WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Намісник Катерини в гетьманщині: правління генерал-губернатора Рум’янцева (1765-1769 рр.) - Реферат

Намісник Катерини в гетьманщині: правління генерал-губернатора Рум’янцева (1765-1769 рр.) - Реферат

Коли 1763 р. графа Петра Рум'янцева знову призвали до двору,це викликало там певне замішання 2. Все ще непевно почуваючи себе на троні, Катерина підозріло ставилася не тільки до колишніх зв'язків Рум'янцева з Петром III та його підкресленої ворожості до неї, але також до його широких військових, особистих та родинних зв'язків. Серед царедворців ходили чутки, що граф Петро Рум'янцев насправді був незаконним сином Петра III 3.

Це забезпечувало Рум'янцеву особливу привабливість — він міг щохвилини стати ключовою фігурою будь-якого заколоту з метою скинути імператрицю на користь її сина Павла. Саме це у поєднанні з військовими і родинними зв'язками Рум'янцева (його дружиною була княгиня Катерина Голицина) робили перебування цієї амбітної людини при дворі небезпечним для Катерини.

Але імператриця блискуче розв'язала це питання. Призначивши Рум'янцева на найвищу посаду генерал-губернатора України, вона позбулася його при дворі і водночас скерувала його таланти на вирішення вельми делікатної і поважної державної проблеми. В разі успіху Катерина чудово б використала потенційного політичного суперника. В разі невдачі — цілком можливої, враховуючи настрої української нової шляхти — Рум'янцев скомпрометував би сам себе. В обох випадках Катерина б виграла.

З іншого боку, Рум'янцеву, який після перевороту був у немилості, це призначення давало шанс продовжити військову кар'єру. Ситуація в Україні була дуже непевною, але, як і раніше, він сміливо прийняв виклик і 8 квітня 1765 р. прибув у Гетьманщину, розташувавшись у Глухові.

З його прибуттям в адміністративно-судовій структурі Гетьманщини відбулися лише незначні зміни. На верхівці адміністративної пірамиди генерал-губернатор разом з президентом Малоросійської колегії замінили гетьмана. Як і гетьману Розумовському, генералгубернатору Рум'янцеву підпорядковувалась Запорозька Січ, але, на відміну від гетьмана, він командував також усіма російськими військами, що перебували в Гетьманщині. Тепер Малоросійська колегія стала головною центральною адміністративною інституцією, перейнявши функції колишньої генеральної військової канцелярії. Спеціальні департаменти колегії відповідали за військові, судові та фінансові справи. Колегія підпорядковувалася Рум'янцеву та сенату, а генерал-губернатор доповідав безпосередньо Катерині і тільки в окремих випадках мав справи з сенатом 1. Нижча адміністрація — на рівні полків та сотень — залишилася без змін.

Через сорок днів після свого приїзду, 18 травня 1765 р., Рум'янцев подав Катерині змістовну програму реформ, яку вона частково схвалила 2.

Так швидко сформульована, вона, напевне, була обміркована Рум'янцевим ще до його прибуття в Гетьманщину. Грунтувалася програма на трьох основних елементах: інструкціях Катерини, ідеях Теплова і власних концепціях Рум'янцева. Якнайкраще при дворі обізнаний зі справами Гетьманщини, Теплов відразу ж після призначення графа генерал-губернатором 1 зустрівся з Рум'янцевим і, без сумніву, передав йому своє критичне ставлення до ситуації в Гетьманщині. У своєму меморандумі про реформи й пізніше, у відповіді Катерині, Рум'янцев повторював тепловські звинувачення гетьманського уряду в адміністративній некомпетентності, утисках з боку старшини, в корупції і зокрема у масовому привласненні державних земель і навіть міст. Рум'янцев запропонував перевірити земельні володіння та повернути всі колишні царські землі державі. У своїй відповіді обережна Катерина наказала генерал-губернатору не чіпати земельних наділів, право на які було затверджено царями.

