WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Проблема гетьманства Д.Вишневецького (байди) в українській історіографії - Реферат

Проблема гетьманства Д.Вишневецького (байди) в українській історіографії - Реферат

Сучасні українські вчені активно переглядають сторінки вітчизняної історії, а також діяльність персонажів, які творили її. У наш час зростає науковий інтерес до постаті князя Д.Вишневецького, розглядається його зв'язок з козацтвом, а отже, історики повернулися до проблеми його гетьманства. Відомі українські історики В.Сергійчук, Ю.Мицик, В.Щербак, Н.Яковенко не вважають Дмитра Івановича гетьманом.

У той же час ряд сучасних українських учених розглядає Д.Вишневецького як козацького гетьмана. Ця точка зору знайшла своє відображення у написі на пам'ятнику Д.Вишневецькому, встановленому на о.Хортиця у жовтні 1999 р. Там зазначено: „Дмитро Вишневецький (Байда) (1516-1563). Один з перших козацьких гетьманів України ..." [27]. А.Денисенко вважає, що саме Д.Вишневецький започаткував українське гетьманство, був першим козацьким гетьманом в Україні [28]. Аналізуючи це питання, історик зазначав, що у середині ХVІ ст. українські магнати утримували великі козацькі загони і „на зразок гетьманів польських, почали звати себе гетьманами козацькими" [29]. На цій підставі вважав себе гетьманом і Д.Вишневецький.

С.Борисов розглядає діяльність Д.Вишневецького з точки зору розвитку державотворчих процесів в Україні у ХVІ ст., зазначаючи, що „державотворчим елементом ... є наявність верховної державної влади". Історик стверджує, що князь був першим, хто „спробував здійснити мрію українців про власну національну державу" [30]. У цьому він спирався на запорозьке козацтво. За словами вченого, запоріжці підтримали військові та політичні плани князя та обрали його гетьманом [31]. Очоливши козацтво, Д.Вишневецький згуртував його на Хортицькій Січі [32]. Державна влада там „належала гетьману-правителю, котрий був керівником території, куди не доходила влада польського короля і великого князя литовського" [33]. Дослідник назвав це утворення „Хортицькою державою", „першою українською козацькою державою" [34].

Я.Новицький, А.Сокульський та В.Шевченко у своїй праці щодо народної пам'яті про козацтво розглядали Д.Вишневецького як гетьмана Запорозької Січі. Дослідники поставили князя у переліку цих гетьманів першим [35]. Вони вказали, що гетьман Д.Вишневецький уміло використав військову силу за дніпровськими порогами для оборони південних степів України від турецько-татарської агресії [36].

Т.Чухліб, посилаючись на думку багатьох істориків, зазначає, що у 40-х роках ХVІ ст. Д.Вишневецький був головним організатором українського козацтва, основним завданням якого була боротьба з татарською експансією. Вчений припустив, що саме через це Дмитра Івановича називали одним з перших козацьких гетьманів, але при цьому пояснив, що інституту гетьманства як такого ще не було серед українського козацтва, він з'явився пізніше [37]. В.Лавренюк зазначає, що у добу Д.Вишневецького не було офіційно введено „титул Гетьмана Війська Запорозького, але козаки ... називали свого ватажка Гетьманом, а згодом і уряд змушений був це визнати" [38].

Підсумовуючи виконаний огляд, треба мати на увазі, що гетьманська посада у Війську Запорозькому з'явилася у результаті формування його військово-політичної організації. Утвердження інституту гетьманства в українському козацтві пройшло тривалу еволюцію. Оскільки конкретні джерела, які б давали точні відомості з цього питання, відсутні, то доводиться спиратися переважно на опосередковані відомості та висловлювати припущення як версії у розумінні цього процесу.

У першій половині ХVІ ст. військово-політична організація українського козацтва перебувала ще у зародковому стані. Не досить великою була чисельність козаків, вони були розпорошені, діяли розрізненими загонами, значну частину яких очолювали прикордонні старости. Д.Вишневецький, як староста черкаський та канівський, був управителем козацьких земель, а відтак керував загонами козаків і сприймався як їх гетьман, хоча формально гетьманом міг не бути. Якщо князь і був гетьманом, то завдяки владі старости, а не через обрання козаками, адже козацька виборна система ще не набула достатнього розвитку. Можна зробити висновок, що князь Дмитро Вишневецький не був гетьманом за козацькою традицією.

У поглядах істориків на це питання простежується відображення трансформації взаємин між представниками князівських родів і козаками у першій половині ХVІ ст., коли козацькі ватажки з числа української аристократії сприймалися як гетьмани українського козацтва, як провідники цієї нової верстви населення. В цілому питання потребує подальшого дослідження в історичному та історіографічному сенсі.

Література:

  1. Шафонский А. Черниговского наместничества топографическое описание. - К.: В университетской типографии, 1851. - С. 54.

  2. Історія Русів / Пер. І.Драча. - К.: Рад. письменник, 1991. - С. 51.

  3. Маркевич Н.А. История Малороссии. - Т.І. - М., 1842. - С. 36.

