WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Висвітлення теми голод 1932-1933 років в Україні у навчальній і науковій літературі 90-Х рр. ХХ - початку ХХІ ст. - Реферат

Висвітлення теми голод 1932-1933 років в Україні у навчальній і науковій літературі 90-Х рр. ХХ - початку ХХІ ст. - Реферат

Реферат на тему:

Висвітлення теми голод 1932-1933 років в Україні у навчальній і науковій літературі 90-Х рр. ХХ - початку ХХІ ст.

Традиція вимагає від будь-якого дослідника починати свою працю з серії аргументів, за допомогою яких доводиться актуальність обраної теми, її наукова цінність. Тема „Голод 1932-1933 років в Україні", на наш погляд, не потребує неухильного дотримування традиції. Важливість та значущість її висвітлення підтверджує саме життя. Протягом півтора десятка років Україна розвивається як незалежна держава. За цей період вітчизняними істориками повернуто із "забуття" чимало гостроактуальних проблем, зроблено вдалі спроби відмовитися від ідеологічних штампів та стереотипів, переосмислити історичний поступ українського народу. Серед низки актуальних проблем, що свідомо замовчувалися у радянську добу, важливе місце посідає тема голоду 1932-1933 рр. - величезної трагедії в історії українського народу.

Метою даної статті є з'ясування ступеня наукової розробки теми „Голод 1932-1933 років в Україні", стан висвітлення окремих її аспектів у навчальній і науковій літературі 90-х рр. ХХ - початку ХХІ ст., визначення пріоритетних напрямків подальшої роботи.

Інформація про голод 30-х рр. ХХ ст. довгий час була під забороною. Лише після того, як українська діаспора в США і Канаді широко відзначила 50-ту річницю голодомору, за розслідування його обставин взялася спеціальна комісія Конгресу США. А вже з 1988 року українські вчені отримали змогу вивчати документи, пов'язані зі вказаною проблемою. У кінці листопада цього ж року тему „Колективізація сільського господарства в республіках Середньої Азії і Казахстану" обговорювали на науковій конференції в м. Алмати. У доповідях Ж. Абилхожина і М.Татімова зазначалось, що в окресленому регіоні СРСР від голоду та хвороб, пов'язаних з ним, протягом 1930-1933 рр. померло 1,7 млн людей [1]. Це були одні з перших жахливих цифр, які поступово стали відомі не тільки науковим колам Радянського Союзу, але й широкому загалу.

Наступного року в „Українському історичному журналі" ( надалі - „УІЖ") почали друкувати архівні документи, у яких неможливо було не помітити трагічну ситуацію в українському селі першої половини 30-х років минулого століття. У 1990 р. вийшов друком збірник статей і документів „Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів" (упорядник - Р.Я.Пиріг) [2]. Багато документів із партійних архівів виявилися сенсаційними. У них було розкрито механізми терору голодом проти селян, висвітлено катастрофічне становище в українському селі. Серед перших наукових та навчальних праць, які було присвячено даній проблемі, слід згадати посібник для вчителів „Сторінки історії Української РСР: факти, проблеми, люди" (1990). У ньому проблема голоду 1932-1933 років аналізувалась у статтях Т.І.Дерев'янкіна „Колективізація" та С.В.Кульчицького „1933: трагедія голоду". Остання стаття закінчувалася висновками: „... прямі втрати від голоду 1933 р. дорівнюють 3.238 тис., а з поправкою на неточність в розрахунку природного і особливо механічного руху населення - від 3 до 3,5 млн чол. Повні демографічні втрати, включаючи зниження народжуваності під впливом голоду у 1932-1934 рр., сягають 5 млн чол. Голод 1933 р. був наслідком спроби здійснити соціалістичне будівництво воєнно-комуністичними методами" (виділено мною - М.Г.) [3]. То були одні з найперших наукових висновків з даної проблеми.

