WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Україна в 30-х роках. Утвердження тоталітарної системи соціалізму - Реферат

Україна в 30-х роках. Утвердження тоталітарної системи соціалізму - Реферат

Орієнтація керівництва країни на прискорення технічних, соціально-економічних, культурних змін, на перерозподіл на користь промисловості призводила до порушення рівноваги на ринку, до постійних збоїв у процесі відтворення – до криз НЕПу. Доки не були вичерпані резерви відбудовного періоду, ці кризи ліквідовували порівняно швидко за збереженням значних елементів ринкових відносин. Коли ж цих резервів не стало, ринок на якийсь час практично згорнули. Військо-комуністична (командно-адміністративна) система, що збереглася період НЕПу, підкорила усе суспільство своєму тотальному контролю.

Перша п'ятирічка почалася в жовтні 1928 року, а підготовка плану зава вершилася тільки на весні 1929 року. У травні 11 Всеукраїнський з'їзд Рад схвалив п'ятирічний план для України, який був частиною всесоюзного п'ятирічного плану. Проте зразу ж плани було піддано волюнтаристському "коригуванню" з боку Сталіна. Його мета полягала в різкому форсуванні індустріалізації та колгоспного будівництва. Встановлювались завищені й нереальні плани розвитку економіки: 32% щороку для всієї промисловості й 46% для важкої індустрії. Ніяких об'єктивних підстав для цього не було. У 1931-1933р.р. темпи розвитку індустрії швидко знизилися з 23,7% в 1928-1929 р.р. до 5% у 1933 році.

Плани першої п'ятирічки всупереч заяві Сталіна у січні 1933 року про їх дострокове виконання втілити у життя не вдалося, хоча на шляху індустріалізації були й певні успіхи. У 1932 році було введено до ладу найбільшу тоді в Європі Дніпровську гідроелектростанцію. У жовтні 1931 року випустив перший трактор Харківський тракторний завод, а вже в наступному році він дав країні 16,8 тис. машин.

Проте зростання промисловості й економіки загалом було нерівномірним і характеризувалося посиленням диспропорцій. Однією з причин цього було застосування масових репресій до технічних кадрів. Не відповідав дійсності висновок про дострокове виконання другого п'ятирічного плану. Досягнення промисловості багато в чому були забезпечені перекачуванням ресурсів з села, його нещадною експлуатацією в лабетах колективізації. Фактично, село забезпечило індустріалізацію країни.

Наслідки індустріалізації були дуже відчутними. У 1940 році промисловий потенціал у 7 разів перевищив рівень 1913 року. З аграрної країни республіка перетворилась на індустріальну, вона зайняла 2 місце в Європі за виплавлянням чавуну, 4 за видобутком вугілля. Частка України у союзному видобутку залізної руди сягала 68%, виробництві паровозів 74%. Однак Правобережжя та Полісся залишалися промислово не розвинутими. Прискорився процес урбанізації. Зменшилось відставання від розвинутих країн з виробництва продукції на душу населення.

Проте стрибок в розвитку важкої індустрії відбувався за значного відставання легкої та харчової промисловості, стагнації аграрного сектора, надто повільного підвищення добробуту населення, над централізації економічного життя, репресій та загибелі мільйонів людей.

2. Колективізація українського села. Голодомор 1932-1933 р.р.

У другій половині 20-х років чітко окреслилася тенденція до зниження темпів виробництва продукції сільського господарства, що гальмувало розвиток промисловості. Виробництво товарного зерна порівняно з дореволюційними роками зменшилося майже на половину. В основі такої відсталості була розпорошеність, роздрібненість і низький рівень напівнатурального сільськогосподарського виробництва.

Виходом с такої ситуації було укрупнення господарств, зміцнення матеріально-технічної бази села, справедливіша й гнучкіша політика цін. Укрупнення господарств мало відбуватися еволюційно, завдяки їх саморозвитку. Більшовики вирішили форсувати цей процес з допомогою колективізації, тобто об'єднання господарств з відчуженням засобів виробництва.

Наприкінці 1927 року 23,7% всіх дворів становили бідняки, 72,3% - середняки, 4% - заможні. В жовтні 1929 року понад 10% господарств, в основному бідняцьких, були об'єднані в колгоспи.

