WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Патріоти державної безпеки - Реферат

Патріоти державної безпеки - Реферат

Розшуки Генпрокуратури увінчалися успіхами і вона знайшла і кошти самої КПРС, і ті гроші, що партія забирала у держави. Загалом партійне майно і фінансові ресурси (у Росії і на Заході) були оцінені в 11—13 млрд доларів, що схоже на правду, якщо говорити про суто партійну їхню приналежність. І майже половина їх була знайдена в межах країни. Тобто відчуваючи свій розпад, КПРС вкладала кошти у банки, фірми та інші недержавні структури. В Україні, наприклад, "Укрінбанк" був переважно заснований на гроші КПУ.

Трупний слід "золота партії"

Проте "золота лихоманка" на цьому не закінчилася. Вона ознаменувалася низкою смертельних випадків поважних людей, яким не завжди можна було знайти адекватні пояснення. Їхня невмотивованість і нелогічність змушують замислитися над цим феноменом. Смерть цих людей виглядала явною пересторогою для когось. Деякі жертви перед загибеллю піддавалася тортурам і їхній мартиролог виглядає наступним чином.

Першим скорботний список відкрив мінистр внутрішніх справ СССР Б. К. Пуго, який 22 серпня 1991 року спочатку застрелив свою дружину (незрозуміло навіщо), а потім покінчив з собою. Через деякий час у ЗМІ просочилася інформація, що у голові Пуго було два вхідних отвори від куль. Після загибелі в сейфі знайшли 1000 карбованців і ще щість тисяч на загальній з дружиною ощадкнижці.

24 серпня, у Кремлі, у своєму робочому кабінеті близько десятої години ранку, повісивсярадник Президента СРСР з військових питань, Маршал Радянського Союзу С.Ахромєєв. Його смерть і донині виглядає безглуздою. Її обставини (а вішався він двічі) свідчать про те, що вона не була добровільним вибором 68-річного маршала. Окрім різних невідповідностей, що випадають з логіки подій, відомо, що, коли слідчому доручили цю справу, то його довго не пускали до місця події і зрештою заборонили взяти із собою понятих. Ними стали співробітники держбезпеки, що чергували у тому ж будинку, де знаходився кабінет Ахромєєва. У цей період він готувався виступити на сесії Верховної Ради СРСР з викривальними фактами зрадництва інтересам держави деяких вищих чиновників СРСР. Цікавим виглядає й факт, що ключ від кімнати, де знаходився Ахромєєв, стирчав із зовнішньої сторони дверей.

26 серпня 1991 року з балкону своєї квартири викидається керуючий справами ЦК КПРС Кручина. Він залишив документи, що містили докладну інформацію про нелегальну комерційну діяльність КПРС за останні роки. Всі знайдені матеріали були забрані працівниками КДБ і їхня доля до цього часу невідома. Залишається загадкою, для кого саме Кручина готував розписки під назвою "Личное обязательство перед КПСС". Зокрема у ній говориться: "...Зобов'язуюся зберігати і дбайливо використовувати в інтересах партії довірені мені фінансові і матеріальні засоби, повернення яких гарантую за першою її (партії – авт.) вимогою. Всі зароблені мною в результаті економічної діяльності на фонди партії кошти визнаю її власністю, гарантую їхню передачу у будь-який час і в будь-якому місці. Зобов'язуюся дотримуватися суворої конфіденційності довірених мені свідчень і виконувати доручення партії, передані мені через уповноважених на те осіб".

6 жовтня з вікна своєї квартири випадає попередник Кручини на посаді начальника УС ЦК КПРС 81-літній Георгій Павлов. Хоча перед цим він поснідав із родиною, і ніяких передумов до такого вчинку не було. А на балкон, з якого нібито упав Павлов, він до цього ніколи не виходив.

17 жовтня Дмитро Лісоволик, колишній завсектором США міжнародного відділу ЦК КПРС, вийшов на балкон покурити і раптом викинувся з 12-го поверху будинку, в якому жив.

Узимку 1992 року у під'їзді свого будинку чотирма пострілами з "Нагана" убивають голову Профбанку Олександра Петрова. Банк був створений на гроші КПРС.

8 листопада 1994 року був убитий колишній співробітник розвідки Юрій Корольов. Перед смертю його катували.

22 грудня 1996 р. у передмісті Мінська Самохваловичи було знайдено труп Леоніда Кучерука, який був полковником КДБ і став досить успішним бізнесменом. Леонід Георгійович працював у Мексиці під дахом журналу "Советский Союз" і був добре знайомий з Корольовим. Перед смертю його катували.

25 лютого 1997 р. зі слідами катувань на тілі знайдений у гаражі товариш по службі Корольова і Кучерука, що був співробітник КДБ Вадим Бірюков - заступник гендиректора журналу "Деловые люди"

Слід додати, що багато з керівників комерційних структур (за даними І. Буніча), що були засновані на партійні гроші, за дивних обставин загинули впродовж листопада-грудня 1991 року.

Інформаційні засоби й прокоментували цей ланцюг убивств із катуваннями як "трупний слід золота партії".

Низка загадкових смертей переважно не вписуються в закони не лише формальної, але й звичайної медичної логіки. Поясненням такому феномену може бути той факт, що в надрах системи КДБ здавна використовувалися методи впливу на свідоме й підсвідоме, коли головних людей влади кодували, застосовуюючи низку методів, у тому числі й НЛП (нейролінгвістичного програмування). Це були носії надважливої інформації і для збереження необхідних гарантій вони могли піддаватися спеціальному кодуванню. У останні десятиліття комуністичного режиму ходовими були найагресивніші та найжорстокіші можливості НЛП, що могли, у разі одержання відповідної команди, призвести людину до самогубства чи інших запрограмованих дій.

