WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Епільоґ узаконеного варварства - Реферат

Епільоґ узаконеного варварства - Реферат

Реферат на тему:

Епільоґ узаконеного варварства

Дня 2 січня 1920 р. відбулася в окружнім Суді в Стрию перед зміцненим трибуналом (звичайний трибунал складається з 4 , зміцнений з 6 суддів) розправа проти Дмитра Фединишина, 23 літного молодця з Синевідська вижного, обвиненого о злочин морду доконаного дня 3 листопада 1918 р. через застрілення Семка Мусика, мешканця Синевідська вижного.

Обвиненого, що перебув 4 місяці в слідчій вязниці, по переведенню розправи, переслуханню свідків через прокураторію і оборону покликаних і по промові прокуратора і оборонця дра Гарасимова – увільнено від обжалування і випущено на волю.

Та розправа була епільоґом страшних днів 18 і 19 жовтня 1914 р., які перебуло Синевідсько в. Події з тих днів, то одна з найстрашнійших картин мартирольоґії нашого народу, то Голгофта з шибеницями і стричками, на яких гірський легіт гойдає конаючі в судорогах смерти тіла безвинних жертв мучеників українського народу, а серед них кровожадна постать австрійського військового судді-звіра др. Станіслава Заґурского.

Деякі критики "Гайдамаків" Шевченка взяли йому за зле, що в тій поемі як предмет мистецтва – поезії дібрав таких страшних подій – пречорних красок, що не надаються до поезії, бо вони, мовляв понижують саме мистецтво.

Я не поет і не критик, не вдаюся в це, чи ті критики мають рацію; подаючи нашій суспільности оден правдивий епізод страждання нашого народу, хочу, щоб і "не сонним снились" муки, які наш нарід переносив та ще переносить.

Нехай це буде матеріялом для майбутнього історика.

Тому то засуд (вирок) з 18/Х. 1914 подаю в дословнім переводі з німецького ориґіналу на українську мову.

Ціс. і Кор. Суд 55 дивізії інф. G. Z.K. 1/14.

В імени Ціс. величности цісаря!

Ціс. і кор. полевий Суд 55 див. інф. як Суд доразний по переведенню в Синевідську в. дня 18/Х. 1914 під предсідництвом ротмістра Ґустава Куна і під кермою поручника авдітора др. Станіслава (von) Заґурского в присутности фельдвебля Людвіґа Унтершіца, як писара, і капітана авд. Йосифа Бартельмуса як обжаловуючого, обжалованих: Михайла Коваля, Федора Будза, Данила Будза, Николи Будза, Николи Юрца (?), Николи Костишина, Стефана Гриба, Николи Джуса, Петра Джуса, Адама Струка, Павла Гриба, Антона Коваля, Івана Коваля, Петра Коваля, Івана Матеїшина, Федора Фединишина, Яця Тишовницького і Николи Масного і поручника Стефана (von) Баранського як оборонця – головної розправи проти названих обжалованих о злочин проти сили воєнної держави по мисли 327 військ. зак. кар. на піднесене устне обжаловання і поставлене через обжаловуючого внесення на покарання після 444 в. пр. к. одноголосно вирішив:

1. Михайло Коваль з Синевідська в. 64 літ, гр. кат. жонатий, отець 9 дітей, господар, некараний;

2. Федор Будз, ур. в Син. в. 47 літ віку, гр. кат. жонатий, отець 4 дітей, господар, некараний;

3. Стефан Гриб з Син. в. 26 літ віку, гр. кат. жонатий, господар, бездітний некараний;

4. Никола Джус з Син. в. 39 літ в. гр. кат. жонатий, господар, отець 4 дітей, некараний;

5. Петро Джус з Син. в. 35 літ в. гр. кат. жонатий, господар, отець 3 дітей, некараний;

6. Адам Струк з Син. в. 28 літ в. гр. кат., вільний, рільник, некараний;

7. Антін Коваль з Син. в. 64 літ в. гр. кат. жонатий, господар, отець 6 дітей, некараний;

8. Петро Коваль з Син. в. 62 літ віку гр. кат. бездітний, господар, некараний;

9. Іван Матеїшин з Син. в. 44 літ гр. к. бездітний, господар, некараний;

10. Федір Фединишин з С. в. 44 літ в. гр. кат., жонатий, 6 дітей, господар , караний 6-денним арештом з перест. з . 411 з. к. (бійка – прим. автора);

11. Яць Тишовницький з С. в. 30 л. в. гр. кат. жонатий, 5 дітей, гром. поліціянт, некараний

винні:

що в послідних двох тижнях вересня р. 1914 і в перших двох тижнях жовтня 1914 в часі війни австро-угорської монархії і царства російського, отже у воєнних часах запускалися в порозуміння з ворогом, щоби тим ціс. австр. воєнній силі шкодити, а ворогови користи придбати.

