WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → ЗУНР у політиці радянської Росії (середина березня 1919 р. – липень 1919 р.) - Реферат

ЗУНР у політиці радянської Росії (середина березня 1919 р. – липень 1919 р.) - Реферат

25 червня 1919 р. Найвища Рада Паризької мирної конференції схвалила рішення, за яким Варшава дістала дозвіл на тимчасову військову окупацію Східної Галичини до р. Збруч. М. Лозинський, оцінюючи ухвалу Паризької конференції, підкреслював: "Найвища Рада признає, що Сх. Галичина творить окрему державну територію, підмет міжнародного права"lxx.

Враховуючи майже безнадійне становище Галицької армії, командування Червоної армії ще раз запропонувало укласти угоду про спільний фронт і боротьбу проти Петлюри за постачання військового спорядженняlxxi.

"Більшовики (в червні 1919 р.) пропонували цим "патріотам", – писав В. Винниченко, ми вам дамо зброю, одежу, всю амуніцію, навіть свого війська, коли треба – вступайте з нами в союз, давайте разом бити поляків, вам потрібна наша країна, а нам пробитись до Угорщини. Тільки одна умова: ліквідуйте Петлюрівщину". Директорія і керівництво ЗУНР стояли перед фактом, що власними силами їм не встояти перед Червоною армією, Денікіним і поляками. Отже, вважав він, треба було шукати згоди з більшовиками – теж ворогом України, але менш небезпечним, ніж іншіlxxii: "Найкращий спосіб для нас загладити... свої помилки... проти соціалізму... – послати послів до більшовиків, помиритися з ними. Стати на коліна перед соціалізмом, а не перед більшовиками, і віддати для нього все, що ще лишилося незапаскудженого"lxxiii.

На примиренні з більшовиками наполягала закордонна група Української соціал-демократичної партії (УСДП) М. Порша, певні плани на діалог з радянською Україною мали й деякі галичани. "Серед національного табору Галичини, навіть серед урядових сфер ЗУНР, - визнавала газета уряду Є. Петрушевича в еміграції "Український прапор", - були такі, котрі в ім'я ідеї національної єдності готові були піти на союз з більшовиками, аби тільки відбити Галичину і західноукраїнські землі від Польщі й інших окупантів". За продовження діалогу з УСРР був С. Голубович. Але диктатор Є. Петрушевич вирішив дотримуватись курсу орієнтації на Директорію та Антантуlxxiv.

Таким чином, у концепції більшовицького уряду Росії Західна Україна займала важливе місце – як міст для перенесення світової соціалістичної революції на Захід. Однак у виснажливих умовах ведення війни РСФРР з арміями "білої Росії", Польщі, УНР, радянське керівництво йшло на встановлення контактів з представниками західноукраїнського політичного табору. Незважаючи на наявність прорадянських настроїв серед окремих політичних діячів ЗУНР, офіційна лінія західноукраїнського уряду залишалася незмінною – орієнтація на міжнародне визнання і підтримку країнами Антанти, тому встановлення відносин між ЗУНР і РСФРР не відбулося.

Література

i 1 Лозинський М. Положення Сх. Галичини зі становища міжнародного права // Календар товариства "Просвіта", 1921. – Львів, 1921. – С. 137.

ii 2 Симоненко Р.Г. Провал політики міжнародного імперіалізму на Україні (2-а половина 1919 – березень 1921). – К., 1965. – 302 с.; Симоненко Р.Г. Українська РСР у боротьбі проти імперіалістичної агресії (1919 – 1920). – К., 1963. – 67 с.

iii 3 Хміль І. З прапором миру крізь полум'я війни. Дипломатична діяльність Української РСР (1917 – 1920). – К., 1962. – 355 с.

iv 4 Компанієць І.І. Революційний рух в Галичині, Буковині та Закарпатській Україні під впливом ідей Великого Жовтня (1917 – 1920 рр.). – К., 1957. – 110 с.

v 5 Стахів М. Україна проти більшевиків: Нариси з історії агресії Совєтської Росії. – К., 1994. – 244 с.

vi 6 Лозинський М. Положення Східної Галичини зі становища міжнародного права // Календар товариства "Просвіта", 1921. – Львів, 1921. – Львів, 1920; Лозинський М. Справа Східної Галичини на мирній конференції // Календар товариства "Просвіта", 1921. – Львів, 1920.

vii 7 Ярославин С. Визвольна боротьба на західноукраїнських землях в 1918 – 1923 рр. – Філадельфія, 1959. – 184 с.

viii 8 Нагаєвський І. Історія української держави двадцятого століття. – К., 1994. – 413 с.

ix 9 Ярославин С. Назв. праця.

x 10 Стахів М. Назв. праця.

xi 11 Литвин М. Українсько-польська війна 1918 – 1919 рр. – Львів, 1998. – 488 с.

xii 12 Павлюк О.В. Радянофільство Є. Петрушевича: переконання чи вимушеність? // Український історичний журнал (далі – УІЖ). – 1997. – № 3. – С. 109.

xiii 13 Кугутяк М. Історія української націонал-демократії (1918 – 1929). – Т.І. – Київ – Івано-Франківськ, 2002. – 536 с.

xiv 14 Галицька-Дідух Т.В. Східна Галичина в політиці радянської Росії (1919 – середина 20-х рр.) // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – Випуск VІ. – Івано-Франківськ, 2002. – С. 75 – 82.

