WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → В боях зі спец-відділами МВД-МГБ (1944-45 рр.) - Реферат

В боях зі спец-відділами МВД-МГБ (1944-45 рр.) - Реферат

22 березня 1945 р. в селі Голинь (Калущина) сапери повстанської сотні "Летуни" вимінували залізничий шлях і висадили в повітря великий дволокомотивний поїзд із 1.500 большевиками, яких командування НКВД стягнуло для підкріплення великих облав проти УПА. Большевики втратили в наслідок цього 1.200 бійців НКВД вбитими і раненими.

В першій половині квітня 1945 большевики заатакували великими силами в лісі "Запуст" біля Богородчан чотири сотні УПА. В важких боях з ворогом впало 50 повстанців, між ними курінний к-р Благий та сотенний Вершник.

6 квітня 1945 р. відділ УПА звів бій зі спецвідділом НКВД "Мітла" в Ростівці, Підволочиський р-н, в якому згинуло 10 большевиків і 2 постанців.

7 квітня 1945 р. відділ УПА разом з районовою боївкою ОУН наскочив на станицю стрибків у Вижарові, р-н Бірки Великі. Станицю стрибків разом із трьома стрибками знищено, та зліквідовано райпрокурора і двох сексотів - завідуючого млином та сторожа гуральні.

14 квітня 1945 р. 3 батальйони большевиків робили облаву на села Братишів і Нижнів, Станиславівської области. Відділи УПА звели з ними успішний бій, в якому впало ок. 60 большевиків, між ними й командир баталіону капітан НКВД.

В днях 5-20 квітня повстанські відділи з Холодного Яру перевели акцію в районі Знам'янки проти комісій для стягнення грабіжницького "додаткового" контингенту. В трьох селах зліквідовано контингенгові комісії, а награблений хліб повернуго голодуючим колгоспникам.

8 квітня 1945 р. большевики окружили в лісі під Кам'янкою Струмиловою сотню "Пролом", що нею командував к-р Черник. Зручно маневруючи сотня вийшла з окруження без більших втрат.

12 квітня 1945 р. сотня "Тигри" під командуванням к-ра Ромка зробила наскок на большевицьку заставу в с. Барані Перетоки, на північ від Сокаля, завдавши ворогові болючий удар.

Вночі з 26 на 27 квітня 1945 р. сотні УПА: "Галайда І" під командою к-ра Перемоги, "Перебийніс" під командою сот. Шумського, "Тигри" з к-ром Ромком , "Пролом" з к-ром Черником, "Кочовики" з к-ром Шпилем та бойова група СБ під проводом Клея виконали наскок на містечко Радехів, де большевики зорганізували були збірний концтабір для політ-в'язнів, призначених до вивозу на схід. Повстанці знищили гранатами будинки МВД-МГБ, захопили концтабір і, зліквідувавши большевицьку залогу, звільнили понад 200 політв'язнів. Після цього повстанські відділи відступили з міста і зайняли становище, окопавшись, на горі між селами Тишица і Воля Радвенська. По дорозі відділ "Кочовики" наткнувся на групу большевиків і цільним вогнем скорострілів зліквідував 15 енкаведистів, 28 квітня большевики стягнули підкріплення і великими силами пішли з усіх сторін в наступ на становища повстанців. Повстанці відбили всі наступи, а коли вже добре стемніло, міцним ударом в одне місце прорвали ворожий перстень і перейшли в дальші ліси. Цілоденний наступ ворога коштував його ок. 200 енкаведистів вбитими і понад 100 раненими.

29 квітня 1945 р. відбувся бій між одним із з'єднань УПА та спецвідділами військ НКВД, які, силою ок. двох тисяч бійців, готувалися до наступу на українське населения Крем'янеччини. В бою брали участь танкові частини НКВД. Большевики втратили понад 200 вбитими, в тому 1 майор, 2 капітанів і лейтенантів.

На початку травня 1945 р. на шляху Черкаси-Канів відділи УПА з Холодного Яру розбили сотню большевиків.

Бої УПА з відділами МВД-МГБ наносили болючі удари окупантові, розбиваючи насамперед поширений не тільки в СССР міт про всемогутність НКВД, чи по новому МВД-МГБ, та про неможливість збройної боротьби в СССР. Та при тому годі заперечувати, що в цій важкій, нерівній боротьбі приходилось і Українській Повстанській Армії складати великі жертви крови. І так, у цьому першому періоді боротьби -УПА зі спецвідділами НКВД, до закінчення німецько-большевицької війни, загинули такі визначніші командири УПА:

30. липня 1944 р. на Остріжчині, окружений большевицькими частинами, б'ючись до останнього набою, загинув шеф штабу УПА-Північ Ген. Гончаренко (Ступницький), кол. полковник армії УНР, визначний військовий і громадський діяч. Разом з ним загинув к-р Лемко, визначний член ОУН, провідник генеральної Округи ОУН на Осередньо-Східніх Українських Землях.

8 серпня 1944 р. загинув майор Макаренко, шеф штабу Воєнної Округи УПА-Північ.

В серпні 1944 р. біля Гаїв Вижних у Дрогобиччині загинув в бою командант запілля УПА Павленко (Ростислав Волошин), визначний член ОУН, член УГВР.

24 вересня 1944 р. в бою з большевиками над Дністром у Товмаччині загинув к-р Вар-Заревич, окружний провідник ОУН Товмаччини.

В вересні 1944 р. в бою в Болехівщині впав лікар УПА-Захід др. Дон.