Через те 1 – 11 сталися винними злочину проти сили воєнної держави після . 327 в.з.к. і за те зістали по мисли . 444 в. пр. к. з а с у д ж е н і н а с м е р т ь ч е р е з с т р и ч о к (durch den Strang).

При тім вирішено, що засуджений Стефан Гриб перший, Адам Струк другий, Іван Матеїшин третий, Петро Коваль четвертий, Никола Джус пятий, Яць Тишовницький шестий, Антін Коваль семий, Федір Фединишин восьмий, Данило Будз девятий, Петро Джус десятий, а Михайло Коваль як одинайцятий мають понести кару смерти.

12. Данило Будз з С. в. 44 літ.

13. Никола Будз з С. в. 49 літ.

14. Никола Юрца з С. 52 л.

15. Никола Костишин з С. в. 18 л.

16. Павло Гриб з С. в. 59 л.

17. Іван Коваль з С. в. 47 л.

18. Никола Масний з С. в. 26 л.

зістають від внесеного проти них обжаловання о злочин проти сили воєнної держави нарочито через те доконаний, що в послідних двох тижнях жовтня 1914 підчас війни між австр. угор. монархією і Росією, отже у воєнних часах в порозумінню з ворогом запускалися і через те ціс. австр. воєнній силі шкоду або користь ворогови принесли – увільнені.

.............................................................................................

Доконавши того побідоносного діла, морду безвинних людей, найліпших горожан Австрії, бо Синевідсько вижне на скрізь українське село, що дало Австрії багато жовнірів, синів невинно повішених і кілька десять укр. стрільців, – австрійське військо ще таки вечором 19/Х. 1914 зайняло Стрий. Але побите Москалями під Стрийом, уже 22/Х. 1914 відступило в безладі знов аж до Синевідська. Перший удирав, розуміється, п. ґенерал Гофман із своїм штабом і судом, та опинився аж в Сколім. Незадовго мадярсько-румунська дивізія ґенерала Гофмана мусіла удирати аж на Бескид, заслонюючись при відвороті нашими українськими стрільцями, що своїми грудьми заслонювали катів свого народу.

Москалі зайняли знов Синевідсько, а довідавшись про страшну подію, уладили нещасливим мученикам христіянський похорон, в якім взяли участь віськові части і цивільні власти зі Стрия. Добуто подушених з ями під шибеницями і поховано їх на цвинтарі при великім здвизі ридаючого народу.

Падлюка донощик свідок Семко Мусик, що був так дуже "wehrpflichtg", та його побратим Сливка не пішли боронити Австрії, вони лишилися в Синевідську. Москалі аж тепер арештували їх і вивезли в Росію. В маю 1915 Москалі уступаючи з околиць Стрия, виводили з собою крім арештованих "мазепинців" також молодих хлопців, щоби їм унеможливити службу в австр. армії.

Між иншими зловили вони і вивезли 19-літного Дмитра Фединишина, сина Федора Фединишина, що був як восьмий мученик повішений в С. Парубчак опинився в Київі, а випущений на волю, якийсь час заробляв на свій прожиток як робітник.

В зимі з 1915 на 1916 заложено в Київі "Народню Торговлю". Фединишин, досить інтеліґентний хлопець вступив за помічника в маґазині (склепі) "Народньої Торговлі" при вулиці Володимирській, де завідуючим начальником був п. Іван Лисенко, його краян (також вивезений Москалями) з Любінець, що віддалені від Синевідська яких 8 км.

В маю 1918 р. отримав від австр. консуля в Київі подорожний документ і в перших днях червня приїхав до родини, бо – мовляв – "я найстарший син, полишив хору матір (вона по страшній катастрофі була збожеволіла) хотів би конче заопікуватися нещасливою родиною". Та не довго опікувався, бо вже з кінцем червня був змушений йти на оборону Австрії, що так замучила невинно його батька.

Loading...

 
 

Цікаве