Багато пунктів програми Рум'янцева були дослівно переписані з власних наказів Катерини. Саме тому його заклики відбудовувати міста, розвивати ремесла та промисловість, створювати міську поліцію, заохочувати торгівлю, сприяти розвитку сільського господарства і лісництва, раціоналізувати і збільшити державні прибутки без жодних застережень були схвалені царицею. Але Рум'янцев додав список із своїх власних пропозицій: організацію поштової служби; реорганізацію української артилерії; виробництво пороху; призначення чиновникам замість земельних наділів сталої платні; створення військової академії, навчального закладу для благородних дівиць і двох університетів; заснування державного шпиталю; реорганізацію системи судочинства, секуляризацію майна української церкви. І хоча його програма була співзвучна з принципами просвітницького правління, з цих пропозицій Катерина, однак, схвалила тільки організацію поштової служби; інші були передані на розгляд спеціальних комісій або взагалі зігноровані. Очевидно, імператриця була проти якихось раптових або радикальних змін. Більше того, вона хотіла пересвідчитися в тому, що нову програму можна фінансувати з місцевих джерел, не зазіхаючи на імперську скарбницю. І все ж таки схвалені Катериною пункти в поєднанні з її наказами вручали Рум'янцеву мандат на початок цілої низки масштабних реформ.

Оскільки все це було спрямовано на покращення сільського господарства і торгівлі, певною мірою дивним є те, що генералгубернатор не дуже енергійно взявся сприяти економічному розвиткові. Все, що було зроблено, проводилось за ініціативою центральної влади. Здійснюючи улюблений проект Катерини — іноземну колонізацію краю, Рум'янцев розселив приблизно 100 німецьких сімей у Білій Вежі, а невелику кількість волоських і болгарських колоністів — на території Переяславського полку 2.

З ініціативи сенату розпочався невдалий експеримент із запровадженням в Гетьманщині нової сільськогосподарської культури — картоплі; більшість привезених коренеплодів вимерзло у сховищах, і лише невелику частину розподілили для вирощування 1. Незважаючи на гучні заяви, ні центральна влада, ні Рум'янцев не були готові суттєво прискорити економічний розвиток. Проблемою був не тільки брак планування, людей і коштів, але й те, що політичні питання заступили всі інші. Рум'янцев зосередився на таких традиційних галузях реформи, як адміністрація, військова, судова і частково освітянська системи. У справах судочинства генерал-губернатор міг запровадити лише незначне оновлення, бо Катерина не схвалила суттєві зміни. До Генерального військового суду — найвищого суду Гетьманщини призначили дванадцять суддів, яких обирали щороку (по одному від кожного полку, а також двох генеральних контролерів). Рум'янцев змінив склад суду, зробив його постійним, оплачуваним органом, до якого входили два генеральних контролери та три-п'ять додаткових членів. Для пожвавлення роботи центрального суду генералгубернатор на допомогу позивачам призначив державних адвокатів. Але запровадження судових реформ 1763 р. створило непередбачені проблеми, які намагався розв'язати Рум'янцев 2.

Найзначнішою зміною в урядовій структурі, яку схвалила Катерина, була пропозиція Рум'янцева про регулярну поштову службу. Попередньо в Гетьманщині пошту доставляли кілька муніципальних служб, а також офіційні гінці. Так, указ імператриці посланець привозив до Генеральної військової канцелярії, яка розповсюджувала його, знову з допомогою кур'єрів, серед підлеглих. Пропозиція Рум'янцева грунтувалася на потребах як уряду, так і приватних осіб у систематичній та регулярній поштовій службі. Нова система, заснована 1765 р., складалася з 9 поштових маршрутів, довжиною понад 2358 верст, 72 поштових станцій, 15 регіональних начальників, 165 поштарів і 300 коней 3.

У кожній місцевості пошту забирали та відправляли у призначений час двічі на тиждень. Поштова служба стала підвідділом української адміністрації, її очолював поштовий директор. Скарбниця Гетьманщини оплачувала всі витрати поштової служби та забирала всі її прибутки. У 1768, 1770 і 1774 рр. поштову службу розширили для забезпечення зв'язку з Кримом і новою провінцією — Новоросією. Після скасування української автономії поштова служба з незначними змінами увійшла до складу російської адміністрації.

Першочерговим завданням Рум'янцева в Гетьманщині було збільшення державних прибутків. Накази Катерини, відповідь Рум'янцева, наступні таємні директиви Катерини стосувалися саме цього питання 1. Зберігаючи давні джерела прибутку — податки від спиртних напоїв і млинів, відрахування з прикордонного тарифу, генерал-губернатор створив ряд нових. Він зібрав усі типи царських земель, які використовувались козаками, що колись обслуговували гетьмана (бобровники, стрільці, поташники), в одну категорію державних земель. Для нагляду за ними призначалося одинадцять контролерів, а їх жителі обкладалися податком 2. Цей захід приніс додатковий річний прибуток в розмірі 10 000 карбованців, стягнення податку із слуг колишнього гетьмана — ще 1200 3.

Loading...

 
 

Цікаве