WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Раннє народовство та поширення етноніму “Україна” у Східній Галичині (1860-ті роки) - Реферат

Раннє народовство та поширення етноніму “Україна” у Східній Галичині (1860-ті роки) - Реферат

viii Руське питаннє // Мета. – Львів, 1863. – №3 (листопад). – С.210.

ix Дорошенко Д. Нарис історії України. – Львів, 1991. – С.496, 497; Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ – ХХ століття. – К., 1996. – С.28.

x Єкельчик С. Пробудження нації. До концепції історії українського національного руху другої половини ХІХ ст. – Мельбурн, 1994. – С.43; Добржанський О. Національний рух українців Буковини другої половини ХІХ – початку ХХ ст. – Чернівці, 1999. – С.13, 14.

xi Левицький К. Історія політичної думки галицьких українців 1848-1914. На підставі споминів. – Львів, 1926. – С.7.

xii Цит. за: Турій О. Українське духовенство і національно-політична боротьба в Галичині під час революції 1848-1849 років // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Ювілейний збірник на пошану Феодосія Стеблія. – Вип.9. – Львів, 2001. – С.163.

xiii Цегельський Л. Звідки взялися і що значать назви "Русь" та "Україна" // Самостійна Україна. З картою України. – Відень, 1915. – С.32, 33.

xiv Наконечний Є. Украдене ім'я. Чому русини стали українцями. – Львів, 1995. – С.30, 32.

xv Наконечний А. Украдене ім'я. Чому русини стали українцями. – С.65.

xvi Барвінський Б. Велика й Мала Україна (В справі устійнення областної словні українських земель). – Львів, 1925. – С.4, 5.

xvii Шип Н.А. Дискусія про термін "Русь" // Укр. іст. журн. – 2002. – №6. – С.103.

xviii Барвінський Б. "Україна" (Кілька причинків до питання про значіння сеї назви). – Львів, 1923. – С.4.

xix Лисяк-Рудницький І. Україна між Сходом і Заходом // Історичні есе: У 2-х т. – Т.1. – К., 1994. – С.6.

xx Толочко П. Від Русі до України. Вибрані науково-популярні, критичні та публіцистичні праці. – К., 1997. – С.31.

 Під словом "Україна" в офіційному діловодстві на початку ХІХ ст. розуміли лише Слобожанщину, в 30-х роках Слобідсько-Українська губернія була перейменована на Харківську. Водночас журнал "Основа" ("южно-русскій литературно-ученый вѣстникъ") писав, що українці – це жителі Київської губернії, яка "называется Украиною" (Див.: Левченко М. Мѣста жительства и мѣстныя названія русиновъ въ настоящее время // Основа. – Петербург, 1861. – январь. – С.264).

xxi Миллер А. Указ. соч. – С.36, 37.

xxii Шпорлюк Р. Українське національне відродження в контексті європейської історії кінця XVIII – початку ХІХ століть // Україна: наука і культура. Вип.25. – К., 1991. – С.167.

xxiii Грінченко А. Листи з України Наддніпрянської. 2-ге вид. – К., 1917. – С.57.

xxiv Ісаєвич Я. Проблема походження українського народу: історіографічний і політичний аспект // Україна: культурна спадщина, національна свідомість , державність. – Вип.2. – Львів, 1995. – С.13.

xxv Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ – ХХ століття. – С.71; Сарбей В.Г. Етапи формування української національної самосвідомості // Укр. іст. журн. – 1993. – №7-8. – С. 6 – 12.

 Реформи Марії-Терези та Йосифа ІІ в дусі освіченого абсолютизму охопили головним чином сільське господарство, церкву й освіту, дещо покращили соціальне і матеріальне становище двох основних прошарків українського населення – селянства та греко-католицького духовенства.

xxvi Мудрий М. Австрорусинство в Галичині: спроба окреслення проблеми // Вісник Львівського університету. Серія історична. – Вип.35-36. – Львів, 2000. – С.573.

xxvii Див.: Головна руська рада. 1848-1851. Протоколи засідань і книга кореспонденції. За ред. О.Турія. – Львів, 2002. – С.1, 19, 30, 32, 58, 75, 88, 105, 108, 119, 122.

 Навчаючись у львівській духовній семінарії, Д.Танячкевич (псевдо – Будеволя) восени 1861 р. почав листування з П.Кулішем, який здійснив свою першу подорож до Львова ще у 1858 р. Від П.Куліша до нього надходили з Наддніпрянщини книжки, що поширювалися серед галицьких народовців. За словами Я.Гординського, Д.Танячкевич "головно зробив семінарію посередницею між Галичиною і російською Україною передовсім сим способом, що стягав сюди замовлення на українські книжки в Росії...". (Детальніше див.: Гординський Я. До історії культурного й політичного житя в Галичині у 60-тих рр. ХІХ в. // Збірник фільольогічної секції НТШ. Т.XVI. – Львів, 1917. – С.21, 26-28).

xxviii Барвінський О. Спомини з мого життя. Ч.І. – Львів, 1912. – С.51.

xxix Середа О. Національна свідомість і політична програма ранніх народовців у Східній Галичині (1861-1867) // Вісник Львівського університету. Серія історична. – Вип.34. – С.206; його ж. Громади ранніх народовців у Східній Галичині (60-ті роки ХІХ століття) // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Вип.9. – С.383, 386.

