WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Україна на початку ХХ ст. - Реферат

Україна на початку ХХ ст. - Реферат

і Поділля) з общини вийшло 468 тис. селянських дворів, їх земельні наділи становили 30,2 % общинної надільної землі. З 1906 по 1916 рр. на Україні створено близько 440 тис. хутірських і відрубних господарств, що становило 13 % за- гальної кількості селянських дворів.
Столипінська аграрна рефо-рма на Україні мала найбіль-ший, порівняно з усіма іншими регіонами Російської імперії успіх: якщо в губерніях Євро-пейської Росії 24 % господарств вийшло з общини, то на Україні - 33 %; з 2,5 млн чол., які виїхали на Схід, 1 млн. були з України
Таблиця № . Посилення національного гноблення
Дата Подія Зміст і наслідки
Листопад 1912 -
лютий 1917 рр. Діяльність IV Дер-жавної думи Склад депутатів від українських губер-ній не дозволив організувати українську фракцію. Головою Думи обрано октяб-риста, великоросійськогошовініста, ка-теринославського поміщика М. Родзинка
1913 р. Депутати звернули увагу Думи на по-силення національ-ного гноблення в Україні Депутати - більшовик Г. Петровський. есер О. Керенський, кадет П. Мілюков до-магалися свободи національного розвитку та автономії України. Професор С. Іванов вимагав відкриття кафедр укра-їнознавства в університетах України. Єпископ Никон вимагав введення української мови в школах
1913 р. Публічна заява го-лови Думи М. Ро-дзянка Заявив, що в школах на Україні викла-дання українською мовою неможливе, то-му що такої мови взагалі не існує. Все це штучне витворення інтелігентів-сепаратистів
1910 - 1914 рр. Український націо-нальний рух набув нових організова-них форм Дуже швидко зростав кооперативний рух, який поєднувався з національним. У 1913 р. на Київщині було 900, на Поділлі - 600 споживчих товариств. "Просвіти" перейшли на напівлегальне становище. Виникають "українські клуби" (найбільшим з них був київський клуб "Родина")
1910 - 1914 рр. Активізація вели-коросійських полі-тичних сил в боро-тьбі проти україн-ського національ-ного руху Російські газети на Україні ("Новое вре-мя", "Киевлянин") постійно застерігали читачів від "небезпеки українства", "зрадницького сепаратизму мазепинців". Ідеологи великодержавного шовінізму на Україні - Савенко, Шульгін, Щоголєв активно виступили проти національно свідомої української інтелігенції. Вперто поширювалися чутки, що провідні українські діячі таємно фінансувалися німцями та австрійцями. Кадет П Струве опублікував статті, в яких обстоював необхідність підгримувати ідею "Великой России" й гостро критикував український рух за відсутність патріотизму
Січень 1913 - середина 1914 рр. У києві виходив журнал "Дзвін" Активно співробітничали в ньому лідери УСДРП Л. Юркевич, Д. Донцов, С. Петлюра. Журнал виступав за включення робітничого класу в український націо-нальний рух
Червень 1914 р. "Правда" опубліку-вала за підписом Оксани Лоли "Звернення до українських робітників" Українських робітників закликати до єднання з російськими робітниками, до спільної боротьби проти українських і російських націоналістів. Цю публікацію високо оцінив В. Ленін
Лютий 1914 р. Царський уряд за-боронив відзначати 100-річчя від дня наро-дження Т. Г. Шевченка У Думі з цього приводу розгорілася дискусія. Багато депутатів виступили про-ти цієї заборони. Так, граф Капніст, наща-док В. Капніста, заявив, що заборона святкування є образою для всієї України
Лютий 1914 р. Масовий рух про-тесту проти забо-рони святкування 100-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка Відбу-лись ювілейні ше-вченківські дні Охопив широкі народні маси як в самій Україні, так і поза її межами
Березень 1914 р. Відбулись юві-лейні шевченківсь-кі дні У Києві, Харкові, багатьох інших містах України, а також у Петербурзі, Москві, Мінську, Тифлісі пройшли демонстрації, урочисті збори
Таблиця № . Соціально-економічний і політичний розвиток західноукраїнських земель перед Першою світовою війною
Адміністративний устрій та економічний розвиток Піднесення українського на-ціонального руху Життя і діяльність українців за кордо-ном
Напередодні Першої світової війни Західна Україна переживала тя-жкі соціальні усклад-нення. Залишалася сировинним і аграрним придатком Австро-Угорщини. Більша час-тина землі належала поміщикам, як правило, іноземним (полякам у Га-личині, румунам у Буко-вині, угорцям у Закарпатті). Зростала диференціація села. В 1908 р. в Галичині нараховувалося 5 % заможних селян. Водно-час 614 тис. селянських господарств не забезпечували прожиткового мінімуму.
Відбувається підне-сення кооперативного руху. У 1911 р. ство-рено сільськогосподар-ський крайовий союз торговельних спілок. У 1914 р. засновано крайо-вий ревізійний Союз, який об'єднав 609 кооперативів. Проми-словість запишалася відс-талою. Розвивався Дрогобицько-Бориславський нафтовий район.
Багато добуваюся гірського воску, солі. Усі промисли, за невеликим винятком, знаходилися в руках іноземного капіта-лу (німецького, французького, англійсь-кого) Національний рух мав регіональні особливості в орієнтації: Східна Галичина на Австро-Угорщину, Північна Буковина і Закарпаття на Росію.
Провідником українсько-го національного культур-но-освітнього житія Схід-ної Галичини був митро-полит А. Шептицький. Він дбав про школи, заснував науковий інститут при Бого-словській академії та "Ака-демічний дім" у Львові. За свої кошти посилав людей для навчання за кордон, за-снував українську лікарню у Львові.
У 1913 р. організував у Львові національний му-зей. 12 квітня 1908 р. український студент М. Січинський вбив Галицького намісника П. Потоцького. Цим він хотів привернути увагу світової громадськості до долі українського на-роду.
У 1913 р. на Західній Україні виходило 80 україн-ських періодичних видань. Діяли "Просвіти".
У 1914 р. на Галичині дія-ло майже 900 "Соколів" і понад 1 тис. "Січей".
У 1911 р. учні львівських шкіл (Р. Сушко, І Чмола, син І. Франка П. Франко) засну-вали перший таємний гурток - "Пласт" Нова хвиля ма-сової української еміграції спрямову-валася переважно на Американський континент (Канада, США, країни Ла-тинської Америки). Вважають, що до 1914 р. до Канади виїхало 170 тис. українців; до США - майже 200 тис.
У 1903 р. у Вінні-пезі (Канада) було відкрито читальню ім. Т. Г. Шевченка. З'являються то-вариства "Просвіта".
У 1903 р. почала виходити перша в Канаді газета українською мовою "Канадійський фермер".
З 1912 р. українців регулярно починають обирати до провінційних за-конодавчих органів Канади. Українські емігранти створили Федерацію Української соціал-демократичної партії в Канаді (ФУСДП), що була автономною частиною соціалісти-чної партії Канади
Loading...

 
 

Цікаве