В жовтні 1944 р. впав в бою з большевиками в Равщині сотник Вадим (Степан Новицький), військовий інспектор Військового Штабу УПА-Захід, довголітній співробітник ГВШ.

15 жовтня 1944 р. попали несподівано на большевицьку засідку на Яворинах у Скільщині і загинули в бою: майор Поль-Польовий, Командант старшинської школи УПА, його ад'ютант поручник Ткачук, командир розвідки Ждан, командир жандармерії Вуйко та духовник старшинської школи о. др. Рафаїл.

1 листопада 1944 р. в боях у Чорному Лісі в Станиславівщині загинули провідні члени ОУН: Павло (Василь Турковський), Скалюк (Тимко Галів), Чорнобіль (Мирон Голояд) та курінний к-р УПА пор. Гамалія.

В листопаді 1944 р. під час боїв у лісах б. Красної, р-н Калуш, загинув курінний командир сотник Ярема (Остап Линда), викладач старшинської школи УПА, та член штабу ВО ІV сотник Козак.

В грудні 1944 р. у надзвичайно запеклому бою з десятикратною большевицькою перевагою загинув командир куреня "Сіроманців" Максим разом з 37 бійцями і підстаршинами УПА.

В Перемищині впав в бою к-р Остап (Микола Дутка), провідник перемиської обласної ОУН.

23 грудня 1944 р. в бою з МВД в селі Юшковичі б. Ходорова загинули провідні члени українського підпілля: член УГВР Шугай (Позичанюк), Орел (Борис Вільшинський) та Модест (Кость Цмоць).

29 грудня 1944 р. в бою з большевиками в с. Васловінці, Садгірського р-ну впав к-р Боєвір (Кіндзірський Мирослав) Окружний Провідник Чернівеччини, піонер революційного руху на Буковині, улюбленець повстанців та населення зеленої Буковини.

В Золочівщині згинув в грудні 1944 р. в бою командир 1-ої сотні Старшинської Школи поручник Коник.

В великих боях зі спецвідділами МВД-МГБ, що розгорілись з початком 1945 р. загинули: в січні - командир сотні "Полтавці" сотник Максим, к-р Терешко, надрайоновий Провідник ОУН на Кореччині, в лютому - в бою у лісі Червоний Бір командири Крилач і Борис з 25 козаками УПА-Північ та курінний командир Ярок з 20 козаками.

12 лютого 1945 р. в бою на Оржівськім Хуторі, Клеванського району, Рівенської области, впав Клим Савур-Охрім (Данило Клячківський), командир УПА-Північ та Провідник ОУН на Північно-Західніх Українських Землях.

В березні 1945 р. впали в бою командири УПА-Північ: Мітла, член проводу ПЗУЗ - 24.3. на Суховерському хуторі, Клеванського р-ну, а 12.3. біля с. Кобивля, Будзинівського р-ну командир сотні "Орли" Код.

У боях на Гуцульщині загинули: в січні - командир куреня сотн. Степовий, родом з ОСУЗ, кол. старшина ЧА, визначний військовий теоретик, викладач Старшинської Школи УПА та Черник, командир сотні "Дружинники". А в квітні 1944 р. - командир куреня сотн. Лісовий, родом з ОСУЗ, пор. Чмелик, інструктор 1-ої Старшинської Школи в Карпатах і лікар УПА др. Юрій Липа, член УГВР, відомий публіцист і письменник.

В бою з військами МВД в лісі "Запуст" біля Богородчан в першій половині квітня 1945 р. впали: командир куреня Благий та командир сотні Вершник з 50 повстанцями.

7 квітня 1945 р. в бою б. Брині, Галицького р-ну загинув командир Тактичного Відтинка УПА ВО ІV хор. Колчак.

В Тернопільщині, в бою б. с. Вишки, Козівського р-ну, 27 березня 1945 р. впав Борис (Зенон Голубак), провідник ОУН Кам'янець-Подільщини, та Сич, командир сотні "Чорноморці".

7 травня 1945 р. в бою б. с. Сосулівка, Чортківського р-ну, впав курінний УПА Крук.

14 травня 1945 р. в бою в Сухій Волі б. Ярослава загинув пор. Емір-Кора, к-р УПА до спеціяльних доручень.

На Буковині впали в боях: 13 січня 1945 р. в с. Стара Козова, Сторожинецького р-ну Роман (Василинюк Микола), районовий Провідник ОУН Старожинеччини; в лютому 1945 в с. Лашківка, Кіцманського р-ну, Гонта, районовий Провідник ОУН Кіцманеччини; в березні 1945 р. на Станівських полях Вишковецького р-ну, Жук (Гараміта Іван), районовий провідник Старочинеччини; 23 квітня 1945 р. в с. Кисилиці, Путилівського р-ну сотенний УПА Боярин (Карапка Дмитро), 4 травня 1945 р. в с. Драчинці, Бишковецького р-ну, Аскольд (Купченко Евген), надрайоновий провідник ОУН Чернівеччини.

Ця, очевидно неповна листа втрат командирів УПА в боях зі спецвідділами МБД-МГБ за час закінчення німецько-большевицької війни свідчить про те, що загальні втрати УПА були великі. Та визначеної собі мети - зліквідувати Українську Повстанську Армію ще перед закінченням другої світової війни, - не осягнули большевики в ніякій мірі. Після року найбільших зусиль большевицького МВД-МГБ Українська Повстанська Армія існувала і діяла далі і своєю збройною боротьбою доказувала світові, що український нарід прийняв большевиків не як визволителів, а як таких самих наїздників, якими були німці.

Loading...

 
 

Цікаве