WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Україна на початку ХХ ст. - Реферат

Україна на початку ХХ ст. - Реферат

"Потьомкін". Очолював його матрос Г. Вакуленчук (родом із бідної селянської родини села В. Коровинці (тепер Чуднівський р-н Жи-томирської обл.).
11-16 листопада 1905 р. вибухнуло повстання мат-росів на 12 кораблях Чор-номорського флоту. Керував ним лейтенант П. Шмідт. Повстання зазнало поразки. П. Шмідт і три його помічники були страчені. 18 листопада 1905 р. в Києві виступило 1 тис. саперів. Очолив їх підпоручик Б. Жада-нівський. Повстання було придушено. Жаданівського засудили до страти, яку за-мінили довічною каторгою
У січні-лютому уЛьвові, Чернівцях, Тернополі, Дро-гобичі, Станіславі, Коломиї прокотилася хвиля мітингів, демонстрацій, зборів солідарності з трудящими Наддніпрянщини.
У 1905 р. число підпри-ємств, охоплених страй-ками, зросло проти 1900р. в 4 рази, а кількість страйкарів -більш як у 3 рази. Протягом 1905-1907 pp. у Східній Галичині відбулося понад 220 страйків, у яких взяли участь 40 тис. робітників. Революційне піднесення змусило австрійський уряд 4 листопада 1905р. заявити про введення загального виборчого права
Таблиця № . Революція 1905-1907 років - могутній чинник піднесення українського національного руху
Боротьба проти об-межень українського друку Проникнення україн-ської мови в освіту Подальша політизація україн-ського національного руху
З ініціативи укра-їнських наукових діячів Російська академія наук створила комісію, яка підготувала "Записку про відміну утисків ма-лоросійського дру-кованого слова", її підтримала профе-сура Київського і Харківського уні-верситетів. 24 лис-топада 1905 р. ухвалено закон, за яким дозволялося видавати літературу національною мо-вою, випускати жу-рнали й газети, створювати культурно-освітні товариства, національні театри. У кінці 1905 р. почали видавати газети й журнали українською мовою. Перша з них "Хлібороб" була видана М. Шеметом у Лубнах. За нею у Києві почала вихо-дити перша щоденна українська газета "Громадська думка" (пізніше "Рада"), її засновники - Є. Чи-каленко, В. Симире-нко і В. Леонтович. З'явилися українські газети в Полтаві, Катеринославі, Одесі, Харкові. У 1906р. українською мовою видавалося 18 газет і журналів. Перейшов на українську мову і найстаріший на той час на Україні жур-нал "Киевская ста-рина". Він почав виходити під на-звою "Україна" (проіснував до 1907 p.). У багатьох містах і селах відбувалися збори і мітинги, які приймали резолюції з вимогою запрова-дження навчання у школах українською мовою. Мали місце випадки, коли вчителі явочним порядком - вводили навчання учнів рідною мовою. У деяких вищих навчальних закладах почали викладати українознавчі курси. Так, в Харківському університеті проф. Д Багатій почав читати курс історії України. В Київському уні-верситеті проф. А. Ло-бода читав курс з історії української лі-тератури. У кінці 1905-1906 р. на Україні виникають культурно-освіт-ні товариства "Прос-віта". Перша з них виникла в Катери-нославі, а до середини 1907 р. їх налічу-валося 45. У них ак-тивно працювали відомі діячі україн-ської культури. Вони організовували школи, бібліотеки, ле-кції, концерти для на-роду, видавали українською мовою книги. Органи влади всіляко перешкоджа-ли діяльності "Про-світ".
У грудні 1905 р. відбулася реорганізація РУП в Українсь-ку соціал-демократичну робіт-ничу партію (УСДРП). Лідери - В. Винниченко, С. Петлюра, М. Порш. Робили ставку на перемогу пролетарської, ре-волюції. В національному пи-танні виступала за автономію України в складі Російське! держави.
У 1905 р. на базі УДП і УРП було створено Українську, демократично-радикальну партію. Лідери - Б. Грінченко, С. Єфремов, Д. Дорошенко. Виступала за автономію України та земе-льну реформу.
У 1906 р. на Буковині було засновано Соціал-демократичну партію. Лідер - О. Безпалих Мала своїм гас-лом "Пролетарі всіх країн, єднайтеся!". У 1906 р. там же було засновано Радикальну партію. Лідери - Т. Галіп, І. та О. Попович. Вимагала економічних та культурних змін. Лояльно ставилася до австрійського уряду.
У 1907 р. на Буковині ство-рено Національно-демократичну партію. Лідери - С. Смаль-Стоцький, М. Василько.
Від українських губерній до І і ІІ Думи було обрано по 102 депутати. Частина депутатів-українців створила в Думі українську фракцію - Українську думську громаду під керівництвом Іллі Шрага. В І Думі
вона нараховувала 44 депутати, в ІІ- 47. Головним гаслом цієї громади була автономія України. Думською фракцією були розроблені законопроекти про місцеве самоврядування, про права української мови в школі, суді, з земельних питань, охорони праці. Велику допомогу надавав М Грушевський, який сприяв заснуванню в Петербурзі друкованих органів "Вільна Україна", "Рідна справа", "Вісті з Думи".
Таблиця № . Столипінська реакція в Україні
Столипінський політичний режим Столипінська аграрна реформа
З червня 1907 р. розігнано II Державну думу. 19 серпня 1907 р. на Україні почали діяти військово-польові суди. Почалося переслідування людей, які брали участь в революційних виступах. У грудні 1908 р. в Катеринославі пройшов судовий процес над учасниками грудневого збройного по-встання 1905 р. у Донбасі. Було засуджено 123 чол. до тривалих строків ув'язнення, 1 чол. до страти.
У Ш Державну думу від українських губерній було обрано 111 депутатів (64 поміщики, 13 священиків, 20 селян). У травні 1908 р. Дума відхилила внесений 37 депутатами законопроект про використання української мови у початкових школах та судових установах України. У 1908 р. створено Товариство українських поступовців (ГУП) - міжпартійний політичний блок. Очолювали М. Гру-шевський, С. Єфремов, Є. Чикаленко.
У 1908 р. в Києві було засновано "Клуб русских националистов", що ставив перед собою мету "вести суспільну й культурну війну проти українського руху на захист основ Російської держави на Україно". У 1910 р. було прийнято циркуляр про заборону будь-яких українських організацій. У 1911 р. Столипін об-грунтував цю заборону в рапорті до сенату. В ньому зазначалося: "Історичним за-вданням російської державності є боротьба з рухом, що містить у собі ідею відродження старої України". 13 вересня 1911 р. в приміщенні Київського міського театру есер Д. Богров смертельно поранив П. Столипіна. 18 вересня П. Столипін помер. Похований на території Києво-Печерської лаври
Указ царського уряду про вільний вихід селян із общини від 9 листопада 1906 р. поклав початок столипінській аграрній реформі. 14 червня 1910 р. він був затверджений Державною думою. Реформа передбачала: руйнування общини й закріплення за селянами землі у приватну власність; організація на селі хутірського і відрубного господарства; переселення се-лян.
З 1906 по 1916 pp. в семи губерніях України (без Волині
Loading...

 
 

Цікаве