WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Патріоти державної безпеки - Реферат

Патріоти державної безпеки - Реферат

Разом з цим в російських збройних силах почалося відновлення "системи політичного контролю за армією". У тому ж таки лютому 2000 року колегія Міністерства оборони РФ погодилася з пропозицією начальника Головного управління виховної роботи МО РФ генерал-полковника В.Азарова відновити посади заступників головкомів, командуючих округами і флотами по виховній роботі. Тодішній міністр оборони РФ І.Сергєєв згодився передати у відання ГУВР прес-службу МО РФ і усі військові ЗМІ. Тобто в збройні сили фактично повернули інститут військових комісарів, що наглядатимуть за моральним та політичним кліматом в армії.

Приділяється значна увага й матеріально-технічному забезпеченню російської армії. У 2005 році видатки на збройні сили перевищать попередні на 27,5% і складуть приблизно $20 мільярдів доларів (що дорівнює майже двом українським бюджетам). На думку експертів це свідчить про суттєве збільшення у 2005 році кількості військових навчань у порівнянні з минулим роком. А у Генштабі почалось обговорення питання створення на базі одного з мотострілкових з'єднань Московського військового округу (МВО) досвідченої дивізії для випробування на практиці в польових умовах нових зразків озброєнь та військової техніки (ОВТ), прийнятих на озброєння, а також проведення досліджень із її застосування у складі різних видів сучасного загальновійськового бою. Тобто можна говорити про серйозну мілітаризаціюросійських витрат. Відомо, що коли силова потуга зростає, то вона рано чи пізно має бути застосована.До того ж, нинішній міністр оборони РФ С.Іванов вважається політичним лідером розвідувального співтовариства "П"ГБ.

До сказаного слід додати й десятки тисяч тих вояків, які пройшли і проходять гарячі точки, набуваючи неоціненного, специфічного досвіду з майстерності "зачищення" простору дії. Вони - грізна, безжалісна, тупа сила, мораль якої не піддається будь-яким вимірам. Їхня професія – вбивати. І немає значення, якими засобами - чи то за допомогою вогнепальної або холодної зброї, чи то - саперною лопаткою. Тому тривалість чеченської війни обумовлена не лише значним фінансовим інтересом, а й можливістю функціонування „школи для виховання універсальних солдатів", здатних задля реалізації планів "П"ГБ виконати будь-яку найбруднішу "роботу" .

З сьогоднішніх впливових осіб російської політики з клану "П"ГБ можна представити, окрім зазначених вже осіб, керівника президентської адміністрації з кадрових питань В.Іванова, главу служби зовнішньої розвідки Лебедєва, керуючого справами президента Кожина, заступника голови адміністрації Ігоря Сечіна, главу "Газпрому" Олексія Міллера (він не є формально вихідцем з КДБ, але входить у цю групу). Згодом до клану "чекістів" приєднався колишній представник "Сім'ї" генпрокурор Устинов і багато інших осіб.

Є всі підстави стверджувати, що політична система Росії нині має досить виразні ознаки авторитарної влади, яку нині ще називають "цивілізованим авторитаризмом". Насамперед це проявляється у наявності вертикальної системи федеральних округів. При них існують, по-перше, так звані громадські приймальні - органи, подібні до легітимації агентури. По-друге, у кожному окрузі створені координаційні ради з безпеки. У них стягнуті всі регіональні силовики. У такий спосіб вони виведені з-під впливу губернаторів. Тобто, відмовившись від еклектики, Путін і ті, хто стоїть за ним, надали владі визначеності. Вона стала структурованою і більш придатною для управління, ніж це було за Єльцина.

Привертає увагу такий факт: за результатами низки соціологічних досліджень в російському суспільстві існує "запит" на сильну владу. Путін особливостями своєї діяльності значною мірою задовольняє його. Й сама поразка ліберал-демократів на виборах, і силове вирішення конфлікту між владою та великим бізнесом підтверджує факт повернення до традиційної держави. Ці обставини настільки стривожили Сполучені Штати, що сенатор Джон Маккейн (John McCain) зробив досить різку заяву "з питання про ситуацію в Росії", що склалася в результаті арешту Ходорковського: "Новий авторитаризм у Росії - це щось більше, ніж випробування здатності Америки захищати загальнолюдські цінності, що ледь закріпилися після розпаду Радянської імперії. Це найсерйозніший виклик інтересам США в Євразії загалом". Тобто у активній діяльності "П"ГБ вони побачили їхній значний вплив на більшість державних, політичних і суспільних процесів не лише Росії, а й, принаймні, усього СНД. За словами відомого російського політолога Павловського "силовики та чекісти" стають "основним центром влади в країні". Й схоже, що американці не бачать поки що потуги, яка б виявилася спроможною перешкодити "патріотам"у їхній діяльності. Особливо після того, як представники спецслужб визначили пріоритетом у російській зовнішній політиці Схід (у першу чергу Китай). Сполученим Штатам у спішному порядку довелося створювати політику, адекватну обставинам, що виникли, оскільки геополітична та геоекономічна конфігурація почала реформуватися не на їхню користь.

