WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Пострадянські форми суспільних змін - Реферат

Пострадянські форми суспільних змін - Реферат

В історії радянського цеху даний період становить певну віху й по-своєму знаменує кризу загальносоюзної партноменклатурної корпорації.

За сталiнських часiв держава за допомогою репресiй намагалася змусити людей працювати, що викликало ґрандiозний за масштабами приступ соцiальної аґресії, поставивши на грань катастрофи всю систему офіційних інституцій. Влада постiйно застосовувала iдеологiчний пресинґ, на що корпорацiї вiдповiдали iдеологiчним саботажем, перетворюючи аґресивнi дискурси на формальнi ритуали лояльностi до iдеологiчних iнститутiв. А в 70-тi роки вiра в комунiстичнi iдеали на рiвнi масової свiдомостi уже ототожнювалася з наївністю або легким психiчним розладом.

До 80-х рокiв цей modus vivendi нарештi збiгся iз дискурсом влади. Суспiльство робилося внутрiшньо некерованим, незважаючи на те, що будь-яких значних соцiальних протестiв не спостерiгалося. "Перебудова" почалася саме тодi, коли на кiн вийшло четверте "селекцiйне" поколiння радянських людей, воно забезпечувало виживання корпорацiй за рахунок досконалого володiння ритуалом лояльностi. М.Фуко належить влучна думка, згiдно з якою плебсу як соцiального iнституту не iснує, але в суспiльствi, в його суспiльних групах, в самому iндивiдi неодмiнно є тiньова плебейська сторона — енерґiя спротиву, намагання ухилитися вiд обов'язкiв перед владою. "Це плебейство бачить себе не поза полем владних вiдносин, а на його межi, являє собою виворiт i рикошет практики владування; це означає, що будь-якi заходи уряду наштовхуються на спротив. Тим самим умотивовується нове розширення сфери панування" 2. В останнє десятилiття iснування СРСР плебейство iз соцiально-полiтичного затiнку перемiстилося ближче до осередків влади, поступово паралiзуючи нервовi центри суспiльного органiзму i, зрештою, породжуючи новий стиль корпоративних взаємодiй.

3. Пострадянська фратрiя

"Перебудова" (i в цьому, по сутi, полягала її руйнiвна сила) торкалася самих основ комунiстичного суспiльства — його цехового ладу. Як тiльки зачепили старі пiдвалини iснування корпорацiй, комунiзм охопила агонiя. У його iнститутах став поспiшно формуватися новий тип взаємодiї, конкретно виражаючи тi кардинальнi змiни, що їх "перебудовне" суспiльство зазнавало на базовому рiвнi — там, де встановлюється реальна вiдповiднiсть мiж способами перерозподiлу та споживання соцiальних благ i засадами спiвпрацi iндивiдiв. Цей новий етос корпорацiй формувався на противагу радянському цеховому плебейству останнього десятилiття. Сьогоднi вiн фактично став панiвним, утворюючи глибинний соцiальний лад, що дає можливiсть iснувати посткомунiстичним державам як таким, попри тотальний нiгiлiзм, горезвiсну кримiнальну революцiю, економiчну кризу.

Ця форма корпорацiї бере початок у такiй архаїчнiй соцiальнiй структурi, як фратрiя. Фратрiя являє собою особливий рiзновид дiлової спiлки, члени якої у своїй дiяльностi завжди орiєнтованi на одну генеральну мету — з позицiї сили привласнення продуктiв чужої працi. Цей вид спiлки звично асоцiюється з архаїчними воєнiзованими спiльнотами, якi передували утворенню Римської держави. Фратрiї можуть виникати на будь-якому мiсцi соцiального поля за умови, що доступ до матерiальних цiнностей досить простий i вiдносно безпечний. Вони — суть форми паразитування на суспiльних вiдносинах. Пiд поглядом фратрiї iнститут є знаряддям структурування соцiальних зв'язкiв для подальшої бiльш ефективної їхньої експлуатацiї паразитом. Внутрiшня органiзацiя фратрiї намагається встановити граничний "тiлесний" контакт (i мовну єднiсть) її членiв ("братство"). Вона включає суворий механiзм iнiцiацiї та iдентифiкацiї члена у владнiй iєрархiї, жорстку (часом ритуалiзовану) субординацiю, передбачає "прозорiсть" iндивiда для оточення i наявнiсть протоiдеологiї (колективного мiфу для виправдання способiв органiзацiї i чину).

