WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Організаційна структура УПА - Реферат

Організаційна структура УПА - Реферат

3. ВО "Чорний Ліс", Командир: полк. Різун-Грегіт (Микола Андрусяк). // Курeнi:

"Смертоносці" (к-р Чорний), "Підкарпатський" (к-р Прут), "Дзвони" (к-р Хмара),

"Сивуля" (к-р Іскра), "Довбуш" (к-р Гамалія), "Бескид" (к-р Довбуш), "Месники" (к-р Благий).

4. ВО "Маківка", Командир: майор Козак. // Курeнi:

"Льви" (к-р Н.), "Булава" (к-р К.), "Зубри" (к-р Прут), "Летуни" (к-р Летун),

"Журавлі" (к-р Г.), "Бойки, ім. Хмельницького" (к-р Грузин), "Басейн" (к-р Тараско).

5. ВО "Буг", Командир: полк. Вороний. // Курeнi:

"Дружинники" (к-р Черник), "Галайда" (к-р Ем), "Кочовики" (к-р Штиль),

"Переяслави" (к-р Бриль), "Тигри" (к-р Ромко), "Перебийніс" (к-р Шумський).

6. ВО "Сян", Командир: Орест. // Курені:

"Вовки" (к-р Ягода-Черник) // сотні: "Вовки І" (к-р Карпо), "В. ІІ" (к-р Дуда), "В. ІІІ" (к-р Багряний).

"Месники" (к-р Залізняк) // сотні: "Месники І" (к-р Шум), "М. ІІ" (к-р Біс, Баглай), "М. ІІІ" (к-р Ярий), "М. ІV" (к-р Туча), "М. V" (к-р Калинович).

Курінь Рена (к-р Рен) // сотні: 1. Бурлаки, 2. Веселого, 3. Іскри.

Курінь Евгена (к-р Евген)

7. Курені окремого призначення:

"Сіроманці" (командир Яструб), "Полтавці" (к-р Максим), "Чорноморці" (к-р Сич).

Після переходу фронтів, зокрема в час великих боїв на Закерзонні 1946-1947 рр., в ВО "Сян" діяли "відділи УПА" величиною по 130-180 бійців:

1. ТВ (Тереновий Відтинок) "Лемко", к-р майор Реню // Відділи: Бурлаки, Громенка, Хріна (120 людей),

Мирона (120 людей), Ластівки, Стаха, Бурого, Біра, Дідика, Бродича, Семена, Крилача, Орського.

2. ТВ "Бастіон" (Перемищина), к-р майор Залізняк: був курінним у Ярославщині. // Відділи:

Хоми, Байди, Чорного, Осипа, Черника, Нечая, Зруба.

3. ТВ "Данилів" (Холмщина), к-р сотник Б. // Відділи:

"Вовки І", к-ри: Крапка, † в лютому 1946, Кропива † 13. 5. 1946, Яр † в серпні 1947 р.

"Вовки ІІ", к-ри: Лис, Дуда † в сепні 1947.

"Вовки ІІІ", к-ри: Зірка † в лютому 1946, Гайда † 28. ІІ. 1946, Давид † в серпні 1947 р.

"Галайда ІІ", к-ри: Куліш, Ворон.

"Кочовики", к-р: Штиль.

Після реорганізації на відділи УПА в районі Карпат і Підкарпаття в рр. 1947-48 діють віділи: Авангард, Басейн, Березинський, Березівський, Бистрі, Бистриця, ім. Богуна, Булава, Вершники, ім. Вітовського, Гуцули, ім. Гонти, Дзвони, Дністер, Довбуш, Донського, Дружинники, Жубри, Журавлі, Заграва, Залізні, ім. Колодзінського, Крути, Летуни, Лели, Наддніпрянці, Непоборні, Опришки, Рисі, Сивуля, Сірі, Сірі Вовки, Сіроманці, Смертоносці, Спартак, Сурма, Сурмачі, Трембіта, ім. Хмельницького, Хорти, Черемош, Чорні Чорти, Чорнота, Чорногора.