Якою таємницею володіли ці люди? Кому більшість з них була зобов'язана своїм раптовим збагаченням на початку 90-х? І хто пред'явив їм свій кривавий рахунок? Що допомогло Путіну, підполковникові КДБ, без досвіду державної роботи (подейкують, що він був причетним до безславного відходу з політичної арени найбільш "одіозних демократів", наприклад свого шефа Собчака в Пітері), раптом стати "особою №1 у російському політикумі? Які реальні таємні пружини виштовхнули його нагору? Чому саме "пітерці" знову, як і у 1917 році стали "законодавцями" наступних змін? Чи це не було символом наступних змін?

Можна ще багато задавати питань і намагатися на них відповідати. Однак побудова прийнятної версії сполучена із значними труднощами, обумовленими як узагальненням одержаної інформації так і її якістю. Названі обставини впливають на достовірне відтворення цілісної картини подій, що сталися на пострадянському просторі. Але, у той же час, поставлені питання засвідчують, що у суспільстві відбуваються непомітні для зовнішнього спостереження процеси, які реально впливають на перебіг подій, що відбуваються у ньому. Якій силі це доступно? Згадаймо "Личное обязательство..." Кручини. Хто підписував ці розписки? Хто входив у "категорию негласных членов партии"? Очевидно ті, хто міг зберегти таємницю, характеризувався відданістю, міг працювати в умовах фактичного підпілля, володів навичками конспіративної роботи, необхідними організаторськими здібностями тощо. Примітно й те, що в іншій аналітичній записці, що стосувалася долі партійного майна, спрямованій Кручині є позначка: "М.Ю.! Довірчо, у 1 екз., якщо робити, то тільки з КДБ". Це підтверджує й Веселовський, який на допиті в прокуратурі повідомив, що у листопаді 1990 року на прохання керівників ЦК КПРС (Івашко та Кручини) рішенням керівництва відомства (Крючков та Бобков) він був "переведен из ПГУ на работу в УД ЦК КПСС. Решением секретариата ЦК КПСС я был назначен на должность зам. зав. сектором по координации экономической деятельности хозяйственных служб... Основанием для моего перевода в ЦК явилась срочная потребность руководства УД ЦК создать подразделение, способное координировать экономическую деятельность хозяйственных структур партии в изменившихся условиях. ...Кроме того, Кручина считал, что такой серьезный вопрос как организация экономической деятельности можно было поручить только сотрудникам ведомства, в честности которых он никогда не сомневался...

Была достигнута договоренность о периодическом информировании Бобкова о моей деятельности в УД ЦК КПСС...".

Організація

Отже, якщо вибудувати факти певним чином, то семантика поданого ряду надає можливість відповісти на низку поставлених запитань і визнати існування факторів, що впливають на глибинні процеси, які мають свій прояв у практиці життя, а, отже, надають можливість хоча б частково їх пояснити.

Давно зверталася увага на прояви невідомої сили, яка брала непримітну для переважної більшості громадян участь у найважливіших подіях соціально-політичного та економічного життя й суттєво впливала на них, нарощуюючи свою присутність на всіх рівнях влади. Мова йде про негласні об'єднання однодумців з воєнізованих структур колишнього СРСР, яких у інформаційних джерелах називають "Патріотами" ГБ або скорочено "П"ГБ (за іншою версією – ЦТСУ - Центр тіньового стратегічного управління). Вони свого часу мали можливість піти у тінь, а потім виринути у сфері великої політики, бізнесі держуправлінні тощо. Тобто, організація "Патріотів" ГБ розпочалася на початку вісімдесятих років. Принаймні, за деякими даними, починаючи з 80-х, служба розвідки КДБ зосередила свою роботу всередині Радянського Союзу. Вона готувалася до майбутніх реформ в країні і для інтелектуального забезпечення цілеспрямовано готувала кадри. У ці ж роки КДБ започаткував особливу Програму кризового розвитку. Під неї були створені відповідні інститути та підготовлені кадри, - перш за все у галузі економіки. Тому найбільш могутніми співтовариствами "патріотів" ГБ вважаються "чекісти". Вони утворилися на основі розвідувального, контррозвідувального та ідеологічного управлінь КДБ. На думку експертів, їхній успіх обумовлювався тим, що свого часу високі чини КДБ, а після них керівники чекістських підпільних співтовариств "П"ГБ скористалися хаосом та безконтрольністю влади часів Єльцина і відокремили частину цінних працівників колишнього КДБ від нової держави. Їхня перевага була у наявності засекреченої інформації, безлічі досьє на офіцерів, агентів та "об'єктів розробок", збережені структурні можливості. Окрім цього низка підрозділів КДБ майже не зазнала реформування. Саме вони стали основними опорними базами і кадровими джерелами для формування структур "патріотів ГБ". До них відносять нелегалів СВР (Служба зовнішньої розвідки), спецзагони "Вимпел", яким до снаги були найскладніші завдання розвідувального характеру, випрацювання планів і захоплення надсекретних об'єктів тощо. До цього угрупування належала й "Альфа", що була призначена для боротьби з тероризмом та попередження терористичних актів, спецпідрозділи ГРУ, ПДВ, морської піхоти. Згадаймо, що події 1991 та 1993 років ознаменувалися й тим, що "Альфа" не захотіла втручатися у внутрішні "розборки" конкуруючих груп політиків. Хоча, за твердженнями командирів, нейтралізація опору захисників Білого Дому, за розрахунками, могла бути здійснена впродовж 20-30 хвилин. Тобто вони розуміли, що стара система має бути пущена на злам.

Loading...

 
 

Цікаве