WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Україна в першій світовій війні - Реферат

Україна в першій світовій війні - Реферат

знищені колосальні матеріальні й культурні цінності.
Друга світова війна розпочалась 1 вересня 1939 р. нападом Німеччини на Польщу. У влади в Німеччині знаходилась фашистська націонал-соціалістська партія, що не приховувала своїх цілей - захоплення "життєвого простору" для вищої, арійської раси, до якої, за твердженнями фашистів, належали німці, знищення цілого ряду народів Європи.
Фюрер (керманич, вождь, проводир) Німеччини Адольф Гітлер закликав солдат вермахту* нещадно знищувати нижчі раси, беззаперечно виконувати накази в ім'я світлого майбутнього великої Німеччини.
У Другій світовій війні Німеччину підтримували Італія, Румунія, Угорщина, Фінляндія**.
В середині вересня 1939 р. німецькі війська окупували значну частину Польщі, підійшли до Західної України, що входила до складу цієї держави. СРСР ще 23 серпня 1939 р. підписав з Німеччиною пакт про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа). Додатково до пакту було підписано таємний протокол.
Зміст таємного протоколу до пакту Молотова-Ріббентропа
o Передбачалося розмежування сфер інтересів Німеччини і СРСР.
o Сфера інтересів Німеччини - Західна Європа.
o Сфера інтересів СРСР - Західна Україна, Західна Білорусія, Бессарабія, Литва, Латвія, Естонія.
o Німеччина і СРСР зобов'язувались не перешкоджати одне одному в сферах своїх інтересів.
o СРСР зобов'язався постачати в Німеччину військово-стратегічні матеріали і продовольство.
Головний наслідок таємного протоколу для України - безперешкодне введення частин Червоної Армії* на територію Західної України у вересні 1939 p., Північної Буковини і Бессарабії в червні 1940 р. Введення Червоної Армії супроводжувалось приєднанням цих територій до СРСР.
Процедура приєднання західноукраїнських земель, Північної Буковини і Бессарабії до СРСР
" В жовтні 1939 р. було обрано делегатів Народних зборів Західної України. Вибори проводились на безальтернативних засадах під суворим контролем нової влади.
" Народні збори Західної України звернулися до Верховної Ради СРСР з проханням про включення Західної України до складу СРСР і об'єднання з УРСР. Верховна Рада СРСР прийняла щодо цього відповідний закон, який задовольняв прохання Народних зборів.
" На новій радянській території було утворено шість областей Львівську, Станіславську (пізніше Івано-Франківська), Волинську, Тернопільську, Рівненську, Дрогобицьку.
" В червні 1940 р. радянський уряд звернувся з ультиматумом до Румунії, у якому була вимога передати СРСР Північну Буковину і Бессарабію. Румунія задовольнила цю вимогу.
" В серпні 1940 р. Верховна Рада СРСР прийняла закон про включення до складу УРСР Північної Буковини і частини Бессарабії, де переважало українське населення.
Невдовзі після приєднання Західної України, Північної Буковини і Бессарабії до СРСР тут почалася радянізація - політика, спрямована на встановлення радянської влади і проведення соціалістичних реформ.
Політика радянізації нових областей СРСР
o Формуються радянські органи влади.
o Забороняються всі партії і громадські організації, крім комуністичної партії.
o Здійснюється націоналізація промисловості і прискорена індустріалізація.
o Здійснюється колективізація сільського господарства.
o Починаються репресії: арешти, заслання, розстріли, депортації (примусове виселення з рідних осель у віддалені регіони СРСР).
o Вводяться безкоштовні медична допомога, освіта, соціальне забезпечення; вживаються заходи з ліквідації неписьменності.
22 червня 1941 p. без оголошення війни Німеччина вчинила напад на СРСР. Почалася війна, що увійшла в історію як Велика Вітчизняна. В перші дні Великої Вітчизняної війни на територію України увірвалося угруповання армій "Південь" - війська німців та їх союзників.
Бойові дії на території України з червня 1941 р. по червень 1942 р
" В перші дні війни розгорнулися запеклі танкові бої в районі Луцьк-Броди-Рівне-Дубно.
" На початку липня війська Червоної Армії зазнали серйозних втрат як особового складу (солдат, офіцерів), так і техніки (майже всіх танків, літаків). Розпочався неорганізований відступ, німці та їх союзники просунулись вглиб радянської території на 300-600 км. Частину України було захоплено.
" В липні 1941 р. вирішальні бої точилися на Житомирському, Київському, Уманському і Одеському напрямках.
" Незважаючи на мужність і героїзм, радянські війська, що зазнавали важких втрат, залишили Умань, підірвали греблю Дніпрогесу, відійшли на лівий берег Дніпра, незабаром залишили Дніпропетровськ (серпень 1941 p.). У вересні 1941 p., після 72-денної оборони було здано Київ, в жовтні - Одесу, яка оборонялася 73 дні. Стримати наступ німецько-фашистських військ не вдалося, 25 жовтня гітлерівці захопили Харків, в листопаді - Крим. В 50 км від Ростова-на-Дону радянським військам вдалося протриматися до літа 1942 р. До червня 1942 р. продовжувалась оборона Севастополя. Спроба радянських військ в січні 1942 р. визволити Крим скінчилася поразкою. Не вдалося в травні 1942 р. визволити Харків.
" 22 липня 1942 р. радянські війська залишили м. Свердловськ (Ворошиловоградська, а нині Луганська область). Всю територію України було окуповано.
Причини, масштаби і наслідки голоду 1946-1947 pp.
" В 1946 р. на значній території України була посуха.
" План хлібозаготівлі в зв'язку з цим зменшено не було, держава фактично вивезла все зерно з колгоспів та радгоспів, прагнучи виконати план.
" Підсобні господарства селян були розорені війною.
" Керівництво країни продовжувало вивозити хліб за кордон, незважаючи на голод, що розпочався. Голодуючим не надавали допомоги до березня 1947 р.
" В 1946-1947 pp. голодувало кілька мільйонів жителів сільської місцевості, з них біля 1 млн. померло від голоду.
В тих районах, де голоду не було, становище населення було дещо краще. Не вистачало найнеобхідніших товарів: взуття, одягу, продовольства.
У частини населення погіршилось матеріальне становище в зв'язку з грошовою реформою, що була проведена в 1947 р.
Грошова реформа 1947 р.
o Гроші, накопичені населенням в ощадкасах в розмірах до 3 тис. карбованців, обмінювалися впропорції 1:1.
o Суми заощаджень, що перевищували 3 тис. карбованців, обмінювались так: від 3 до 10 тис. карбованців зі скороченням заощаджень на 1/3; від 10 тис. карбованців і вище-зі скороченням на 2/3.
o Обмін грошей, що зберігалися у населення вдома, здійснювався з розрахунку 1:10.
В селах відділень Ощадбанку не було, тому гроші у селян обмінювали з розрахунку 1:10. Грошова реформа фактично призвела до вилучення грошей у значної частини населення.
До 1947 р. діяла карткова система на продукти харчування; після її скасування ціни зросли майже в три рази.
Тяжкими були і умови праці. Як і раніше, численні види продукції випускались під відкритим небом, значна частина устаткування знаходилась в аварійному стані, цехи і установи не опалювались.
В містах невід'ємною рисою побуту повоєнного часу були "комуналки", бараки, напівпідвали.
Такими, якщо коротко казати, були умови, в яких проходила відбудова поруйнованої війною
Loading...

 
 

Цікаве