WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Організаційна структура УПА - Реферат

Організаційна структура УПА - Реферат

ВО "Заграва":

Командир Пташка (Сильвестер Затовканюк), загинув 25. лютого 1944 р., по його смерти,

Командир ВО - майор Дубовий, заст. к-ра - сотн. Івахів, шеф штабу - майор Макаренко.

1. Загін ім. Коновальця, командир - Ярема. // Курені: Кори, Лайдаки, ім. Богуна.

2. Загін Енея, командир - Еней. // Курені: Дороша, Кватеренка-Польового, Гонти, Верещаки (окр. доручень).

3. Загін Дубового, командир - Дубовий. // Курені: Шакали, Шавули, Гострого.

4. Загін Олега, командир - Олег. // Курені: Чутки, Цигана, Евгена.

ВО "Волинь-Південь":

Командир - Береза, шеф штабу - Черник.

1. Загін Крука, командир - Крук. // Курені: Буревія, Докса, Дика, Бистрого (окремих доручень).

2. Загін Н. // Курені: Гордієнка, Меча, Дуная.

Після смерти полк. Клима Савура, Командиром УПА-Північ став полк. Капович-Крем'янецький (Михайло Медвідь), який загинув 4. червня 1945 р., а після нього майор Дубовий, якого підпис стрічаємо на "Зверненні Воюючої України" з 1949 р.

УПА-Південь

Почин до створення УПА-Південь дала Похідна Група ОУН-Південь, що в складі ок. тисячі членів вирушила в червні 1941 р. на терени південної України. Молоді революціонери - члени похідної групи зустрілися на південних просторах України з безоглядним переслідуванням зі сторони нових окупантів і - з надсподівано прихильною поставою до революційно-визвольного руху та зрозумінням справи зі сторони місцевого українського населения. В таких містах як Одеса, Кривий Ріг, Дніпропетровськ, Маріюпіль та Сталіно повстають скоро сильні центри революцїйного підпілля, зложені з місцевого українського населення і керовані переважно місцевими націоналістами-революціонерами. Одеса стає центром друкування підпільної літератури для всієї України, зокрема ж тут друкуються всі відозви й брошури на мовах і письмом східніх народів.

Колоніяльна практика німців викликала повне розчарування й обурення всього населення і серед місцевих членів і прихильників революційного підпілля зроджується думка про збройну протинімецьку партизанку. Цю думку скріплюють вістки про постання УПА на Поліссю й Волині і весною 1943 р. з ініціятиви завзятого націоналіста-революціонера, 60-літнього "Діда-Тараса", колишнього члена повстанських загонів в Холодному Ярі, організується в тому ж Холодному Ярі перший наддніпрянський курінь УПА під командуванням к-ра Кости. Скоро після цього повстає другий відділ УПА в Уманщині під командуванням к-ра Остапа, а далі курінь під командуванням к-ра Саблюка, що широко вславився своїми побідними боями з німцями та большевицькими партизанами в Уманщині, Вінничині та Кам'янець-Подільщині.

Літом 1943 р. Головне Командування УПА призначає Командиром УПА-Південь полк. Батька (Омеляна Грабця), який до часу цього іменування займав пост Командира ГВО - Головного Військового Осередка.

В час переходу фронтів стан УПА-Південь був такий: Командир УПА-Південь: полк. Батько (Омелян Грабець), Заст. Командира: Антон (загинув 24. грудня 1943 р.), Шеф Штабу: Кропива (загинув 13. червня 1944 р.).

1. ВО "Холодний Яр": Командир - Кость. Шеф Штабу - дід Тарас. // Курені: Саблюка, Довбуша.

2. ВО "Умань": Командир - Остап, Шеф Штабу - Нюра. // Курені: Довбенка, Бувалого, Андрія-Шума.

3. ВО "Вінниця": Командир - Ясень. // Курені: Сторчана, Мамая, Буревія.

Під час переходу фронтів курені ВО "Вінниця" і ВО "Умань", відступаючи на Волинь, вступили в відверті великі бої з "заградітєльними отрядами НКВД" большевицьких фронтових військ (великі бої в Гурбенських лісах) і в важких тримісячних боях понесли надзвичайно важкі втрати. Важкі втрати понесли й курені ВО "Холодний Яр" і тому після смерти командира полк. Батька (загинув 10. червня 1944 р.) групу УПА-Південь постановою Головного Командування УПА розформовано. На теренах, де діяла УПА-Південь, залишились в районах великих лісів лише невеликі відділи УПА, а решту уцілілих частин УПА-Південь включено в УПА-Північ, згл. в УПА-Захід.