Гасло суцільної колективізації офіційно було проголошено в листопаді 1929 року. У січні наступного року керівні органи визначили й терміни проведення колективізації для різних регіонів. Україна опинилася в другій групі регіонів, де колективізацію планувалося закінчити восени 1931 року, або на весні 1932 року. Іншим було ставлення до найзаможнішого прошаку селянства. "Ліквідація куркульства як класу" стало одним з головних практичних заходів "всеосяжної колективізації". З цього приводу була прийнята спеціальна постанова ЦК ВКПб від 30.01.1930 року "Про заходи в справі ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації", за якою всі куркульські господарства поділяли на три категорії. До першої зараховували "економічно міцні" господарства учасників та організаторів антирадянських виступів і терористичних актів. Відповідно до судових рішень їх належало "ізолювати" в тюрмах, концтаборах. До другої категорії належали "економічно міцні" господарства, які не чинили опору. Їх разом з сім'ями висиляли у північні райони країни. "Менш міцним" господарствам "середнякам", які не чинили опору, повинні були надаватись невеликі земельні ділянки за межами колгоспних масивів.

Перший етап розкуркулювання тривав в Україні з січня до початку березня 1930 року. За цей час під розкуркулювання потрапило 61 887 (2,5%) господарств. Площа вилученої землі становила 582 тис.га, кількість відібраної робочої худоби – 58,6 тис.голів, вартість конфіскованого майна 40,4 млн.крб. майно надходило до неподільних фондів колгоспів.

Примусова колективізація з усуспільненням майже всього майна, репресіями та свавіллям, розкуркулювання, яке зачіпало інтереси й долю не тільки заможних селян, викликало незадоволення й масові виступи на селі. За деякими даними, в селах України у 1930 році відбулося понад 40 тис. повстань і бунтів.

Це змусило керівництво більшовиків дещо відступити. Після визнання "деяких помилок" і дозволу виходити з колгоспів кількість колективних господарств різко зменшилась. Восени у колгоспах залишалося менше третини селян України, в основному бідняки.

Новий наступ на селян почався восени 1930 року. Вишукуванням нових куркулів, що мало на меті залякати селян. Одноосібника намагалися задушити й податками. За таких умов селянин змушений був йти до колгоспу. Невдовзі колгоспний лад таки "переміг". До кінця 1932 року у республіці було колективізовано майже 70% селянських господарств.

Колективізація супроводжувалась масовим забиванням селянами власної великої рогатої худоби, свиней, овець. Сільське господарство занепадало внаслідок знищення заможного прошарку селянства.

Обібране село важко пережило зиму 1931-1932 р.р. Селяни багатьох районів України голодували. Голод вдалося зупинити, проте належних висновків з цього керівництво країни загалом не зробило, що спричинило ще більшу трагедію.

Незацікавленість колгоспників у збиранні врожаю (адже зерно доставалося не їм) призвела до величезних втрат. До першого листопада 1932 року від селянського сектора України було отримано лише 132 млн. пудів хліба. У зв'язку з цим керівництво країни направило в Україну та деякі інші райони країни надзвичайні комісії з хлібозаготівель. В Україні комісію очолював В.Молотов. Головним засобом хлібозаготівель були репресії. Села, які мали особливо велику заборгованість з хлібозаготівель заносили на чорну дошку. Статус чорної дошки означав фактичну блокаду: припинявся підвіс товарів, заборонялися торгівля, достроково стягувались платежі за фінансовими зобов'язаннями. Села оточувались регулярними військами, що прирікало їх на голод. Терор голодом мав зламати опір і незадоволення українського селянства. Від глоду селяни втікали в міста і тисячами вимирали просто на вулицях. Вимирали цілі села. Ширилося людоїдство.

Безпосередні втрати населення України від голоду 1932 року становили майже 150 тис., від голоду 1933 року – від 3 до 3,5 млн.осіб. Це була одна з найбільших трагедій українського народу в усій його історії. Генофонд української нації зазнав відчутних втрат.

Loading...

 
 

Цікаве