WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Підсумки роботи галицької археологічної експедиції прикарпатського університету імені В.Стефаника у 2002-2003 роках - Реферат

Підсумки роботи галицької археологічної експедиції прикарпатського університету імені В.Стефаника у 2002-2003 роках - Реферат

Реферат на тему:

Підсумки роботи галицької археологічної експедиції прикарпатського університету імені В.Стефаника у 2002-2003 роках

Нещодавно створена Галицька археологічна експедиція Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, керівником якої став доцент кафедри всесвітньої історії, кандидат історичних наук Б.П.Томенчук, а науковим консультантом виступає член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор В. Д. Баран. Експедиція Прикарпатського університету протягом кількох років плідно співпрацює з відділом археології Національного заповідника "Давній Галич", Інститутом археології та Інститутом українознавства імені І.Крип'якевича НАН України, Івано-Франківським краєзнавчим музеєм. У складі експедиції діють два загони – Галицький, який очолює доцент Б.П.Томенчук, і Трипільський, яким керують старший викладач кафедри історіографії і джерелознавства І.Т.Кочкін. Протягом польових сезонів 2002 і 2003 років дослідження проводили обидва загони експедиції.

Діяльність Трипільського загону Галицької експедиції.

Влітку 2002 року Трипільський загін у складі Галицької експедиції Національного заповідника "Давній Галич" (керівник експедиції – завідувач відділом археології Заповідника – кандидат історичних наук Т.Ткачук) продовжив розкопки багатошарового поселення Більшівці і провів дослідження поселення поблизу села Кремидів у Галицькому районі.

Дослідження поселення в урочищі Кути поблизу селища Більшівці Галицького району були розпочаті Т.Ткачуком ще 1999 року, у ході яких було встановлено, що пам'ятка заселялася неодноразово, починаючи з новокам'яної доби. Нижній шар поселення залишений носіями культури лінійно-стрічкової кераміки періоду неоліту, верства трипільської культури має два нашарування – середнього (заліщицька група) і пізнього етапів (кошиловецька та шипинецька групи) розвитку культури . Тут зустрічаються також матеріали ранньої пори бронзового віку (межановицька культура) і києво-руського часу.

На поселенні Більшівці цього разу було закладено два невеликих за розмірами розкопи. Однією з найцікавіших знахідок польового сезону була гончарна пічка, залишки якої було знайдено на глибині 0,65 м у північній частині розкопу №1. Фрагменти її поду з отворами – продухами мали товщину біля 16 мм і лежали півколом . Особливості залягання залишків пічки вказують на її приналежність до кошиловецького житла, дослідженого у 1999 р. У цьому ж розкопі також було відкрито яму з матеріалами культури лінійно-стрічкової кераміки (розміри 3х3,5 м). У її заповненні було знайдено фрагменти столового і кухонного посуду згаданої неолітичної культури. Столовий посуд оздоблений так званим "нотним" орнаментом. У другому розкопі, який було закладено між розкопами, розкритими ще у 2000 р., об'єктів не було знайдено, проте з культурних нашарувань видобуто фрагменти розписного посуду заліщицької (етап В-І-В-ІІ) та шипинецької (етап С-І) груп трипільської культури.

Проведені у Більшівцях дослідження дозволили вперше на цій території встановити абсолютну хронологію неолітичної верстви (культури лінійно-стрічкової кераміки), трипільської верстви етапу В-І-В-ІІ (заліщицька група), а також дещо прояснити культурну ситуацію на лівобережжі Дністра на етапах С-І і С-ІІ трипільської культури.

Другу половину польового сезону 2002 року Трипільський загін присвятив дослідженню багатошарового поселення поблизу села Кремидів у Галицькому районі. Поселення, що розташоване на схилі пагорбу в урочищі Піддівиче на лівому березі Гнилого потоку, було знайдено місцевим вчителем Михайлом Кедиком, котрий протягом багатьох років проводив на ньому збирання підйомного матеріалу. Т.Ткачуку у знахідках вчителя вдалося визначити фрагменти керамічного посуду культури лінійно-стрічкової кераміки, а також заліщицької та кошиловецької груп трипільської культури. Це і спричинило перенесення польового табору експедиції.