Услід за вищевказаними працями вийшов підготовлений в Інституті історії Академії наук України фундаментальний збірник документів Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України (упорядники - Г.Михайличенко і Є.Шаталіна, відповідальний редактор - С.Кульчицький). Збірник містив понад 400 документів і публікувався двічі. У ньому досить докладно було змальовано картину голоду 1932-1933 рр.: обставини, причини і масштаби голоду, застосування державною владою технологій його організації [4].

Серед праць, які побачили світ на початку 90-х рр. ХХ ст. і зберігають наукове значення щодо проблеми, яка досліджується, потрібно назвати колективну монографію В.Даниленка, Г.Касьянова і С.Кульчицького „Сталінізм на Україні (30-ті роки)", працю останнього „Ціна „великого перелому", „33-й: голод: Народна книга-меморіал" (упорядники - Л.Б.Коваленко, В.А.Маняк), М.Мухіної „Упокорення голодом: Зб. документів", наукові дослідження Р.Конквеста, Дж.Мейса, П.Василевського, В.Марочко та деякі інші [5,6,7,8,9,10,11,12].

Протягом 90-х рр. ХХ ст. під проводом Міністерства освіти і науки України, а також з ініціативи багатьох вищих навчальних закладів було створено і видано понад 250 підручників і навчальних посібників з історії України тільки для студентів ВНЗ ІІІ-ІУ рівня акредитації [13]. У кожному з них тією чи іншою мірою розглядалась та аналізувалась проблема голоду 1932-1933 років на українській землі. Тільки за період 1998 - початок 2006 рр. в „УІЖі" було опубліковано 25 статей, доповідей та повідомлень з означеної теми. З них три статті С.В.Кульчицького (одна - у співавторстві), три статті іноземних авторів - Зімона Гергарда (Німеччина), Роберта Кушнежа (Польща), Андре Граціозі (Італія). Зазначимо, що найбільш „врожайним" виявився 2003 рік, бо більше третини від загальної кількості статей, доповідей та повідомлень прийшлося саме на нього. За 2002-2005 рр. у журналі „Персонал", який видається Міжрегіональною академією управління персоналом, з'явилося понад 20 статей, повідомлень з окремих аспектів голодомору 30-х рр. ХХ ст. Відмітимо наполегливу працю проф. С. Білоконя, який спробував окреслити коло безпосередніх виконавців, що створили та здійснили терор голодом. Останніми роками у видавництві МАУП побачили світ наукові доробки В.Улянича, С.Білоконя, С.Маркової та ін. Додамо до цього, що вже більше 14 років в Україні існує Асоціація дослідників голодоморів, яка сприяє подальшій науковій розробці визначеної теми. На кінець 2001 року, за підрахунками фахівців, бібліографія стосовно голоду 1932-1933 рр. в Україні включала понад 6 тис. позицій [14]. Найбільша частина праць припадає на 1932-1989 роки, вони різні за формою та змістом, переважає публіцистика. Зазначимо, що серед зарубіжних фахівців даною проблематикою займалися вчені Росії, Німеччини, Польщі, Італії, Австралії, Швеції, Англії, Нідерландів, США, Канади та інших країн. Кількість наукових праць зростає досить стрімко, й здається, що залишається обмаль "білих плям" у висвітленні цього періоду української історії. Проте спробуємо довести, що це не зовсім так.

Зрозуміло, що проаналізувати таку велику кількість наукової і навчальної літератури - справа нелегка. Враховуючи невеликий обсяг статті, зупинимось на певному колі наукових і навчальних видань, у яких дану тему, з нашої точки зору, було висвітлено з більш обґрунтованих і аргументованих позицій. Спочатку виокремимо аспекти визначеної теми, які тією чи іншою мірою аналізувалися дослідниками:

  • причини голоду 1932-1933 років;