 Книги поезій Т.Шевченка привіз до Львова купець М.Димет весною 1862 р. У 40-50-х роках ХІХ ст. твори Т.Шевченка, як і П.Куліша, М.Костомарова та інших наддніпрянських діячів, були доступні у Галичині одиницям, короткі згадки про них зрідка з'являлися в місцевій пресі, переважно у польській або полонофільській. На відміну від Наддніпрянщини, Шевченків "Кобзар" (перше видання вийшло у 1840 р.) не мав відчутного впливу на культурне життя краю до початку 1860-х рр. (Детальніше див.: Середа О. Національна свідомість і політична програма... // Вісник Львівського університету. Серія історична. – Вип.34. – Львів, 1999. – С.205, 206).

xxx Трусевич С.М. Суспільно-політичний рух у Східній Галичині в 50-70-х роках ХІХ ст. – К., 1978. – С.71.

xxxi Галицько-руське письменство 1848-1865 рр. на тлі тогочасних суспільно-політичних змагань галицько-руської інтелігенції. Недокінчена праця д-ра О.Терлецького. – Львів, 1903. – С.101, 102.

xxxii Лозинський М. Галичина в життю України. – Відень, 1916. – С.23, 24.

xxxiii Франко І. Писаня І.Котляревського в Галичині // Записки НТШ. Т.XXVI. – Львів, 1998. – Кн. VI. – С.12.

xxxiv Передне слово // Вечерницѣ. – Львів, 1862. – Ч.1. – 1 лютого. – С.1.

xxxv Руській языкъ // Вечерницѣ. –1862. – Ч.12. – 19 цвѣтня. – С.93.

xxxvi Слово до нашихъ предплатителѣвъ // Вечерницѣ. – 1862. – Ч.35. – 1 листопада. – С.296.

xxxvii Там само.

xxxviii Терезовській М. Зъ України // Вечерницѣ. – 1862. – Ч.33. – 13 вересня. – С.286.

xxxix Середа О. Громади ранніх народовців у Східній Галичині (60-ті роки ХІХ століття) // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Вип.9. – С.384.

xl Гончаренко Л. Значеннє Киівського Университету для Украінського Народу // Мета. – 1863. – №3 (листопад). – С.218.

xli Ровесна літопись // Мета. – Львів, 1863. – №2 (жовтень). – С.174, 175.

xlii Дописі // Мета. – 1863. – №1 (вересень). – С.92.

xliii Ровесна літопись // Там само. – №2 (жовтень). – С.175, 176.

xliv Украінець. Дописі. Зъ Украіни // Мета. – 1863. – №2 (жовтень). – С.154.

xlv Письмо до Громади // Мета. – 1863. – №3 (листопад). – С.263.

xlvi Там само.

xlvii Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника НАН України, ф.1, оп.1, спр.560, арк.51, 57 зв.

xlviii Климковичъ К. Становище Русі супротивъ лядсько-московськоі борби // Мета. – 1863. – №1 (вересень). – С.72.

xlix Середа О. Національна свідомість і політична програма ранніх народовців... // Вісник Львівського університету. Серія історична. – Вип.34. – С.212.

l Барвінський О. Спомини з мого житя. – Ч.І. – Львів, 1912. – С.61.

li Климковичъ К. Завданнє 3-го збору Галицько-Руськоі Матиці // Мета. – 1865. – №10. – 30 червня (12 липня). – С.290.

lii Галицько-руське письменство 1848-1865 рр... – С.100.

liii Кс.[енофонт] Кл.[имкович] Заказаннє Мети. Причинокъ до характеристики сторої ненароднёі партиі // Мета. – 1865. – №3. – 15 (27) березня. – С.77.

liv Гнатюк В. Рукописні гумористичні журнали // Записки НТШ. – Т.CXXX. – Львів, 1920. – С.

lv Гординський Я. До історії культурного й політичного житя. – С.41, 43.

lvi Студинський К. Слідами П.Куліша // Записки НТШ. Праці історично-філологічної секції. – Т.CXLVIII. – Львів, 1928. – С.264, 265.

lvii Вечерниці въ память Тараса. Допись зъ Перемишля // Мета. – 1865. – №3. – 15 (27) березня. – С.80, 81.

lviii Будеволя Прощальна річъ, говорена на вечерницяхъ въ Перемишлі въ память Тараса Шевченка // Там само. – С.87.

lix Чернецький С. Нарис історії українського театру в Галичині. – Львів, 1934. – С.17, 18.

lx Руський Народній Театръ и ёго зарядъ // Мета. – 1865. – №5. – 15 (27) квітня. – С.154.


 
 

Цікаве

Загрузка...