Місце розташування поселення невипадкове – тут є і джерело води, і поклади кременю у вапнякових нашаруваннях Дівич-гори. Дослідження у Кремидові продовжувалися менше двох тижнів, тому розміри розкопу були незначні – 6 х 10 м. Житлових об'єктів на дослідженій ділянці знайти не вдалося. На цій площі виявлено 6 різночасових ям. Ями №№ 2, 3, 4, 5 залишили носії висоцької культури раннього залізного віку, ями №№ 1, 6 – носії черняхівської культури. У нашаруваннях пам'ятки також було знайдено матеріали культури лінійно-стрічкової кераміки (неоліт), заліщицької і кошиловецької груп Трипілля (енеоліт), межановицької культури (бронзовий вік) і княжої доби (ХІ-ХІІ ст.).

Дослідження поселень поблизу селища Більшівці і села Кремидів Галицького району дозволяють стверджувати, що трипільські пам'ятки існували на Лівобережжі Верхнього Подністров'я і наприкінці етапу С-І, про що говорять пізньошипинецькі матеріали з Більшівців, і на етапі С-ІІ.

Польовий сезон 2003 року Трипільський загін провів у складі Прикарпатської експедиції Інституту українознавства НАН України та Прикарпатського університету, керівником якої став провідний науковий співробітник відділу археології згаданого інституту, доктор історичних наук Л.Г.Мацкевий. Завданням експедиції було комплексне дослідження поселень відкритого типу та печерних пам'яток поблизу села Одаїв Тлумацького району. Ця територія відома своїми печерами тектонічного і карстового походження, які знаходяться на правому березі Дністра. В околицях цього села вже проводили пошукові дослідження О.Адаменко, В.Артюх, Б.Василенко, М.Клапчук, Л.Мацкевий, Б.Томенчук у 1973-1987 рр. Починаючи з 1973 р. тут працювали археологічні експедиції Інституту суспільних наук АН УРСР, (тепер Інститут українознавства імені І.Крип'якевича НАН України (керівник експедицій Л. Г.Мацкевий), які досліджували печери.

Крем'яні вироби верхньопалеолітичного часу були виявлені у печері Одаїв ХІ (Думка), що за 2,5 км на північний-захід від однойменного села, в урочищі Думчина Долина. В галереї печери Дальньої на пункті Одаїв ХV , що знаходиться на віддалі 2,1 км на північний-захід від села, знайдено крем'яні знаряддя, керамічне грузило, уламки пізньотрипільського посуду, кістки, очевидно, великої рогатої худоби. За своїми основними показниками Л.Мацкевий відносить цю пам'ятку до категорії тимчасових поселень-схованок від ворожих нападів, інших лихоліть, проте це не відкидає можливість її використання як святилища. У печері Затишна-Бутиновича, в урочищі Городище (Одаїв ХVIII, за 2,3 км на північний захід від села), в одній із галерей, знайдено скелет людини. Радіовуглецева дата, отримана в Інституті геологічних наук АН України – 510050 років тому. У поховальному комплексі, який також віднесено до енеоліту, є уламки ліпного посуду та крем'яні вироби.

В печері Одаїв ХVІ (Вертикальна), розташованій за 2,15 км на північний захід від села, в урочищі Городище знайдено уламки ліпного посуду із шнуровим орнаментом, крем'яні вироби та кістки тварин .

Матеріали раннього залізного віку (гальштатська культура) знайдені на площадці перед гротом Монаха в урочищі Городище (Одаїв ХІІ), за 1,8 км на північний захід від села, в печері Стрімка (Одаїв ХІV), за 2,05 км на північний захід від села, в печері Дальній (Одаїв ХV), в її ближній галереї. А в печері Одаїв ХVІІІ під час розкопок виявлено розрізнені скелети людей, а також трупопокладення з бронзовим ножем, крем'яними та кістяними виробами, керамічними посудинами, кістками тварин. Цей комплекс, що, очевидно, представляє залишки могильника, віднесено до голіградської групи фракійського гальштату.