xv 15 Галенко О.І., Камінський Є.Є., інші. Нариси з історії дипломатії України / Під ред. В.А. Смолія. – К., 2001. – 736 с..

xvi 16 Митухина И.В. Польсько-советская война 1919 – 1920 гг. – М., 1994. – 324 с.

xvii 17 Павлюк О.В. Назв. праця. – С. 109.

xviii 18 Литвин М. Назв. праця. – С. 280.

xix 19 Всемирная история: В 24 т. – Т. 20. Итоги І мировой войны / А.Н. Бадак, И.Е. Войнич, Н.М. Волчек и др. – Мн.: Литература, 1997. – 512 с. – С. 240.

xx 20 Кугутяк М. Назв. праця. – С. 125.

xxi 21 Симоненко Р.Г. Назв. праця. – С. 175.

xxii 22 Литвин М. Назв. праця. – С. 280 - 281.

xxiii 23 Павлюк О.В. Назв. праця. – С. 109.

xxiv 24 Всемирная история.... – С. 236 – 237.

xxv 25 Документы внешней политики СССР. – Т. 2. 1 января 1919 г. – 30 июня 1920 г. – М., 1958. – 804 с. – С. 152.

xxvi 26 Литвин М. Назв. праця. – С. 270.

xxvii 27 Там само. – С. 281.

xxviii 28 Галицька-Дідух Т.В. Назв. праця. – С. 75.

xxix 29 Кугутяк М. Назв. праця. – С. 114.

xxx 30 Там само. – С. 117.

xxxi 31 Там само. – С. 115 – 116.

xxxii 32 Калинець Л. Місто над ставом. – Львів, 1997. – 344 с. - С. 61 – 63.

xxxiii 33 Литвин М. Назв. праця. – С. 268.

xxxiv 34 Калинець Л. Назв. праця. - С. 64.

xxxv 35 Павлюк О.В. Назв. праця. – С. 109.

xxxvi 36 Там само.. – С. 109.

xxxvii 37 Литвин М. Назв. праця. – С. 286.

xxxviii 38 Там само. – С. 282.

xxxix 39 Павлюк О.В. Назв. праця. – С. 109.

xl 40 Там само. – С. 109.

xli 41 Галичина і большевики // Република. – 1919. – 14 мая.

xlii 42 Литвин М. Назв. праця. – С. 282 - 283.

xliii 43 Там само. – С. 283.

xliv 44 Павлюк О.В. Назв. праця. – 1997. – № 3. – С. 109.

xlv 45 Там само. – С. 109.

xlvi 46 Там само. – С. 109.

xlvii 47 Литвин М. Назв. праця. – С. 283.

xlviii 48 Там само. – С. 281 - 282.

xlix 49 Полянський Олег. Український рух опору в 1921 – 1939 рр. – Тернопіль, 2004. – 64 с. – С. 7.

l 50 З надією на "білого царя". Москвофільство на західноукраїнських землях // Дві Русі / За загальною ред. Л. Івшиної. – К., 2003. – 496 с. – С. 198 – 205. – С. 205.

li 51 Полянський Олег. Назв. праця. – С. 8.

lii 52 Литвин М. Назв. праця. – С. 285.

liii 53 Российский государственный военный архив (далее – РГВА), ф. 103, оп. 2, ед. хр. 2, лист 88.

liv 54 Сливка Ю.Ю. Західна Україна в реакційній політиці польської та української буржуазії (1920 – 1939). – К.: Наукова думка, 1985. – 272 с. – С. 17.

lv 55 Павлюк О.В. Назв. праця. – С. 109.

lvi 56 Митухина И.В. Указ. соч.. – С. 74.

lvii 57 Литвин М. Назв. праця. – С. 282.

lviii 58 Павлюк О.В. Назв. праця. – С. 109.

lix 59 РГВА, ф. 103, оп. 2, ед. хр. 1 с, лист 1.

lx 60 Історія України: нове бачення: У 2 т. / Під ред. В.А. Смолія. – К.: Україна, 1995. – Т.2. – 1996. – 494 с. – С. 132.

lxi 61 Павлюк О.В. Назв. праця. – С. 109.

lxii 62 Галенко О.І., Камінський Є.Є., інші. Нариси з історії дипломатії України / Під ред. В.А. Смолія. – К., 2001. – 736 с.. – С. 366.

lxiii 63 Павлюк О.В. Назв. праця. – С. 109.

lxiv 64 Там само. – С. 109.

lxv 65 Кугутяк М. Назв. праця. – С. 113.

lxvi 66 Литвин М. Назв. праця. – С. 283 - 284.

lxvii 67 Там само. – С. 284 - 285.

lxviii 68 Павлюк О.В. Назв. праця. – С. 109.

lxix 69 Литвин М. Назв. праця. – С. 286.

lxx 70 Лозинський М. Справа Сх. Галичини на мирній конференції // Календар товариства "Просвіта", 1921. – Львів, 1920. – С. 188.

lxxi 71 Павлюк О.В. Назв. праця. – С. 109.

lxxii 72 Литвин М. Назв. праця. – С. 286 - 287.

lxxiii 73 Великочий В.С. Національне і соціальне у державотворчій діяльності Володимира Винниченка періоду української революції 1917 – 1920 рр. // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – Випуск VІ. – Івано-Франківськ, 2002. – С. 70 – 75. – С. 73.

lxxiv 74 Литвин М. Назв. праця. – С. 287.

Loading...

 
 

Цікаве