Фратрiя має бойовий, наступальний характер, а її дiяльнiсть завжди зв'язана з певним ризиком. Проте, покладаючи на своїх членiв жорстку мережу взаємних обов'язкiв, вона їх водночас захищає (не плутати з цеховою круговою порукою) і, зрештою, вiдокремлює вiд iнших корпоративних (чи й у цiлому соцiальних) груп та обов'язкiв щодо них. У своєму найзрiлiшому виглядi фратрiя створює в структурi суспiльства замкнуту асоцiальну нiшу, де офiцiйнi закони не чиннi. Створюється особливий етичний клiмат, докорiнно вiдмiнний вiд приписiв суспiльної моралi, соцiальний i професiйний (придбаний в "миру") статус iндивiда втрачає безпосереднє значення.

Зрозумiло, наведена характеристика має iдеально типовий характер. Разом з тим, у суспiльнiй свiдомостi вже виникло поняття для означення цього явища — мафiя. Саме через це, коли говорять "мафiя", мають на увазi водночас i угруповання в урядових верхах, i абстрактнi кримiнальнi клани. Тим часом сьогоднi все соцiальне тiло iнфiльтроване, пронизане, аж кишить "мафiями", i вони не концентруються лише у привiлейованих, особливих просторах суспiльної дiяльностi. Фратрiя у посткомунiстичну добу — i в жорстких зрiлих, i в розмитих зародкових формах — повсюдно домiнує i стає цiлком необхiдною для виживання людини.

Значну роль тут відіграє масова пауперизація суспільства, що ми її на власні очі спостерігаємо в Україні. Зубожіння тут стає природним супутником й стимулятором аномії, попри законотворчу чи нормотворчу активність всіляких державних структур, попри спалахи вербальної діяльності, надто у функціонуванні всіляких партій.

Розшарування нинішнього складу Верховної Ради України за умов тотальної соціальної неструктурованості суспільства отож і неможливості повноцінної представницької демократії, вказує саме на домінування фратрії в процесі організації групових інтересів.

Етос фратрiї корениться в архаїчнiй давнинi. Х.Ортеґа-i-Ґассет бачив у ньому "спортивний" заплiдок державностi як такої 3. Фратрiя має мiсце завжди, хай навiть i на марґiналiях соцiального простору, причому i за капiталiзму, i за комунiзму, цей "пережиток" отримує друге дихання. Звичайно там, де продукується примусове об'єднання — на основi загальної повинностi в армiї, у пенiтенцiарнiй системi — чи там, де зберiгають силу патрiархальнi традицiї. Зрештою, тiнь вiд фратрiї лежить i на дiяльностi полiтичних елiт 4. Фратрiя — первiсний, "варварський" тип концентрацiї iндивiдiв навколо вогнища влади, що виникає не на базi виробничої i мiнової кооперацiї, не на базі ринкових відносин, а на основi насильницького вiдчуження цiнностей у виробника чи торгiвця. Тільки тоді, коли суспiльство починає структуруватися на базi демократичного законодавства, фратрiя вiдходить у затiнок полiтики i вiдтiсняється на марґiналiї економiчного життя.

Швидким формуванням нового етосу фратрiї ми зобов'язанi в крайному разi трьом смертоносним процесам у тiлi комунiстичного суспiльства i якi з цiлком зрозумiлих причин i надалi вiдчутно впливають на посткомунiстичний свiт. Йдеться про 1) iнституцiйне вкорінення особливого iнтересу радянської бюрократiї, 2) приватизацiю (латентну i офiцiйну) великими групами населення соцiалiстичної загальнонародної власностi та про 3) принципову змiну характеру соцiальної мобiльностi.

"Перебудову" почали, провели i звитяжно завершили не вороги СРСР, не дисиденти, а нормальнi радянськi люди. В їхнiй органiзованiй подвiйною мораллю свiдомостi загальнонароднi багатства (включаючи не тiльки матерiальнi ресурси, а й символiчнi капiтали) з'явилися в образi такої собi печери Сезам. Бракувало лише магiчного Слова. Здавалося, що заклики до вiльної конкуренцiї, ринкових вiдносин, приватної власностi автоматично розкриють перед народом небосхили свiтлого споживацького майбуття. Непу, що його комунiстична держава в слушний момент могла б прикрити 5, iз "перебудови" не вийшло i вийти не могло: за лiченi роки (i в цьому докорiнна вiдмiннiсть вiд ситуацiї 20-х рр.) комунiзм позбавився свого головного i на тодi єдиного захисника — цехового чиновника, котрий на досвiдi власного життя всерединi матерiалiзованої утопiї цiлком упевнився в його марностi.

Loading...

 
 

Цікаве