WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Україна на початку ХХ ст. - Реферат

Україна на початку ХХ ст. - Реферат

козацького лицарства Запорозької Січі
Таблиця № . Політизація українського національного руху
Дата Подія Зміст і наслідки
1891 р. Група студентів на чолі з І. Ли-пою, Б. Грінченком, М. Міхновсь-ким утворили братство "тарасів-ців". Мета - розгорнутиукраїнський рух як альтернативу російському радикалізмові. Подібні групи виникли в Києві, Одесі, Полтаві, Чернігові.
1893 р. "Братство тарасівців" опубліку-вало у львівській газеті "Правда" свій програмний документ -"Profession de foi молодих українців"
Критикували старих українофілів за інте-лектуальну залежність від російської культури. Було заявлено про намір стати істинно українською інтелі-генцією. В політик-ній об-ласті виступали за визнання українців окремим народом в межах демократичної фе-деративної Росії
1897 р. З ініціативи В. Антоновича й О. Кониського було утворено підпі-льну "Загальну українську ор-ганізацію" (ЗУО) Являла собою федера-цію 20 громад, сту-дентських груп на чолі з консультативним коміте-том у Києві. Мала близько 450 активних членів. Про-грамний документ - "Пос-тання до українців"
Січень
1900 р. В Харкові засновано Ре-волюційну українську партію (РУП) - першу політичну партію на Східній Україні
Засновники: Д. Антоно-вич, М. Русов, Л. Мацієвич. В основному входили студенти. Осередки партії ("вільні громади") були в Харкові, Києві, Полтаві, Чернігові. У Львові та Чернівцях існували закордонні бюро. Програми і Статуту партія не мала. В Чернівцях і Львові видавалися журнал "Гасло" і газета "Селянин". Рупівці відстоювали соціальні ін-тереси селянства, яке вважали основою українсь-кої нації
1900 р. Поява програмної брошури РУП - "Самостійна Україна" Написав один із лідерів РУП - харківський юрист Микола Міхновський. Ви-сунуто гасло самостійної України
1902 р. З РУП вийшла група, яка
утворила Українську народну партію (УНП) Очолював її М. Міхнов-ський. Стояла на позиціях самостійності України. Проіснувала до 1907 р.
1904 р. Група діячів вийшла з
РУП і утворила Українську соціал-демократичну спілку ("Спілка") Очолювали її М. Меле-невський-Басок, О. Скоро-пис-Йолтуховський. Висту-пала за те, щоб стати авто-номною організацією Російської соціал-демократичної партії, яка б представляла усіх робітників України, не-залежно від національності. На Женев-ській конференції меншовицької фракції РСДРП "Спілка" увійшла до її складу
Осінь
1904 р. У Києві створено Українську демократичну партію (УДП) Засновники: О. Лотоць-кий, Є. Тимченко, Є. Чика-ленко. Стояла на лібераль-них позиціях. Відстоювала право України на автономію в складі Росії
У Києві започатковано Україн-ську радикальну партію (УРП) Очолили: Б. Грінченко, С. Єфремов. Вимагала вста-новлення в Росії конститу-ційної монархії, права України на автономію
Таблиця № . Культурний і науково-освітній напрям українського національного руху
Культурний напрям Науково-освітній напрям
У 1903 р. в Полтаві відбулося від-криття пам'ятника І. Котляревському, яке перетворилося в справжнє "свято українського слова". На нього з'їхалися представники з Наддніпрянської України, з Гали-чини, Буковини. Зокрема: І. Карпенко-Карий, М. Коцюбинський, М Кропивницький, М. Лисенко, Па-нас Мирний, І. Нечуй-Левицький, М. Старицький, П. Саксаганський, Леся Українка та ін. У 1903 р. в Києві українська інтелігенція влаштувала урочисте вшанування композитора М. Лисенка з нагоди 35-річчя його музичної діяльності.
В 1904 р. культурна громадськість урочисто відзначила в Києві 35-річчя літературної діяльності письменника І. Нечуя-Левицького. Ці події мали велике значення для піднесення масової української національної свідомості Археологічні з'їзди (XI відбувся в 1899 р. у Києві, ХІІ - 1902р. в Харкові, XIII -1905р. у Катеринославі, XIV - 1908р. у Чернігові) привернули увагу вчених усього світу до української науки, культури.
У 1904 р. вийшов у світ "Нарис іс-торії українського народу". Ця праця стала однією з найбільш популярних робіт М. Грушевського. Вона відіграла значну роль у формуванні інтересу українського народу до своєї історії.
Ряд українських земств і міських дум ухвалили постанови про потребу запровадити в школах навчання українською мовою. Аналогічні постанови виносять різні з'їзди - агрономічні, технічні та ін.
Як наслідок, Синод, який півстоліття не дозволяв українського слова в церковному житті, дав благословення українському перекладу Євангелія і видав його своїм коштом.
У кінці 1904р. Рада міністрів Росії
поставила питання про скасування цензурних заборон українського слова
Таблиця № . Масові соціальні рухи в демократичній революції 1905-1907 рр.
Робітничий рух Селянський рух Виступи в армії і на флоті Визвольна боротьба трудя-щих західноукраїнських зе-мель
У січні-березні 1905 р. страйковий рух охопив 170 тис. робітників Києва, Хар-кова, Катеринослава, Бер-дичева, Житомира та ін. міст.
В жовтні 1905р. понад 120 тис. робітників промислових центрів України взяли участь у Всеросійському полі-тичному страйкові. В Харкові, Катеринославі, Одесі відбулися збройні су-тички з військами. В Кате-ринославі створено першу на Україні Раду робітничих депутатів (в грудні 1905 р. їх нараховувалося 81). Робітники стали об'-єднуватися в професійні спілки (в 1907 р. їх нараховувалося на Україні 280).
У жовтні-листопаді 1905 р. у Києві, Катеринославі, Одесі, на Донбасі від-булися поліцейсько-чорносотенні погроми, які тривали декілька днів.
9-18 грудня 1905р. в Харкові, Олександрії, Катеринославі, на Донбасі відбулися збройні повстання. Придушені військами.
У 1905р. на Україні страйкувало понад 100 тис. чол. У 1907р. - майже 55 тис. чол. У січні-березні в Черні-гівській, Харківській, Пол-тавській губерніях відбулося близько 140 селянських виступів. На вересень-грудень 1905 р. припало 1900 виступів, розгромлено 600 маєтків, в 61 селі відбулися сутички з військами. Виникають масові безпартійні організації - селянські спіл-ки. Наприкінці 1905 р. існу-вало 7 губернських, 12 повітових комітетів і понад 120 сільських і волосних організацій спілки. Вплив в них мали есери і українські соціал-демократи.
У жовтні 1905 р. в с. Ви-хвостові на Чернігівщині заможні селяни організу-вали самосуд над 15 учасниками антипоміщицького виступу і вбили їх ("Вихвостівська трагедія").
18-22 грудня 1905р. жи-телі с. Великі Сорочинці на Полтавщині захопили владу і обрали революційний селянський комітет. Війська зайняли соло і влаштували розпра-ву. Ці події описав В. Короленко в доку-ментальному нарисі "Соро-чинська трагедія".
У 1906р. на Україні від-булося 2194 селянських ви-ступи, у 1907 р. - 641. У червні 1905 р. відбуло-ся повстання на броненосці
Loading...

 
 

Цікаве