Заячківський (гол. 1922 — 33), М. Хронов'ят (гол. 1933 — 39), С. Гайдучок, М. Тріль, І. Мриц (гол. лещетарської секції), М. Галібей, Я. і Е. Благітки, Т. Білостоцький, Е. Жарський, А. Палій та ін.

Вид. діяльність "Сокіл": ж. "Вісти з Запорожа" (1910 — 14; ред. І. Боберський), "Сокільські Вісти" (1928 — 39); сокільські календарі (перші видані В. Лаврівоьким з 1894) та ряд книжечок (з 1935 вони виходили в "Сокільській Бібліотеці" (з ділянки спорту, руханки і посібники для праці в "Сокіл" — В. Лаврівського, А. Будзиновського, І. Боберського, С. Гайдучка, М. Тріля, О. Верхоли, Е. Жарського, Я. Благітки, Т. і П. Франків, Д. Навроцької, Д. Сіяк, К. Суховерської, І. Мрица та ін.

"Сокіл" на еміграції розвинув діяльність гол. в Чехо-Словаччині. Починаючи з 1922, постав ряд сокільських організацій у Подєбрадах, Празі, Пршібрамі, Ржевніцах, Ліберці та ін. Вони творили Союз Укр. Сокільства за кордоном (об'єднував 5л. 500 чл.). Укр. "Сокіл" в Чехо-Словаччині брав участь у чес. сокільських здвигах (інколи і репрезентував крайовий "Сокіл"), підтримував зв'язки з "Сокіл-Батько"- і І. Боберським, який жив у Канаді і (з 1932) в Юґославії. По німецькій окупації Чехо-Словаччини укр. "Сокіл" перестав там існувати. У ін. країнах укр. поселення укр. "Сокіл" досяг деякого розвитку в Аргентині (централя в Буенос-Айресі з кількома філіями); в Юґославії українці належали до югославського "Сокіл" (до 1940). Не мав успіху укр. "Сокіл" ні в Канаді, ні в США, хоч там діяли досить сильні чес. і поль. "Сокіл" (діяв однак "Сокіл" закарп. русинів).

Використана література

http://uk.wikipedia.org/wiki/Сокіл_(товариство)

Журнал "Сокільські Вісти". — Л., 1928—1939

Календарі "Сокола-Батька"

Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: "Молоде Життя", 1954—1989.(укр.)

Вацеба О. Нариси з iсторiї заxiдноукраїнського спортивного руxу. - Iвано-Франкiвськ, 1997. - С. 130.

Якимович Б. Збройнi сили України: Нарис iсторiї. - Львiв, 1996. - С. 132. 23 число 1, 2000 р.

2

Loading...

 
 

Цікаве