УПА-Схід

Основи для повстанських відділів УПА-Схід повинні були покласти військовики - члени Середньої та Північної Похідних груп ОУН. Та члени обох цих груп лише в невеликій кількості добилися до місць свого призначення, впавши вже в перших місяцях жертвою масових арештів і розстрілів, що їх переводило гестапо. Крім цього, цей терен був весь час надто близько фронту. Тому УПА-Схід так і не вспіла набрати таких остаточних форм, як три інші групи. Окремого командування для УПА-Схід не створено. На цьому терені діяли і діють лише поодинокі повстанські частини, про які, в додатку, ми маємо сьогодні ще надто мало документального матеріялу.

Літом 1943 р. вирушив з Пустомитських лісів в рейд на північно-східні українські землі з частиною свого загону к-р Еней (УПА-Північ, ВО "Заграва"). Він дійшов через Коростень до Малинських лісів і задержався тут аж до пізньої осені, коли на візвання Командування УПА-Північ мусів повернутися на Волинь. Деякі відділи з загону Енея перейшли Дніпро й осілись у чернігівських лісах. Після повороту Енея, на просторі Коростень-Чернігів залишились частини куреня Верещаки та Евгена.

Весною 1944 р. вирушає на схід, перейшовши в північній Житомирщині фронт, курінь Дороша з загону Енея.

Але, у звідомленнях командирів загону Енея з рейду літом 1943 р. говориться про те, що на теренах північної Київщини та на Чернігівщині вони зустрілись з діючими вже там місцевими відділами українських повстанців. Та докладніших даних про них покищо немає.

УПА-Захід

На терені Галичини вже в 1942 р. розрослись боєві групи ОУН в Українську Народню Самооборону, УНС. Назва стала популярною і хоч з моментом створення УПА, УНС влилась в рямці УПА, то вживання назви УНС залишилась аж до кінця 1943 р.

Причиною цього була, насамперед, особлива політико-психологічна атмосфера, яка панувала в той час в Галичині. Деякі галицькі середовища, іменно, розвинули були сильну пропаганду проти українського революційно-визвольного руху, переконуючи український загал, ніби-то революційні дії ОУН провокують німців до протиукраїнських виступів. Тому, з пропагандивних мотивів, підкреслювання самооборонного характеру збройних дій українського підпілля на терені Галичини мало особливе значення.

Та під кінець 1943 р. ситуація вже й під цим оглядом дозріла і від перших днів 1944 р. назва УНС зникає зовсім, щоб зробити місце загальній назві УПА-Захід.

Те саме сталось і зі збройним підпіллям на Буковині, що теж до кінця 1943 р. носило свою назву Буковинська Українська Самооборонна Армія, БУСА, ставши після цього частиною УПА-Захід. Командиром БУСА був Луговий. Організацією УНС та переходом її на УПА-Захід керували члени ГВШ - Головного Військового Штабу УПА: полк. Лицар (Олекса Гасин) на терені Карпат, а на терені Львівщини й Тернопільщини полк. Шелест (Василь Сидор), який став теж Командиром УПА-Захід.

В час переходу фронтів стан УПА-Захід був такий:

Командир УПА-Захід: полк. Шелест-Вишитий (Василь Сидор), Шеф Штабу: сотн. В. Хмель.

1. ВО "Лисоня": Командир - майор В. Грім. // Курені:

"Холодноярці" (к-р Град), "Бурлаки", "Лісовики", "Рубачі" (к-р Чугайстир), "Буйні", "Голки".

2. ВО "Говерля": Командир - Степовий, від березня 1945 р. Хмара. // Курені:

"Буковинський" (к-р Лісовий) // сотні: "Авангард" (к-р Павленко), "Сірі Вовки" (к-р Бистрий), "Бояри" (Боярин)

"Перемога" (к-р Недобитий) // к-ри сотень: Підгірський, Дорошенко, Хмара.

"Гайдамаки" (к-р Рен) // сотні: "Сурма", "ім. Богуна", "ім. Гонти".

"Гуцульський" (к-р Тиса) // сотні: "Черемош", "Чорногора", "Говерля".

"Карпатський" (к-р Козак) // сотні: "Березівка", "Трембіта", "ім. Колодзінського".

Loading...

 
 

Цікаве