  • діяльність органів влади УСРР та СРСР (діяльність комісії В.М.Молотова, партійних комітетів на місцях, їх роль у подіях 1932-1933 рр., механізми здійснення антинародної політики, аграрна політика тоталітарного режиму та ін.);

  • кількісний вимір (переписи, статистика, демографічні втрати);

  • доля сільської інтелігенції у голодоморі (вчителі, агрономи, зоотехніки та ін., проблема „шкідництва");

  • становище працівників кооперації;

  • опір, виступи проти примусової колективізації;

  • ідеологічна боротьба на селі (преса як знаряддя тоталітарної влади, боротьба ідеологічних течій та ін.);

  • регіональний вимір (особливості трагедії у тому чи іншому регіоні України);

  • загальнорадянський та світовий вимір(порівняльна характеристика голоду на Північному Кавказі, у Середній Азії, Казахстані, Західному Сибіру та ін. регіонах СРСР; голод та світова економічна криза 1929-1933 років; ставлення до голодомору міжнародної спільноти, у т.ч. урядових організацій, дипломатичних представництв, засобів масової інформації, простих людей; дії українських зарубіжних організацій під час голоду 30-х рр. в УСРР );

  • національно-психологічні особливості українського селянина (потрібна допомога психологів та етнопсихологів);

  • психологія вчинків (у трикутнику селянин - місцева влада - центральна влада);

  • взаємовідносини церкви та селянина під час визначених подій;

  • наслідки, жахливі підсумки (серед головних питань: як визначати це явище ?)

Враховуючи до певної міри умовний поділ теми на окреслені вище аспекти, розглянемо висвітлення та аналіз деяких з них у історіографії. В першу чергу звернемо увагу на гіпотези і тлумачення щодо причин голоду 1932-1933 років в Україні. Їх існує чимало. Іноземні дослідники серед головних причин називають національно-політичні. Так, Дж.Мейс вважає головною причиною цього явища - боротьбу з українським націоналізмом. Р.Конквест підкреслює, що „українських селян нищили не тому, що вони були селянами, але тому, що були українцями-селянами". А. Безансон приходить до висновку, що саме ретельна „організація екзекуції надала українському терору голодом характер геноциду". Інші автори, серед них більше українських і російських (хоча є і зарубіжні, зокрема Н.Верт, Ш. Мерль), вважають, що голод 1932-1933 рр. в Україні був зумовлений дією соціально-економічних чинників - невиконанням плану хлібозаготівель, поверненням продрозкладки тощо. В.Даниленко, Г.Касьянов, С.Кульчицький доводять, що при вивченні даного питання слід поєднати соціально-економічні та національно-політичні чинники. Багато фахівців беззаперечно вказують: голодомор 1932-1933 рр. є геноцидом проти українського народу (В.Остафійчук, В.Улянич, С.Білокінь, О.Неживий, П.Василевський, В.Марочко та ін.). Н. Девіс у „Історії Європи" стосовно голоду 30-х років ХХ ст. в Україні підкреслює: „Світ знав багато випадків страшного голоду...але голод як акт геноциду у річищі державної політики слід визнати унікальним" [15, с. 715].

Слід відмітити ще одну важливу, на наш погляд, рису. Якщо у радянських наукових словниках другої половини 80-х рр. під геноцидом розумілися "дії, які мають на меті знищити цілком або частково яку-небудь національну, етнічну, расову або релігійну групу", то у деяких довідниках періоду незалежності України до вищевказаного переліку груп додається ще й соціальна (Для порівняння: Політичний словник / За редакцією В.К. Врублевського, Л.М. Кравчука, А.В. Кудрицького. - 4-е вид., перероб і доп. - К.: Голов. ред. УРЕ, 1987. - 876 с. - С. 140; Історична наука: термінологічний і понятійний довідник: Навч. посіб. / В.М. Литвин, В.І.Гусєв, А.Г. Слюсаренко та ін. - К.: Вища школа, 2002. - 430 с. - С. 69).

Loading...

 
 

Цікаве