Є очевидним, що з приходом Путіна і його команди роль держави у влаштуванні суспільства значно підсилилася і наближається до рівня радянських часів. Подібне відбувається і в ряді інших колишніх республік СРСР. Сьогодні резервісти спецслужб і нині сущі перетворилися на найбільш жаданих членів суспільства країн СНД, на його еліту.

У декларованих цілях, як це було подано вище, існує пункт, що полягає у "відтворені подоби СРСР і його простору". "Патріоти" ГБ є прихильниками усього радянського, зрештою, російського. "Патріотами" усіх країн визнається провідна роль Росії у міждержавних відносинах на території колишнього СРСР, її незаперечна провідна і об'єднавча позиція у майбутніх міждержавних утвореннях. Росія не однин раз намагалася через ООН добитися права виконувати "миротворчі" функції на території країн СНД. Схоже, що вона є близькою до своєї мети. Приязні взаємини США та Росії можуть бути запорукою такому розвитку подій.

Сьогоднішні плани Росії у питаннях мілітаризації влади дістали особливо виразного спрямування завдяки бесланській трагедії (її слабка мотиваційна основа і низка інших "нестиковок" не дає можливості стверджувати, що ця подія є класичним терористичним актом). Вони набули не лише внутрішнього звучання, а й міжнародного. Спочатку начальник Генерального штабу Балуєвський, після нього глава оборонного відомства Іванов, а за ним і міністр МЗС Лавров заявили про те, що країна може не лише переслідувати і знищувати терористів у будь-якій точці світу, у тому числі за межами Росії, а й наносити превентивні удари по будь-якому небезпечному місцю без "попередження про свої дії". Підтвердив цю думку й Путін. Задля цього вже готуються й відповідні зміни в законодавстві, а також пропозиції з відновлення смертної кари. Російську позицію підтримали Сполучені Штати. Так, міністр оборони Д.Рамсфельд висловився про те, що Росія "зобов'язана розшукувати, виявляти, захоплювати або ліквідувати терористів... де б вони не знаходилися". За його словами, РФ має в цьому питанні такі ж права й обов'язки, як і її партнер по антитерористичній коаліції – США.

Російський президент у своєму виступі на розширеному засіданні уряду заявив, що "державна влада в країні повинна бути не просто адаптована до роботи в кризових ситуаціях... Необхідно кардинально переглянути механізми її роботи з метою недопущення виникнення криз". Серед низки проблем Путін виділив "єдність країни, зміцнення держструктур і довіри до них, створення ефективної системи внутрішньої безпеки" тощо. Сказане вище може свідчити не про що інше, як про введення надзвичайного стану без його оголошення. Звичайно, поки що, м'якої його форми. Звідси випливатимуть й особливості діяльності нинішнього російського режиму не лише всередині країни, а й за її межами. Є підстави вважати, що до "служби Отечеству" будуть покликані старі перевірені кадри. Тобто слід вважати, що час "Ч" пробив і з "тіні", як "чорт з табакерки", вийдуть на світло "лицарі плаща й кинджала". Вони знають свій вектор розвитку і не виключено, що на теренах СНД вони братимуть участь у вибудовуванні жорсткої системи примусу у відповідності з впевненістю у месіанській ролі Росії. "П"ГБ, враховуючи їхню організаційно-фінансову самостійність, набувши значної сили та впливовості в результаті взаємодії між собою, "перетворюються на наймогутнішу замкнуту кланову систему". Й зрозуміло, що цільовою установкою їхніх заходів буде збереження у владі і розширення своїх владних повноважень в період і після закінчення перебування Путіна на своїй посаді. При цьому таке розширення розуміється як одержання повного контролю над усім спектром державно-політичного й економічного життя країни. Через інформаційні "вкидання" у суспільній думці формується звикання до можливої трансформації державного ладу.

Loading...

 
 

Цікаве