WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Наслідки другого розміну районів між Польщею та УРСР в 1951 р. для сталінської області - Реферат

Наслідки другого розміну районів між Польщею та УРСР в 1951 р. для сталінської області - Реферат

Не краще було й з самим будівництвом. На 20 липня 1951 р. було побудовано 65, відбудовано та відремонтовано - 17 будинків, куплено - 28, підготовано для переселенців - 726 будинків. У стадії будівництва знаходилося 717, відбудови - 9 будинків. Для цього заготовлено 10,5 тис. т будівельного каміння, 13,3 тис. куб. м саману, підвезено 48,3 куб. м лісу. Уповноважений Потапенко доповідав, що колгосп ім. Шевченка не отримав 482 куб. м лісу, колгосп ім. Хрущова (Андріївський район)- 687 куб. м. У Олександрівському та Краснолиманському районах переселенці не забезпечені паливом, кормами для худоби, колгоспи не провели розрахунок з переселенцями за роботи по будівництву житла у розмірі 80 тис. крб. "Через відсутність пиломатеріалів, люди зайняті на будівництві житла, простоюють без роботи. На будівництві працюють 5 автомашин лише в межах світлового дня, в результаті чого на день перевірки зі станції не вивезено 700 куб. м лісу. Розрахунок за трудодні, зароблені в Дрогобицькій області, проведений зерном дуже низької якості, тобто не зерном, а відходами, де зерна 10-15 %" [15].

Таким самим було становище й на інших місцях вселення. Звітуючи про стан будівництва по Сталінській області, уповноважений зазначав: "...В цілому не побудовано 704 будинки. На сьогодні будівництво нових і закінчення будівництва вже розпочатих будинків зупинено, не дивлячись на наявність будматеріалів. Перевіркою встановлено, що недостатньо здійснюється технагляд і грубо порушується існуючий порядок передавання будинків в експлуатацію. У більшості районів не побудовані сараї, більшість переселенців тримають скотину в житлових приміщеннях" [16]. На грудень 1951 р. значна частина переселенців так і залишилась без житла [17].

Так, у Краснолиманському районі (колгоспи ім. Шевченка, "Правда", "Червоний партизан") при плані будівництва 209 будинків було завершено будівництво тільки 129, 80 - знаходилися у стадії будівництва. Переселенці мешкали по 2-3 родини в одному будинку. Побудовані будинки були вологі, а паливом їх не забезпечили - його отримали тільки 6 родин з 209. Продовольчі позики в колгоспах ім. Шевченка і "Правда" не було видано. В колгоспі "Червоний партизан" її видали тільки найактивнішим робітникам. Розрахунок за відроблені у місцях виходу трудодні так і не було завершено. У Тельманівському районі будинки юридично не були передані переселенцям, а кредити не оформлені. При цьому було побудовано тільки 149 будинків, або 53% , і роботи було припинено. У Ямському районі переселенці зовсім не були забезпечені паливом. До 12 грудня 1951 р. переселенський відділ виконкому Сталінської області жодному колгоспу не перерахував коштів на будівництво й господарське облаштування переселенців [17].

Таблиця 1. - Розміщення примусових переселенців по районах Сталінської області.

Табл. 2 - Стан будівництва будинків для переселенців на грудень 1951 р.

Чергова перевірка уповноваженим РМ УРСР стану господарського облаштування переселенців, яка завершилася 25 грудня 1951 р., показала, що по всіх районах вселення облвиконкомом Сталінської області, райвиконкомами Андріївського, Будьоннівського, Олександрівського, Тельманівського, Ямського районів не виконана постанова РМ УРСР від 24 квітня 1951 р. "Про будівництво будинків та господарський устрій переселенців з ділянки території, що відходить до Польщі": "Не дивлячись на наявність у колгоспах будівельних матеріалів та кредитів сільгоспбанку, робота по закінченню будівництва житла для переселенців повсюдно припинена" [18]. При цьому виявилося, що значна частина будинків, яка, за звітами місцевих органів, значилася побудованими, фактично будівництвом не закінчена і жити в них неможливо. "Райвиконкоми і правління колгоспів не вживають заходів до закінчення розпочатого будівництва будинків, що викликає невдоволення і скарги переселенців. У колгоспах непередані переселенцям за актами будинки та присадибні ділянки, банківські позики на переселенців не переоформлені через поганий стан бухгалтерського обліку у колгоспах, невстановлена фактична вартість кожного збудованого будинку. Райвиконкоми і правління колгоспів не вживають реальних заходів до створення нормальних матеріально-побутових умов" [19].

