WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Осип Безпалко: сторінки життя і громадської діяльності - Реферат

Осип Безпалко: сторінки життя і громадської діяльності - Реферат

Однак при голосуванні переважна більшість делегатів (проти всього 12, з них – вісім буковинців, по два з Галичини і Відня) підтримали висновки М.Ганкевича, таким чином, з'їзд ухвалив внесену ним резолюцію, яка відображала основні положення доповідіxlvii.

На початку Першої світової війни О.Безпалко виїхав до Відняxlviii, а редагована ним "Борба" була закрита російськими окупаційними властямиxlix. Доволі швидко його позиція щодо війни зазнала помітних змін, підтвердженням чого стала співпраця з Союзом визволення України (СВУ), робота в таборах для полоненихl, входження разом з іншими представниками УСДП до складу Загальної Української Радиli. Відповідаючи на закиди Л.Юркевича-Рибалки у потуранні австро-німецькому імперіалізмові, спрямовані проти СВУ і УСДП, О.Безпалко з деякими буковинськими соціал-демократами виступив у червні 1915 р. із заявою у пресі, яка значною мірою розкривала бачення ними сутності світової війни та її значення для українського народу. У заяві, автором якої, найвірогідніше, був сам О.Безпалко, наголошувалося, що гасло "Кожда соціалістична партія має ворога у власній державі" ... є передовсім для нас, українських соціал-демократів, не на часі", оскільки "недооцінює ваги воєн у класових боротьбах". Було сказано, що перспектива перебудови суспільних відносин внаслідок війни і загроза Галичині та Буковині як конституційним краям спонукає "з тою самою рішучістю стати проти ... найтяжчого ворога нашого класу і нашого народу, проти ненаситного, брутального російського царату". З огляду на вказівки "учителів соціалізму про національні змагання до самостійності і єдності своїх територій, – говорилося у заяві, – лучимося й ми з нашим цілим суспільством, з нашою буржуазією, оскілько її акції звернені в борбі з спільним ворогом", однак "не виходячи при тім поза рами нашої політичної програми"lii.

Після того, як у липні 1917 р. Австро-Угорщина повернула під свою владу Галичину, О.Безпалко включився у процеси відбудови партії, відновлення внутріпартійного життя в УСДП, розлагодженого важкими обставинами війни та еміграції. 5-6 серпня 1917 р. він у складі п'ятнадцяти членів партії був присутній і головував на першій за час війни конференції УСДП Галичини й Буковини. Після доповіді О.Безпалка про партійну пресу прийнято ухвалу, де вказувалося на "конечність віднови партійного органу". У зв'язку з цим було обрано комітет, до складу якого увійшли О.Безпалко, В.Темницький та М.Ганкевичliii. Щоправда, втілити це рішення вдалося лише за півроку. У березні 1918 р. у Перемишлі почала виходити "Українська робітнича газета", що створило передумови для відбудови партійних структурliv.

О.Безпалко взяв активну участь у державотворчих процесах на західноукраїнських землях після розпаду Австро-Угорської імперії. Він увійшов до складу семи делегатів УСДП (як представник буковинської організації) до Української національної ради (УНРади)lv, створеної в жовтні 1918 р., що виконувала функції політичного представництва українського народу під австрійською владою. На першому засіданні УНРади в ніч з 18 на 19 жовтня соціал-демократи виступили за негайне об'єднання українських земель Австро-Угорщини з Наддніпрянською Україною, в якій державотворчі змагання започаткувала створена весною 1917 р. Центральна Рада. Однак більшість в УНРаді, в основному націонал-демократи і радикали, проголосували за створення Української держави на етнічних землях Австро-Угорщини, мотивуючи своє рішення насамперед міжнародними обставинами. На з'їзді мужів довір'я зі всіх кінців Галичини і Буковини 19 жовтня 1918 р. соціал-демократи (у тому числі й О.Безпалко) залишили засідання на знак протесту проти рішення УНРади про створення західноукраїнської держави фактично під егідою австрійської корониlvi. Однак УСДП підтримала Листопадову 1918 р. національно-демократичну революцію в Галичині, у результаті якої почалося формування органів державної влади Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).

О.Безпалко разом з В.Темницьким, С.Вітиком й О.Устияновичем були найбільш активними діячами УСДП в УНРаді, визначали політичну лінію партії. Після Акту злуки ЗУНР з Українською Народною Республікою (УНР) у січні 1919 р. УСДП перейшла в опозицію до урядових чинників Західної Області (ЗО) УНР, виступала за створення єдиного соціалістичного уряду в Україні. "Український пролєтаріят береться не тільки за національні ідеали, але також і за соціяльні, маючи на перешкоді дрібну українську буржуазію, – стверджував О.Безпалко на робітничих зборах у Станіславі 16 березня 1919 р. – Наша влада, при допомозі пролєтаріяту, мусить будувати державу для пролєтаріяту, а не для польської шляхти, ... на соціялістичний лад"lvii. Він закликав до боротьби "проти большевизму-бандитизму так з лівого боку, як і з правого боку, який витворюють у нас ріжні урядовці через хабарництво, марнотратність державного добра і надуживання своєї власти...". "Коли наша влада йтиме по лінії інтересів народа, то нам не страшні будуть жодні вороги, бо цілий народ стане в обороні своєї держави", – завершив виступ О.Безпалко під тривалі оплески присутніхlviii.

