WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Історія кубанського козацького війська - Реферат

Історія кубанського козацького війська - Реферат

Після остаточної поразки білогвардійців Кубанський корпус (близько 16 тисяч осіб) було евакуйовано з Керчі й Феодосії на грецький острів Лемнос, куди ще раніше прибули кубанці з Новоросійська. Тут у грудні 1920 р. отаманом ККВ було обрано генерал-майора В. Г. Науменка (залишався ним до 1958 р.). Продовжувала функціонувати Кубанська Рада. Частина козаків згодом повернулася на батьківщину, інші виїхали в різні країни і стали емігрантами. До Другої світової війни архів і майно ККВ і його полків зберігалися в Белграді, а в 1949 р. військові регалії і значна частина документів були відправлені у США. До 1981 р. вони зберігалися в Кубанському домі в Нью-Йорку, після чого були поміщені у Кубанський військовий музей у м. Ховеллі (штат Нью-Джерсі), де знаходяться дотепер [65]. Нечисленна кубанська культурна еліта осіла переважно у Чехословаччині (Ф. А. Щербина, Л. Л. Бич та ін.), а політична і військова – у Югославії [66]. Незважаючи на розпорошеність, кубанське козацтво зберігало свої традиції. Кубанці, що оселилися разом, об'єднувалися у громадські організації, які називалися станицями і хуторами. Так, у Кубанську станицю в Парижі входили козаки, іногородні й горці з колишньої Кубанської області. Навіть в еміграції тривали старі суперечки між прихильниками єдиної Росії і "самостійниками", які поділялися на ряд напрямків. Особливо непримиренні виступили з ідеєю створення так званої Козакії – союзної козацької держави, а окрема група кубанців виступала за відділення Кубані від Росії, допускаючи в майбутньому включення Кубанської області до складу України [67].

ЛІТЕРАТУРА:

1. Полное собрание законов Российской империи (ПСЗ). 2-е собр. - Т.35. (1860 г.). - СПб., 1862. - Ст. 36327.

2. Жадан В.А. Забытый атаман Кубанского войска. // Кубанское казачество: три века исторического пути. Краснодар, 1996. - С.71–74.

3.Фелицын Е.Д. Кошевые, войсковые и наказные атаманы. // Кубанское казачье войско. 1696–1888 гг.: Сборник кратких сведений о войске. - Воронеж, 1888. - С. 361–362.

4. ПСЗ. 2-е собр. - Т.43 (1868 г.). - СПб., 1873. - №45785.

5. Мальцев В.Н. Административные реформы в казачьих областях Северного Кавказа во второй половине XIX в. // Проблемы истории казачества. Волгоград, 1995. - С.95–96.

6. ПСЗ. 2-е собр. - Т.53 (1878 г.). - СПб., 1880. - Ст. 58547; Див. також: Памятная книжка Кубанской области издан. 1881 года". Екатеринодар, 1881. - Отдел II. - С.1, 131–135.

7. Казин В.Х. Казачьи войска: Краткая хроника казачьих войск и иррегулярных частей. - СПб., 1912. - С.128.

8. ДАКК. Ф.454. Оп.3. Спр.88. Арк.165 зв.

9. ПСЗ. 3-е собр. Т.22. №21371; ДАКК. Ф.449. Оп.2. Спр.371; О назначении ст. Кавказской местопребыванием управления отдела. // Вестник казачьих войск. - 1902. - №19. - С.301.

10. Кубанский сборник. - Т.17. - Екатеринодар, 1912. - С.286; ДАКК. Ф.418. Оп.1. Спр.3326; Ф.449. Оп.2. Спр.765.

11. Казин В.Х. Казачьи войска: Краткая хроника казачьих войск и иррегулярных частей. - СПб., 1912. - С.130–131.

12. РДІА. Ф.866. Оп.1. Спр.46. Арк.6–6 зв.

13. Македонов Л.В. В горах Кубанского края. Быт и хозяйство жителей нагорной полосы Кубанской области. - Воронеж, 1908. - С.157.

14. Короленко П.П. Поземельный вопрос в Кубанской области. // Казачий вестник. - 1886. - 23 февраля, 27 февраля, 2 марта.

15. Фелицын Е.Д. Кошевые, войсковые и наказные атаманы. // Кубанское казачье войско. 1696–1888 гг.: Сборник кратких сведений о войске. - Воронеж, 1888. - С.394.

16. Щербина Ф.А. Краткий исторический очерк Кубанского казачьего войска. // Кубанское казачье войско. 1696–1888 гг.: Сборник кратких сведений о войске. - Воронеж, 1888. - С.256–257.

17. Шацкий П.А. Сельское хозяйство Предкавказья в 1861–1905 гг. (историческое исследование) // Некоторые вопросы социально-экономического развития Юго-Восточной России. - Ставрополь, 1970. - С.33–35.

18. Мельников Л. Призрак "малоземелья" на Кубани. // Кубанские областные ведомости. - 1897. - №135.

19. Доклад о результатах командировки начальника Главного управления казачьих войск генерал-лейтенанта Щербов-Нефедовича в 1899 году в Кубанскую и Терскую области. - СПб., 1902. - С. 26.

20. Очерки истории Кубани с древнейших времён по 1920 г. / Под ред. В.Н. Ратушняка. - Краснодар, 1996. - С. 357–358.

21. Там само. С.409–410.

22. Леусян О.А. Из истории Черноморско-Кубанской железной дороги. // Голос минувшего: Кубанский исторический журнал. Краснодар, 2000. №3/4. С.71–75; Леусян О.А. Казачья железная дорога. // Казачество России: история и современность. - Краснодар, 2002. - С.90–93.

23. Македонов Л.В. В горах Кубанского края. Быт и хозяйство жителей нагорной полосы Кубанской области. - Воронеж, 1908. - С.64, 65, 178, 181.

24. Павловский С.В. Участие кубанских казаков в освобождении Болгарии от османского ига. // Из дореволюционного прошлого кубанского казачества. - Краснодар, 1993. - С. 92.

25. Там само. - С. 91.

26. Ратушняк В.Н. Под стягом России. К 300-летию Кубанского казачьего войска // Голос минувшего: Кубанский исторический журнал. - Краснодар, 1997. - №1. - С. 3.

27. Басханов А.К., Басханов М.Н., Егоров Н.Д. Линейцы: Очерки по истории станицы Лабинской и Лабинского отдела Кубанской области. - Никосия, 1996. - С. 189.

28. Стрелянов (Калабухов) П.Н. Корпус генерала Баратова. 1915–1918 гг. - М., 2002. - С. 122–126, 131.

29. Басханов А.К., Басханов М.Н., Егоров Н.Д. Линейцы: Очерки по истории станицы Лабинской и Лабинского отдела Кубанской области. - Никосия, 1996. - С. 191–194.

СКОРОЧЕННЯ:

ДАКК – Державний архів Краснодарського краю.

РДІА – Російський державний історичний архів.

РДВІА – Російський державний військово-історичний архів.

Loading...

 
 

Цікаве