WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Українська Повстанська Армія - Реферат

Українська Повстанська Армія - Реферат

стрільців та старшин відділу було чимало вихідців з Коломийщини.
Наприкінці 1943 р. гітлерівські окупанти почали масові терористичні акції на Прикарпатті, спрямовані на залякування українського населення та ізоляцію від нього підрозділів УНС. Масові облави охопили й Коломийщину. В концтабори та на важкі роботи в Німеччину було вивезено багато молоді, а 15 юнаків розстріляно в Коломиї. Розстріли відбулися також у Калуші та Надвірній.
Проте терор окупантів не досяг запланованої мети. Не вдалося гітлерівцям і ліквідувати збройним шляхом підрозділи УНС. На початку 1944 р. Українська Народна Самооборона влилася в УПА. На її базі наказом Головного Штабу від 27 січня 1944 р. було створено армійську групу Упа-Захід, командував якою полковник Василь Сидор (псевдо-Шелест, Кондар, Зов), котрий в той час носивпсевдонім "Ростислав Вишитий" і звання майора.
Сили УПА на території Станіславської області підпорядковувалися Четвертій воєнній окрузі (криптонім "Говерля", якою командував сотник, пізніше майор, Микола Твердохліб (псевдо-Грім). З 1945 р. територію воєнних округ було змінено і поділено на тактичні відтинки. З початку 1945 р. Четверта воєнна округа включала у себе Станіславську область (без колишнього Рогатинського району), Буковину, більшість районів Дрого-бицької області, а також Закарпаття. Цю територію в документах ОУН називали "Карпатський край", а для бойових груп УПА на ній використовувалися терміни "група Говерля" та "Група 4". На кінець 1945 р. тут діяло не менше 38 сотень УПА загальною чисельністю близько 4,5 тис. стрільців та старшин.
Територія воєнної округи поділялася на територіальні тактичні відтинки, кожен з яких мав свій криптонім та шифр у документах УПА. Наприклад, тактичний відтинок (ТВ) "Гуцульщина" мав кодове число 21. Він охоплював територію чотирьох колишніх повітів - Коломийського, Городенківського, Снятинського та Косівського. Ним командував сотник (пізніше - майор) "Хмара" - з березня 1945 р., а до нього - "Степовий" та поручник (посмертно - майор) "Козак".
У складі ТВ-21 у 1946-1947 рр. знаходилося 4 сотні, кожна з яких також мала у документах свій криптонім та кодове число. Сотнею "Сурма" (за документами УПА - відділ 58) командував поручник "Білий" і діяла вона в Коломийському, Яблонівському та Косівському районах. Сотня "Дністер" (відділ 60) під командою поручника "Юрка" діяла в районах Городенки, Обертина, Гвіздця та Заболотова. Терен дій сотні "ім. Колодзинського" (відділ 59) під Командою поручника "Спартака" - Печеніжин, Ланчин, Коршів. А сотня "ім. Богуна" (відділ 62), якою командував поручник "Вихор", діяла в районі Вижниці, Жаб'єго і Кут.
Число сотень у тактичному відтинку мінялося - до 1949 р. у ТВ-21 "Гуцульщина" були сотні за номерами 58-68. Фактично у 1949 р. це були залишки сотень, що складалися з двох чот по два рої кожна, а то й однієї чоти з правами сотні.
Проте ці дані відносяться до більш пізнього періоду. Якщо повернутися у 1944 р., то картина буде іншою: підрозділи створювалися повнокровним і боєздатними. Українська Повстанська Армія створювалася з метою збройної боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу (УССД), здобуття якої було стратегічною ціллю ОУН. Як писав один із провідних публіцистів українського збройного підпілля, який скривався за псевдонімом "Всеволод Рамзенко": "Лише УССД вибавить український народ від неволі, яка тепер означає те саме, що повільну смерть цілого українського народу". Шлях до стратегічної мети обіцяв бути довгим і без підтримки народу ,жодна політична сила не змогла б його пройти. Тому повстанці особливу увагу приділяли укріпленню своїх зв'язків з українським населенням.
Командування УПА підкреслювало, що воно боронитиме українців від сваволі та терору будь-яких окупантів. І зробило кроки у цьому напрямку. Під час німецької окупації особливу ненависть українського селянства викликали "лігеншафти" - німецькі державні господарства типу середньовічних фільварків, в котрих селян примушували працювати фактично без оплати їх праці. Керівниками "лігеншафтів" окупанти часто призначали не-українців, щоб розпалювати міжнаціональну ворожнечу в Галичині, в першу чергу для загострення українсько-польських протиріч. В цих господарствах існувала озброєна охорона.
Навесні 1944 р. в Прикарпатті відділи УПА нанесли відчутні удари по зненависнілим "лігеншафтам". До кінця березня на Коломийщині було ліквідовано майже всі такі господарства."
В цей період німецькі війська починають відступ із західноукраїнських земель і фронт швидко наближається до Карпат. В останніх числах березня відділи УПА розгромили на Коломийщині озброєну групу, яка складалася з гестапівців, співробітників СД та інших карателів. Загальна чисельність цієї групи складала близько 1,5 тис. чоловік. Приблизно тоді ж було роззброєно на Коломийщині три угорські роти. До речі, УПА мала з угорською армією угоду про ненапад і утримувалася від бойових дій проти неї.
У квітні 1944 р. на Коломийщині точилися запеклі бої між німецькими та радянськими військами. Лінію фронту перейшло партизанське з'єднання під командуванням М. І. Шукаєва. Радянські партизани проходили Коломийщиною і після поразки у Чорному лісі рештки партизанського загону повернулися сюди ж. Збройні сутички між радянськими партизанами і підрозділами УПА продовжувалися і на Коломийщині.
Під час відступу німецьких військ та їх угорських союзників відділи УПА здобули велику кількість зброї та боєприпасів. Відділ командира "Козака" на Коломийщині захопив тоді 3 міномети, 27 кулеметів, 400 гвинтівок та 12 вагонів різного військового майна.
Крім німецької зброї, в руки УПА потрапило й чимало зброї радянського виробництва. Це дозволило значно підняти вогневу ціль куренів. Так, при наступі куреня УПА на Отинію 5 листопада 1945 р., він мав на озброєнні 40 кулеметів, 100 автоматів і 110 гвинтівок. Радянську зброю в той час вояки УПА здобували в основному в результаті захоплення її при транспортуванні, або збирали на місцях боїв. В бої з Червоною Армією відділи УПА не вступали.
У своїх зверненнях до червоноармійців командування УПА підкреслювало, що воно веде боротьбу не з армією, а з політичною системою сталінського режиму. "Бійці Червоної Армії і дорогі наші брати в окопах!- говорилося в одній з листівок УПА. - Своєю героїчною боротьбою Ви проганяєте німецьких імперіалістів з рідної землі. Однак Ви виконуєте лише половину роботи. За плечима нас жирує на народному горю другий імперіалізм - сталінський... Поверніть свою зброю проти нього. Бийте його так нещадно, як б'єте зараз гітлерівську наволоч".
Loading...

 
 

Цікаве