Про величину та склад куренів і сотень УПА, з періоду до переформування їх в відділи величиною 1-2 сотень, пише у своєму спогаді один, із запрошених з-поза старшинського складу УПА викладачів старшинської школи, який сам про себе подає: "Автор цього спогаду не був ніколи членом ОУН, не мав псевда, не ходив на стрічі і не робив атентатів. Щобільше, він не може сказати про себе, щоб був молодиком. В умовах першої світової війни доводилося йому кінчати старшинську школу, а в Визвольних Змаганнях міряти широкі поля і степи України". Значить, - людина об'єктивна і військово фахова:

"При столі... зібрався ввесь штаб куреня "Орли" з курінним К., колишнім легіоновим старшиною, на чолі. Зпоміж сотенних - двох б. старшин Червоної Армії, два другі - бувші легіоністи. Крім цього, до штабу входили ще: виховник, адютант, медсестра й дві інші жінки, - це все з кадрів ОУН. Всі вони одягнені в однакові однострої з відзнаками військових ступенів на рукавах (курінний - 1 широкий пасок, сотенний - 3 вузькі, чотові - 2, ройові - 1 срібний пасок). Убрання дреліхові, як у всіх вояків, емблема "Орла" на горішній частині лівого рукава. Довідуюсь, що курінь "Орли" входить у склад Н. групи, має 4 сотні по 200 стрільців, кожна сотня в складі 3 стрілецьких і одної кулеметної чоти, в стрілецькій чоті по 4 рої й гранатометна ланка. Разом на озброєнні куреня: 48 "дегтярів", 16 "максимів", 12 легких і 4 важкі гранатомети. Крім цього, всі старшини й підстаршини озброєні в автомати. Поза курінем в селі є ще "самооборона", до якої входить біля 500 люда резерви з 14 кулеметами й 1 гранатометом. Разом у селі є около 1.300 люда залоги з озброєнням, що рівняється силі "дивізії" з часів Визвольних Змагань, - сміючись завважує курінний. Курінь входить у склад Н. групи, що складається з 4 українських і 1 азербайджанського куренів, подібного складу, 1 кінно-козацької сотні та сотні полевої жандармерії. Харчевий стан групи (мова тут про загін ім. Наливайка з ВО "Турів", УПА-Північ - П.М.), около 4.500 люда, але в випадку небезпеки або загрози цей стан, дорогою мобілізації, підноситься до 8.000 люда".

(М-ч: "Перша старшинська школа УПА", спомин, "До зброї", ч. 2., червень 1946 р.)

Набір рекрутів до УПА міг відбуватися, очевидно, єдино на принципі добровільности. Правда, були зразу думки про загальну мобілізацію до УПА всього боєздатного українського елементу, та практичне здійснення цього виключає сам характер боротьби УПА. Примусова участь в боях можлива лише по стороні регулярних армій і ніколи по стороні партизанських відділів. Про це повчально говорить єдиний, мабуть, в історії УПА випадок примусового набору до УПА, застосований "аргмобом" Юрченком на власну руку в Грубешівщині осінню 1944 р.: мобілізований ним курінь УПА в першому бою з большевиками, зазнавши болючих втрат, розлетівся зовсім, а сам командир Юрченко, заломаний такою невдачею, попавши живим в руки ворога, перейшов на його службу і, заки недавні друзі його зліквідували, вспів нанести українському підпіллю болючі удари, зрадивши большевикам деякі криївки та підпільні зв'язки. Партизанська боротьба вимагає від кожного члена незвичайної мужности, посвяти й видержливости і тому корисним членом УПА міг стати лише той, хто добровільно і твердо рішив принести себе в жертві Батьківщині.

Чужонаціональні частини в УПА були організовані на національному принципі в сотні і курені, і, якщо це були сотні, то входили в склад котрогось куреня УПА, а якщо курені то в склад загону УПА. Перший національний курінь в УПА створили в половині 1943 р. узбеки під командуванням майора Ташкента, який в березні 1944 р. попав раненим у большевицький полон і був розстріляний. В цій же ВО "Заграва" організується, майже одночасно з узбеками, курінь грузинів (в Рівенщині) та ашотів і сотня кубанців. В ВО "Турів" першим організується курінь азербайджанців. Кількість чужонаціональних частин в УПА дійшла в час переходу фронтів до 15 куренів. Австрійці, бельгійці, французи, німці і югослави своїх окремих частин не створили, а входили поодиноко в склад інших частин (югослави, німці), або працювали в адміністрації УПА (австрійці, бельгійці, французи).

Невдачею закінчилась спроба організації російської частини. Сотня росіян (москалів), зложена зі самих старшин і підстаршин, була зорганізована в 1943 р. в ВО "Заграва". Сотня брала участь в боях з німцями і навіть відзначилась хоробрістю. Одначе зачасті конфлікти з іншими частинами та поодинокими членами УПА змусили Командування УПА розв'язати цю сотню.

Інспіратором творення чужонаціональних відділів був молодий наддніпрянський письменник Йосип Позичанюк, що під псевдом Шугай-Шаблюк був політичним референтом Головного Командування УПА й, опісля, УГВР; організатором цих відділів був наддніпрянець майор Яструб (Дмитро Карпенко), недавній старшина Червоної Армії.

Loading...

 
 

Цікаве