  4. Скальковський А.О. Історія Нової Січі, або останнього Коша Запорозького. - Дніпропетровськ: Січ, 1994. - С. 193.

  5. Грабянка Г. Літопис гадяцького полковника. - К.: Знання, 1992. - С. 176; Рубан В. Краткая летопись Малой России с 1506 по 1776 год. - СПб, 1777. - С. 4.

  6. Маркевич Н.А. История Малороссии. - Т. V. - М., 1843. - С. 149.

  7. Максимович М.А. Исторические письма о казаках приднепровских // Киев явился градом великим ... Вибрані українознавчі твори. - К.: Либідь, 1994. - С. 200.

  8. Максимович М.А. Письма о Богдане Хмельницком // Собр. соч. - Т. 1. - М., 1876. - С. 467.

  9. Бантыш-Каменский Д.Н. История Малой России. - К.: Час, 1993. - С. 74.

  10. Костомаров Н.И. Богдан Хмельницкий. - М.: Чарли, 1994. - C. 11.

  11. Антонович В.Б. Содержание актов о казаках 1500-1648 год // Архив Юго-Западной России. - К., 1863. - Ч. ІІІ. - Т. 1. - С. ХХVІІ.

  12. Антонович В.Б. Неизвестный доселе гетман и его приказ // Моя сповідь: Вибрані історичні та публіцистичні твори - К.: Либідь, 1995. - С. 186.

  13. Антонович В.Б. Про козацькі часи на Україні. - К.: Дніпро, 1991. - С. 52.

  14. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. - У трьох томах. - Т. 1. - К.: Наукова думка, 1990. - С. 100.

  15. Там само. - С. 210.

  16. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. - У трьох томах. - Т. 2. - К.: Наукова думка, 1990. - С. 17.

  17. Кримський А. Історія Туреччини. - К. - Львів: Олір, 1996. - С. 187-188.

  18. Стороженко А.В. Князь Дмитрий Иванович Вишневецкий, по народному прозвищу Байда. К портрету // Киевская старина. - 1897. - № 3. - С. 521.

  19. Грушевський М.С. Історія України-Руси. - В одинадцяти томах, дванадцяти книгах. - Т. VІІ. - К.: Наук. думка, 1995. - С. 99.

  20. Василенко Н.П. Очерки по истории Западной Руси и Украины. - К.: Издание кн. маг. Н.Я.Оглоблина, 1916. - С. 145.

  21. Кащенко А. Зруйноване гніздо: Іст. повісті та оповідання. - К.: Дніпро, 1991. - С. 545.

  22. Там само. - С. 546.

  23. Гетьмани. Коротенький історичний нарис. - К.: Держ. друкарня, 1918. - С. 4.

  24. Крип'якевич І.П. Історія України. - Львів:Світ, 1990. - С. 155.

  25. Луців В. Князь Дмитро Вишневецький-Байда (Творець і провідник Козацького Ордену - Запорозької Січі) // Життя і школа. - Торонто, 1968. - Ч. 3-4. - С. 16-23; Винар Л. Князь Дмитро Вишневецький // Винар Л.Р. Козацька Україна. Вибрані праці. - К.- Львів - Нью - Йорк - Париж, 2003. - С. 93-160.

  26. Голобуцкий В.А. Запорожское казачество. - К.: Госполитиздат УССР, 1957. - С.71-72; История Украинской ССР / Ред коллегия А.К.Касименко и др. - Т.І. - К.: АН УССР, 1953. - С. 143-144; Історія Української РСР. -В 2-х т. - Т.1. - К.: Наук. думка, 1967. - С. 135.

  27. Біляєв Д. Байда // Політика і культура. - 2001. - № 41. - С. 42.

  28. Денисенко А. Козацький гетьман Байда-Вишневецький // Київська старовина. - 1992. - № 1. - С. 70, 73, Денисенко А., Іванов І. Байда - князь Вишневецький. Штрихи до портрета першого гетьмана України // Будівник комунізму. - 1991. - 18 травня. - С. 3.

  29. Денисенко А. Козацький гетьман Байда-Вишневецький. - С. 71-72.

  30. Борисов С. Державотворчі тенденції в діяльності українського козацтва (до другої половини XVI ст.). - К.: Знання, 1999. - С. 26, 32.

  31. Там само. - С. 27.

  32. Там само. - С. 28.

  33. Там само. - С. 32.

  34. Борисов С. Апогей Дмитра Вишневецького // Наука і суспільство. - 1996. - № 11/12. - С. 40-43.

  35. Новицький Я., Сокульський А., Шевченко В. Народна пам'ять про козацтво. - Запоріжжя: Інтербук, 1991. - С. 155.

  36. Там само. - С. 136.

  37. Чухліб Т. Середньовічна шлягерна пісня та пригоди її персонажа // Горобець В., Чухліб Т. Незнайома Кліо. Таємниці, казуси і курйози української історії. Козацька доба / Наук. ред. В.Смолій. - К.: Наук. думка. 2004. - С. 9.

  38. Лавренюк В. Дмитро (Байда) Вишневецький і Запорозька Січ // Джерело. - Тернопіль, 1994. - № 1. - С. 61.

Loading...

 
 

Цікаве