WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Осип Безпалко: сторінки життя і громадської діяльності - Реферат

Осип Безпалко: сторінки життя і громадської діяльності - Реферат

Реферат на тему:

Осип Безпалко: сторінки життя і громадської діяльності

На сучасному етапі виникає необхідність відновлення історичної правди щодо багатьох українських діячів, які в радянські часи під тиском партійно-тоталітарного режиму були незаслужено забуті. До них належить відомий український політичний діяч, публіцист Осип Безпалко. Як соціал-демократ він брав активну участь в українському національному русі першої половини ХХ століття, особливо в період Української революції 1917-1920 рр., виступаючи як один з лідерів загальнонаціонального масштабу, член уряду УНР.

Постать О.Безпалка привертала увагу дослідників. Окремі епізоди та факти з його політичної біографії, зокрема згадки про участь у партійних з'їздах і конференціях Української соціал-демократичної партії (УСДП), позицію щодо актуальних питань суспільно-політичного і внутріпартійного життя знаходимо вже у працях його соратників по партії, які висвітлювали історію української соціал-демократії в Галичині та на Буковині в ціломуi, а також сучасників, активних діячів Української революції 1917-1920 рр.ii. Стислі біографічні нариси про О.Безпалка вміщені у довідкових виданнях з історії Україниiii. Місце та роль його в українському національному відродженні на західноукраїнських землях, в розвитку робітничого руху, діяльності УСДП, участь в Українській революції та інші аспекти знайшли відображення в роботах радянськихiv, сучасних українськихv та окремих зарубіжних науковцівvi. Проте в сучасній вітчизняній історіографії фактично не створено цілісного і детального політичного портрету О.Безпалка. Тому на сьогодні важливим завданням є докладне висвітлення життя і діяльності цього відомого українського діяча.

Осип Безпалко народився 1881 р. у Чернівцях. Вже у гімназії познайомився із соціалістичними ідеями, встановив контакти з галицькими громадсько-політичними діячами, у тому числі з М.Павликом, В.Старосольським, Є.Косевичем, заснував перший на Буковині гурток української гімназіальної молоді, став його головоюvii. Ще гімназистом виступав на вічах, організованих Русько-українською радикальною партією на Снятинщині. Внаслідок цього О.Безпалко потрапив під нагляд поліції, що разом зі скрутним матеріальним становищем робить його подальше навчання неможливим. 1900 р. він залишає гімназію і з 1901 р. працює у редакції часопису "Буковина"viii. У 1903 р. стає народним вчителем у Вашківцях, ініціатором створення філій товариства "Січ" у багатьох буковинських селах, виступає проти місцевих поміщиків, за що його протягом півтора року чотири рази переводять з одного села в іншеix. Невдовзі О.Безпалко переходить на роботу до робітничих організацій у Чернівцях, бере активну участь у соціал-демократичному русі на Буковині, стає лідером буковинської організації УСДП Галичини й Буковини.

Слід зауважити, що буковинська організація українських соціал-демократів була складовою частиною УСДП і водночас однією з п'яти національних секцій Буковинської соціал-демократичної партії.

У 1906 р. О.Безпалко вперше взяв активну участь у роботі партійного з'їзду. На ІІ з'їзді УСДП, що проходив у Львові 27-28 січня, він був присутній у складі дев'яти делегатів від Буковини і виступав щонайменше двічі: спочатку в дискусії з питання боротьби за загальне виборче право, а потім наприкінці з'їзду запропонував офіційно визнати утворену в 1905 р. окрему Єврейську соціал-демократичну партію Галичини. Оскільки останнє йшло врозріз із позицією керівництва австрійської та галицько-польської соціал-демократії, з'їзд відхилив його пропозиціюx. На цьому з'їзді О.Безпалка вперше було обрано до керівного органу партії – Екзекутиви УСДПxi.

Умови громадсько-політичної праці на Буковині були тоді нелегкими. Спільний теоретичний орган українських соціал-демократів Галичини і Наддніпрянщини журнал "Наш голос" з цього приводу писав, що Буковина – це Австро-Угорщина в мініатюрі: поліетнічний регіон з п'ятьма національностями (українці, румуни, німці, поляки, євреї), де жодна з національних соціал-демократичних партій не може бути сильною наодинці, без співпраці з іншими національностями. Крім того, Буковина була "краєм анафальбетів (неписьменних. – Авт.) і злидарів", що неабияк утруднювало політичну пропаганду й агітаціюxii. Незважаючи на це, О.Безпалко, який мав посаду вчителя у Чернівцях, з головою поринув у активну партійно-політичну діяльність. З 1908 р. він видає і редагує двотижневу соціал-демократичну газету "Борба", що стала органом УСДП на Буковині. Газета "була поставлена дуже малими матеріальними средствами і була звалена на плечі кількох товаришів", стала результатом їхньої "мозольної" праціxiii. Видання "Борби" виявилося важкою справою, через брак матеріальних засобів газета виходила нерегулярно. "Купуюча сила наших робітників дуже слаба, бо страшне безробітєxiv", – писав О.Безпалко В.Левинському в лютому 1908 р.

