WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Безсмертний подвиг українського народу - Реферат

Безсмертний подвиг українського народу - Реферат

Реферат

на тему:

Безсмертний подвиг українського народу

„Україна в огні" – таким, за висловом видатного письменника і кінорежисера Олександра Довженка, став для нашого народу період 1944-1945 років. Уже з перших днів віроломного нападу гітлерівців на Радянський Союз Україна опинилася в епіцентрі масованих ударів вермахту. Смертоносна лавина, знищуючи все живе, залишаючи по собі згарища і руїни, кров і сльози, прокотилася теренами України. Цей страшний апокаліпсис ХХ століття палахкотів на українській землі 1225 днів і ночей. Жорна воєнних і повоєнних лихоліть стерли з нашої землі багато сіл і родин, а з ними канула у вічність і пам'ять про кожну конкретну людину. Великі жертви понесли сини всіх народів тодішнього Радянського Союзу, котрі обороняли, а пізніше визволяли Україну. Та нашій республіці випала трагічна доля геополітичного центру воєнних дій. Відомий західний політик Уїнстон Черчілль писав: „З-поміж усіх народів, які опинилися під владою Німеччини, чи не найбільше постраждав український. Але, разом з тим, він ціною мільйонів своїх представників зробив величезний внесок у перемогу над нею..." Неначе сама історія з восьми визвольних фронтів завершального етапу Великої Вітчизняної чотири назвала „Українськими". В одному з них – Першому – питома вага українців сягала 80 відсотків. Саме йому випала історична місія здійснити Київську наступальну операцію і визволити столицю України. Тоді ж було засновано орден уславленого українського гетьмана Богдана Хмельницького, яким нагороджувалися всі категорії особового складу армії і флоту, партизани. Історія досі не знала таких фактів і мотивів, коли рішення і дії кожного з мільйонів захисників Вітчизни спресовувались у єдиний великий подвиг в ім'я Перемоги. Історія не знала такого масового героїзму і жертовності на полі бою. Історія не знала такої самовідданості, яку проявили мільйони трудівників на фабриках і заводах, полях і фермах, забезпечуючи армію всім необхідним. Трактуючи термін „ Вітчизняна війна" як такий, що означає звільнення власної території від загарбників, згадаймо про мільйони українців, вивезених на каторжні роботи до рейху. Для них, „остарбайтерів", Україна була й продовжувала залишатись Вітчизною. Священний обов'язок воїнів полягав у визволенні своїх земляків з німецького ярма та поверненні на Батьківщину. Ось чому ця війна була Вітчизняною, хоч і тривала певний час поза межами Батьківщини, на теренах країн Західної Європи, загарбаних гітлерівцями. Людські втрати України у Великій Вітчизняній війні величезні. І, слід зазначити, що всі статистичні дані, якими послуговувалася радянська та зарубіжна історіографія, були неточними, відверто кажучи, істотно заниженими. Сталося це з двох причин: автори спиралися на обмежені документальні дані, істориків взагалі свідомо позбавляли права на повне використання і всебічне вивчення відповідних архівних джерел. Керувалися, як правило, статистичними викладками, що оприлюднювалися керівниками вищих ланок влади і безапеляційно вважалися безсумнівними. Отож, переважна більшість із призову 1939-1941 років загинула вже на першому чи другому році війни. Найбільше дітей України полягло на рідній землі. Рясно встелені кістками наших дідів також Росія, Білорусь, Прибалтика. Сотні тисяч українців сплять вічним сном на території Німеччини, Польщі, Угорщини, Румунії, Болгарії, Чехії, Словаччини, Югославії, у далеких Монголії, Китаї та Кореї. Коли ж ідеться про всю глибину драматизму, пережитого українським народом упродовж воєнних 1939-1945 років, то мусимо констатувати незаперечний факт: правдива, об'єктивна, позбавлена фальсифікації, історія України періоду другої світової війни поки що не написана. Лише останнім часом з'явилися друком окремі монографії й збірники, що відкривають перед нами страшні картини трагедії, якої зазнала Україна, втягнута у кривавий вир світової бойні. Стали доступними для нас і праці зарубіжних істориків, науковців з української