Отже, не дивно, що за результатами перевірки 1 січня 1952 р. з`явилося розпорядження заступника голови РМ УРСР Л. Корнійця, де відзначалося, що з потрібних 1962 будинків побудовано тільки 1258, 523 - будуються, а будівництво ще 191 так і не розпочато, і пропонувалося голові Сталінського облвиконкому протягом 5 днів розглянути питання про виплату заробітної платні будівельникам й розробити заходи по забезпеченню до 1 травня 1952 р. завершення будівництва будинків і господарському облаштуванню переселенців [20].

До зими 1952 р. всі 1962 родини переселенців до Сталінської області отримали нарешті житло і мали змогу зайнятися господарським облаштуванням, що й поклало початок їх вкоріненню на Донеччині.

Висновки

1. Примусове переселення українського населення з етнічних земель, що відійшли до Польщі 1951 р., стало продовженням депортацій 1944-1945 рр., але, на відміну від них, носило не політичний, а економічний характер. До Сталінської області прибуло 1962 родини з Дрогобиччини, які було розселено по селах по 50 - 200 родин.

2. На відміну від примусового переселення у 1944-1945 рр., нові переселенці були зайняті виключно у сільському господарстві області, склавши у деяких колгоспах більшість працездатних робітників.

3. Невиконання на місцях постанов уряду щодо господарського облаштування переселенців, тяжкі побутові умови призводили до намагання самочинного залишення місць вселення, але їм відмовляли у прописці на нових місцях і повертали на місця вселення.

4. Незважаючи на свою відносну нечисленність, переселенці внесли свій внесок у відбудову й розвиток сільського господарства області.

Надалі доцільно дослідити кількість переселенців по окремих населених пунктах, напрямки та чисельність внутрішньо регіональних та зовнішніх міграцій переселенців з території Сталінської (Донецької) області.

Література:

1. Двойнишников М.А., Широков В.Г. Восстановление и развитие народного хозяйства СССР - великий подвиг партии и народа (1946 - 1955). - М.: Наука, 1967, История рабочих Донбасса. Т.2. - К.: Наукова думка,1981, Советское крестьянство: Краткий очерк истории (1917 - 1970). - М.: Наука, 1973 та ін.

2. Хорошайлов Н.Ф. Возрожденный Донбасс. - Д.: Донбасс, 1968, Хорошайлов Н.Ф. Возрождение Всесоюзной кочегарки. - Д.: Донбасс, 1974, Хорошайлов Н.Ф. Деятельность Коммунистической партии по возрождению Донбасса. - К.: Вища школа, 1973, Хорошайлов М.Ф. КП України - організатор відбудови і розвитку промисловості Донбасу. - Харків: ХДУ, 1969, Хорошайлов М.Ф. На відбудові. - Д.: Донбас, 1966 та ін.

3. Лаврів Б.І. Історія Південно-Східної України. - К.: УВС, 1996 та ін.

4. Алфьоров М. Відлуння "Вісли" // Донеччина. - 1997. - 31 липня, 28 серпня, 4 вересня, 11 вересня, Алфьоров М. Слідами депортації // Донеччина. - 2000. - 2 червня та ін.

5. Білас І.Г. Репресивно-каральна система в Україні. 1917 - 1953: У 2 кн. Кн.1. - К.: Либідь - Військо України, 1994, Бугай М. Депортації населення з України (30-50-ті роки) // Українській історичний журнал. 1990. № 10 та ін.

6. Боєчко В., Ганжа О., Заходчук Д. Кордони України: історична ретроспектива та сучасний стан. - К.: Либідь - Військо України, 1994.

7. Хрущев Н.С. Освобождение украинских земель от немецко-фашистских захватчиков и очередные задачи восстановления народного хозяйства Советской Украины. - К., 1944. - С. 8.

8. Там само. - С. 13.

9. Алфьоров М. Депортації українського населення в Донбас 1944-1949 рр. // Схід. - 2004. - №3. - С. 64.

10. Центральний Державний архів вищих органів влади і управління України (ЦДАВО України), ф. 4626. оп. 1, спр. 116, арк.1.

11. Державний архів Донецької області (ДАДО), ф. 326, оп. 8, спр. 69, арк. 31.

12. ЦДАВО України, ф. 4626, оп. 1, спр. 116, арк. 2.

13. Там само, арк. 55.

14. Там само, арк. 72.

15. Там само, спр. 117, арк. 123.

16. Там само, арк. 97.

17. Там само.

18. Там само, арк. 199.

19. Там само, арк. 1.

20. Там само.

21. Там само, 117, арк. 104.

Loading...

 
 

Цікаве