Знахідки із печери Стрімка (Одаїв ХІV) і Вертикальна (Одаїв ХVІ) продатовані Х-ХІІ ст. Найбільш вірогідно, що ці порожнини слугували схованками для жителів синхронного городища, яке розташоване поряд. Печера Одаїв ХІІ (грот Монаха) дослідниками ототожнена як притулок монахів-василіан. У печерах Одаїв ХІІІ (грот Верхній, за 1,9 км на північний захід від села), Одаїв ХІV (печера Стрімка), Одаїв ХVІІ (Безіменна, за 2,2 км на північний захід від села), очевидно, переховувалися й учасники національно-визвольних змагань середини ХХ ст.

Крім печерних пам'яток, поблизу села Одаїв археологами знайдено п'ятнадцять пунктів з матеріалами різних епох від верхнього палеоліту до Київської Русі.

Особливістю польових археологічних досліджень було те, що вони проводились одночасно двома загонами, -"наземним" і "підземним". У ході розвідкових робіт визначено місце розташування багатошарового поселення Одаїв II на пагорбі біля присілка Думка, в місцевості Городище. Було закладено декілька розвідкових розкопів (шурфів) на гребені та південному схилі пагорба. Це дозволило локалізувати залишки глинобитного майданчика трипільського житла. На цьому місці було закладено розкоп площею близько 60 кв.м. У першому і частково другому пласті (глибина – до 0,4 м) знайдено епохи бронзи – фрагменти ліпного керамічного посуду з домішкою товченого кременю (табл. 2), кремяні і кістяні вироби, кістки свійських тварин. Керамічний посуд за своїми основними рисами (формою, складом глиняного тіста) попередньо можна віднести до культури Ноа, пам'ятки якої на корінній території існували від середини ХІV до другої половини ХІІ ст.. Найближча аналогічна памятка Острівець датована кінцем ХІІ ст.

В розкопі на глибині 0,20-0,60 м знайдено фрагменти керамічного посуду, крем'яні вироби і залишки глинобитного житла трипільської культури. Вдалося з'ясувати, що житло своєю довгою віссю було зорієнтоване по лінії північний схід – південний захід, таким чином його довгі стіни непогано освітлювалися променями сонця. Хоча житло і було розташоване на досить значному схилі, проте його мешканці, очевидно, зрівняли поверхню пагорбу і вивели горизонтальну долівку житла. Встановлено, що житло мало стіни стовпово-тинної конструкції, які були вимащені глиною. Підлога була створена на основі дерев'яних колод, які були викладені поперек житла. Поверхня колод була вкрита доволі товстим шаром глини, яка мала досить велику кількість рослинних домішок (соломи, полови тощо). Мабуть, дерев'яні перекриття стелі житла були також вимащені глиною. Частина архітектурних площин досліджуваного житла, очевидно, була підмащена шаром глини з домішкою крейди або вапна, тому вони, серед інших частин, які мають червоне (цегляне) забарвлення, відрізняються майже білим, з сіруватими відтінками, кольором. Найбільш випаленою частиною майданчика була його південна сторона, де, можливо, знаходилася пічка. На наявність такого ж об'єкта натякає і масив плитчастої обмазки біля північної стінки цього житла. Не виключається можливість двоярусності цього житла. Керамічний посуд (табл.1), зібраний на площі глинобитного майданчика, належить до заліщицької групи етапу В-І-В-ІІ трипільської культури. Найближчі аналоги йому відомі на поселеннях Більшівці, Хомяківка І, Заліщики на Тернопільщині. У нижніх нашаруваннях пам'ятки знайдені крем'яні патинізовані вироби часів верхнього палеоліту.

"Підземним" або точніше "печерним" загоном обстежені пам'ятки нашої історії, практично, від найдавніших часів до сьогодення. Так, в печері Думка (Одаїв XI) відзначено сліди перебування людини в добу палеоліту, про що свідчать залишки вогнищ, кам'яні знаряддя праці та кістки північного оленя. Вік поселення – близько 20 тисяч років. Знахідки датовані добою енеоліту (трипільська культура й культура шнурової кераміки), раннього заліза (культура голіградської групи фракійського гальштату) та княжої доби віднайдені в інших печерних порожнинах, Одаїв ХІІ-ХVIII.

Loading...

 
 

Цікаве