WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Міські вибори і накази - Реферат

Міські вибори і накази - Реферат

Повернення землі, сіл і млинів, що колись належали місту, а тепер перебували у приватному володіння або під козацькою адміністрацією

Дозвіл міському населенню шинкувати

Обмеження шляхти, козаків та різночинців й іноземців у правах на торгівлю та промисли без сплати міських податків і виконання міських обов'язків

Збереження усіх прав і привілеїв козаків і шляхти, включно з правом на промисли і торгівлю

Чернігів

x

X

Лубни 3

X

Ніжин 1

X

X

X

Новгород-Сіверський

X

X

X

Погар

X

X

X

Полтава 2

X

X

Стародуб

X

Глухів

х б

Козелець

X

X

x

х б

Лубни 5

х а x

Ніжин 4

X

X

X

Остер

X

X

X

X X

Переяслав

X

Полтава о

Розповсюдження на всіх — включно з козаками та шляхтою — обов'язку квартирувати російських військових і чиновників

Розповсюдження на всіх — за вийнятком шляхти і козаків — обов'язку квартирувати російські війська і чиновників

Звільнення міщан від оплати дров, свічок і фуражу для квартированих урядовців

Часткове зменшення постою росіян

Чернігів

X

X

X

Лубни 3

Ніжин

X

Новгород-Сіверський

x

Погар

X

Полтава

X

Стародуб

X

Проконтрольовані шляхтою і козаками

Лубни 5

X

X

X

Ніжин 4

X

Остер

X

X

Переяслав

X

X

Полтава о

X

X

Глухів

Козелець

X

X

Збереження

грошового

податку

Часткове зменшення грошового податку

Скасування податкових заборгованостей

Менші тарифи за імпортовану з Криму сіль

Звільнення міщан або міських селян від безпдатних державних робіт

Чернігів

Лубни 3

X

Ніжин

X

X

X

Новгород-Сіверський

X

Погар

X

X

Полтава

X

X

Стародуб

X

X

Лубни 5

X

X

X

Ніжин 4

Остер

X

X

Переяслав

X

X

Полтава о

X

X

Глухів

X

X

Козелець

X

X

1 — вимоги міщан

2 — перший наказ міщан

3 — остаточні побажання міщан

4 — вимоги козаків і шляхти

5 — скасований наказ

о — офіційний наказ

а — стосується тільки росіян

б — стосується тільки іноземців

Між двома групами складених таким чином міських наказів існувала суттєва різниця. У всіх наказах, контрольованих міщанами, говорилося, що іноземці, приїжджі, козаки та шляхта, що мешкали по містах, мають підпорядкуватися міській владі. Природно, що жоден з наказів, контрольованих шляхтою та козаками, не вимагав подібного для шляхти або козаків. Один з наказів, що відбивав погляди шляхти,— з Глухова,— висловлював згоду, щоб іноземці перебували під ратушним контролем. У Ніжині греки та росіяни, звичайно, наполягали на збереженні своїх власних юрисдикцій.

Ще одним предметом суперечки було право на торгівлю та промисли. 6 наказів — 5 контрольованих міщанами та 1 контрольований шляхтою — відмовляли шляхтичам, козакам, іноземцям, або різночинцям (людям, які не належали до будь-яких визначених соціальних груп) у праві на торгівлю або промисли без виконання загальноміських обов'язків або сплати міських податків. 2 накази, контрольовані шляхтою, вимагали підтвердження прав усіх міщан займатися промислами, виробництвом і торгівлею, але 3 інших — відмовляли у цьому праві іноземцям та росіянам. У Ніжині греки та росіяни, однак, захистили своє привілейоване становище. Нарешті, в остерському наказі містилась вимога як підтвердження, так і обмеження прав шляхти на заняття промислами.

В обох групах наказів були прохання гарантувати різноманітні попередні міщанські права та привілеї, включно з магдебурзьким правом. Але міщани найбільше зацікавлення висловили у поверненні містам автономії, а також поновленні колишньої юрисдикції над землею, селами та млинами, які тепер контролювалися козацькою адміністрацією або приватними особами.

Серйозну проблему для українських міст становили постій російських військ та квартирування різних службовців і чиновників. Цілий ряд наказів закликав до запровадження більш справедливої системи квартирування: 3 накази містили прохання, щоб козацька старшина, звільнена від цього законом, також забезпечувала військових і чиновників житлом. У наказах зустрічаються нарікання на необхідність забезпечувати чиновників-квартирантів свічками, дровами та фуражем. Нарешті, 5 наказів просили вислати, принаймні, частину військових підрозділів, що перебували у містах на постої.

Ще однією життєво важливою турботою були податки. З цього питання стався розкол: 3 накази, контрольовані міщанами, просили тільки злегка зменшити податок, а накази, контрольовані шляхтою та козаками, взагалі виступали проти грошового податку. Обидві групи виступали за скасування податкових заборгованостей, а шляхта вимагала зменшення мита на імпортовану з Криму сіль.

Міське населення ставило вимогу надати право шинкувати та оплачувати працю міщан на державних роботах. Інші вимоги або мають місцевий характер, або зустрічаються тільки в одному-двох наказах 1.

Хоча Київ був поза межами Гетьманщини, місто було з нею зв'язане, і будь-який розгляд міщанських наказів залишився б неповним без згадки про київський наказ. Як головний західний прикордонний пункт Київ упродовж XVIII ст. перебував під юрисдикцією спеціального імперського урядовця — київського генерал-губернатора, який займався всіма міжнародними та порубіжними проблемами і командував російськими військами, дислокованими в Києві та Гетьманщині в цілому. Київські міщани користувалися широкою автономією, включаючи магдебурзьке право. Періодично гетьман і козацька адміністрація поновлювали свою владу над козаками та старшиною, що мешкали в місті. Більше того, гетьман обкладав і збирав індукту і евекту на кордоні міста. З інших питань київські міщани здебільшого мали справу безпосередньо з царською адміністрацією. Із скасуванням в Гетьманщині імпортно-експортного податку (1764) та відставкою гетьмана Розумовського слабкі адміністративні зв'язки між Гетьманщиною і Києвом були знову порушені.

Loading...

 
 

Цікаве