Окрім видавничої діяльності, О.Безпалко, як про це доносила владі дирекція поліції у Чернівцях, вів активну агітаційну роботу серед робітників, організовував масові збори та мітинги, виступав на них українською мовою. Так, 14 липня 1907 р. на робітничих зборах у Чернівцях він виступив з доповіддю "Значення організації робітників"xv. 19 лютого 1908 р. О.Безпалко мав доповідь "Християнські суспільники в світлі правди", 4 жовтня того ж року доповідав про сеймову виборчу реформуxvi, а 11 жовтня виступив з доповіддю на тему "Робочий народ і буковинський сейм" на вічі у Чернівцях, скликаному спільно буковинськими організаціями УСДП та Української радикальної партії (УРП), висунувши вимогу загального і рівного виборчого права до крайового сейму, підтверджену в резолюціях вічаxvii. 14 лютого 1909 р. О.Безпалко брав участь у багатонаціональному Буковинському крайовому з'їзді залізничників у Чернівцях, що проходив за участю гостей із Відня, Львова та інших містxviii. 7 липня 1910 р. він виступав на зборах української студентської молоді у Чернівцях з приводу кривавих подій у Львівському університеті, підкреслюючи необхідність об'єднання поневолених націй у боротьбі за соціальні та національно-культурні праваxix. 13 лютого 1911 р. О.Безпалко виголосив доповідь на масових зборах робітників різних національностей, організованих соціал-демократами, про утиски громадянських прав з боку австрійського урядуxx.

Водночас О.Безпалко брав активну участь у внутріпартійному житті, розбудові соціал-демократичної організації на Буковині. 29-30 жовтня 1910 р. він був залучений у складі 35 делегатів до роботи крайової конференції Буковинської соціал-демократичної партії. На конференції О.Безпалко доповідав з питання організації й агітаційно-пропагандистської роботи, підкреслював, що, враховуючи багатонаціональний характер буковинського робітництва, його політична організація має бути інтернаціональною, однак агітація мусить вестися окремими національними групами. Звідси випливала необхідність утворення окремих партійних інституцій та національних агітаційних комітетів, що й було ухвалено конференцієюxxi. 26-27 вересня 1911 р. у Робітничому домі в Чернівцях відбулася перша крайова конференція українських соціал-демократів Буковини за участю 50 делегатів з 26 населених пунктів регіону. На ній О.Безпалко виступив з доповіддю про фахову і політичну організацію, в результаті чого було вирішено заснувати українське політичне товариство "Борба", обрано його керівний орган (виділ), до складу якого увійшов і Безпалкоxxii.

Як лідер буковинської організації українських соціал-демократів О.Безпалко був присутнім і виступав практично на всіх подальших з'їздах і конференціях УСДП Галичини й Буковини. Так, на ІІІ з'їзді партії 14-15 березня 1909 р. у Львові він доповідав з питання фахової організації сільськогосподарських робітників. У великому за обсягом виступі розкрив становище сільських пролетарів, вказав на потребу їх згуртування з метою боротьби за свої права й інтереси, докладно проаналізував статути об'єднань сільських робітників Чехії, Нижньої Австрії та інших країв, вніс резолюцію, що передбачала заснування крайової філії австрійського союзу рільних і лісових робітників з метою організації економічної боротьби наймитів проти великих землевласниківxxiii.

Поряд з С.Вітиком, М.Ганкевичем та деякими іншими провідниками УСДП О.Безпалко належав до кращих ораторів, агітаторів й організаторів партії. Так, під час виборчої кампанії до австрійського парламенту 1911 р. секретар партійної Екзекутиви В.Левинський повідомляв у листі М.Темницькому, що на округ його брата Володимира для допомоги у передвиборній боротьбі прибудуть "найліпші наші агітатори, між ними й Безпалко"xxiv. Сам О.Безпалко в ході цієї кампанії був висунутий УСДП кандидатом по округу Кіцмань – Садагура на Буковині і, хоч не став послом до парламенту, здобув понад 3 тис. голосів виборців. З цього приводу у звіті Буковинської соціал-демократичної партії керівництву австрійської соціал-демократії наголошувалося, що "цей успіх не варто недооцінювати", оскільки він дає підстави для сподівань на майбутнєxxv.

О.Безпалко не міг залишатися осторонь складних внутріпартійних процесів, зокрема гострої полеміки, а згодом і боротьби між "старими" засновниками і провідниками партії ("інтернаціоналістами"), які виступали за продовження тісної співпраці з польською соціал-демократією, за єдність профспілок тощо (С.Вітик, М.Ганкевич, Т.Мелень та ін.), та "молодим" крилом партії ("автономістами"), що прагнули належного забезпечення національних прав і потреб українців у всіх робітничих організаціях, звільнення УСДП з-під впливу польської соціал-демократії, створення масової бази для партії у вигляді українських фахових робітничих організацій (В.Левинський, В.Темницький, П.Буняк та ін.).

Loading...

 
 

Цікаве