Водночас УСДП підкреслювала безперспективність орієнтації політичного проводу ЗОУНР на "буржуазну" Антанту. О.Безпалко переконував на засіданні УНРади 26 березня 1919 р., що "у всіх державах Антанти прийде до голосу ще робітництво". З іншого боку, "не можна легковажити собі большевиків. Все ж вони утворили сильну державу на півночі, з якою нам числитися треба. Рух сей – стихія"lix. УСДП закликала до підписання мирної угоди з більшовиками на засадах визнання незалежності УНР.

О.Безпалко став одним з ініціаторів утворення Селянсько-робітничого союзу (СРС) – легальної опозиційної до уряду ЗОУНР організації, що перебувала під переважаючим впливом соціал-демократів. На конференції повітових представників СРС 16 лютого 1919 р. у Станіславі, яка прийняла програму і статут Союзу, О.Безпалко проголосив важливу політичну доповідь. На його думку, політика держав Антанти, передусім Франції, була спрямована проти самостійності України. Однак не треба "впадати в розпуку і зневіру, бо ... почався сильний рух робітництва у Франції й Англії, який ... прийде до керми й іншим оком дивитимеся на наші змагання". Підкреслювалося, що важке міжнародне становище України має вкрай негативний вплив на внутрішньополітичну ситуацію. Діяльність уряду ЗОУНР різко критикувалася, як "політикування гуртка людей", щоб "тільки оправдати своє вороже становище до злуки". Це не дає змоги "створити сильної одноцільної державної власти", з якою мусили б рахуватися західні держави. Однак доповідач переконував, що "як пролєтар Франції й Англії має сказати своє рішуче слово, так і наші селяни і робітники скажуть..."lx.

На основі виступу О.Безпалка конференція СРС ухвалила резолюцію, в якій підтримала курс Директорії на проведення "реформ в напрямку початкової соціялістичної перебудови". Резолюція засудила "завойовницьку політику російської совітської власти..."lxi. Прийнята на конференції програма СРС вимагала "з'єдинення без застереження, як рівні з рівними, всіх українських земель в одну соборну Українську Народню Републику, з одним центральним правительством". Водночас метою СРС було "перетворити дотеперішній капіталістично-бюрократичний лад на лад соціялістичний"lxii.

Політичний курс партії українських соціал-демократів визначила конференція УСДП 28-29 березня 1919 р. у Станіславі. У ній взяв активну участь О.Безпалко, виступив з доповіддю про тактику УСДП. За свідченням Л.Ганкевича, він заявив про дотримання УСДП "одноцільного фронту з іншими партіями"lxiii. Однак друковані матеріали конференції "з тактичних причин" не розкривають зміст його виступу. Можна припустити, що доповідач обстоював опозиційне ставлення до провідних галицько-українських партій – Української народно-трудової партії (УНТП) та Української радикальної партії на ґрунті парламентської демократіїlxiv.

О.Безпалко доповідав ще з двох питань: "Вивласнення великої посілости" і "Наше шкільництво". Зокрема, він закликав до конфіскації великої земельної власності без викупу. "Ми, соціал-демократи, стремимо до усуспільнення всіх средств продукції, – заявив О.Безпалко. – Земля має належати до тих, що обробляють її своїми руками...". Справу обмеження приватної власності передбачалося передати на розв'язання майбутньому сеймові ЗОУНР. На думку О.Безпалка, конфісковані у поміщиків землі мали бути безкоштовно передані селянам, причому без поділу "вивласненої землі", для спільного землекористуванняlxv. В останній на конференції доповіді О.Безпалко сказав про "потребу реорганізації шкільництва по думці сучасних соціяльних реформ", "в соціялістичному дусі"lxvi.

Отже, О.Безпалко взяв активну участь у визначенні політичного курсу УСДП на березневій конференції 1919 р. Учасники конференції розробили програму боротьби за прихід до влади лівих сил демократичним, парламентським шляхом. УСДП перебувала в опозиції до уряду ЗОУНР, виступала за негайне проведення соціалістичних реформ і підписання мирної угоди з урядом радянської Росії, в основі якої лежала б теза про незалежність УНР.

Loading...

 
 

Цікаве