діаспори. Чимало історичних розвідок, документів та наукових коментарів до них з'явилось останнім часом в українській періодиці, що свідчить про енергійне, наступальне і наполегливе просування до історичної правди. „Ніхто не забутий, ніщо не забуте"- такий всенародний заклик-клятва, що зазвучав одразу після закінчення війни, ось уже більш як піввіку живе і втілюється в наукових дослідженнях, художніх творах, у пам'ятниках і меморіалах. Понад 28 тис. братських і поодиноких могил, близько 50 тис. пам'ятників, споруджених вдячними нащадками – вічне свідоцтво того, якою ціною здобута Перемога. До того часу, коли не похований останній захисник Вітчизни, не відзначені всі пам'ятні місця ратних і трудових звершень народу - ми не можемо сказати, що все зробили для увічнення пам'яті полеглих, подвигу народу у роки Великої Вітчизняної війни. Минають роки, але завжди на скрижалях історії залишаться імена тих, хто у грізний час встав на захист рідної землі, хто у нелегкому двобою ціною власного життя відстояв споконвічне право людини на свободу і життя. У нинішній і прийдешній час молоде покоління народу України покликане з патріотичним ентузіазмом вивчати і перейматися безсмертним подвигом своїх попередників. Із кожним днем все менше залишається серед нас ветеранів Великої Вітчизняної війни. Посивілі і знесилені ранами минулих боїв, недостатньо забезпечені в нинішніх кризових умовах економіки, вони прагнуть передати сучасній молоді дух оптимізму, життєстійкий характер, знання й досвід, любов до нашої матері - України. Подвиг і приклад ветеранів повинні пронизувати все наше життя, бути критерієм усіх наших рішень, вчинків і дій. Наш святий обов'язок перед світлою пам'яттю загиблих за волю рідної Вітчизни полягає в тому, щоб зберегти через дослідження пам'ять про безсмертний подвиг українського народу, Перемогу в роки Великої Вітчизняної війни і передати пам'ять про нього сучасним і прийдешнім поколінням. Майбутнім поколінням, спадкоємцям слави героїв Перемога вручила найцінніше – науку любити Батьківщину й перемагати ворогів. На їхні плечі лягає тягар відповідальності за спокійний і вільний завтрашній день Вітчизни. І важливо, щоб несли вони цей тягар гідно. Вступивши в нове, третє, тисячоліття, світова спільнота проголошує своїм обов'язком посадити зерна кращого майбутнього на грунті гіркого минулого. Для встановлення справедливості стосовно жертв нацизму робиться немало. Підтвердженням цього є міжнародний форум з голокосту, що відбувся у Києві в вересні 2006 р. Виступаючи на форумі, український Президент Віктор Ющенко наголосив: „Можу говорити сьогодні від імені ще однієї людини – Ющенка Андрія Андрійовича, мого батька, в'язня Освенціма, на тілі якого навіки залишився табірний номер 11367. Він так само, як і мільйони українців, пройшов усі кола пеклу голокосту. Символом злочинів нацизму для нас став Бабин Яр у Києві, де було знищено понад 100 тис. чоловік різних національностей, з яких більше половини були представниками єврейської нації. Трагедія Бабиного Яру була і залишається горем і смутком не лише українського єврейства, а й усього українського народу, однією з найсумніших сторінок Другої світової війни. Тоталітарні режими завдали страшних збитків усім народам Європи, позбавляючи їх не лише демократичних прав і свобод, а й самого права на існування. Ця війна забрала життя більше 5 млн. українців, зруйнувала понад 700 українських міст та тисячі сіл. Але ще раніше, у 1932-1933 роках, близько 7 млн. українців померли від штучного голоду внаслідок репресій, організованих сталінським режимом. Отже, ми добре знаємо, що таке геноцид. Саме для того, щоб ніколи більше не повторилася подібна трагедія, необхідно вивчати і широко роз'яснювати історію голокосту"... На перехрестях історії людству хочеться заглянути в майбутнє, дізнатись, яким воно буде, подумати, що взяти з собою в це майбутнє із сьогодення. Тому збереження в цей час уроків і заповітів Перемоги має важливе значення. Вічна Вам слава і низький Вам уклін, учасники і творці Перемоги – ветерани бойових і трудових звершень!

Loading...

 
 

Цікаве