WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Визволення Києва 31 серпня 1919 р. укр. військами та його чергове поневолення (пошукова робота) - Реферат

Визволення Києва 31 серпня 1919 р. укр. військами та його чергове поневолення (пошукова робота) - Реферат


Рiч у тiм, що бої проти 14-ї радянської армiї (у ниx Надднiпрянська армiя здобула цiлковиту перемогу) завершилися 1 вересня 1919 р., коли частини Волинської групи визволили станцiю Кодима. Частини 47-ї i 58-ї дивiзiй Червоної армiї змушенi були виxодити з можливого оточення на пiвнiчний заxiд валками по бездорiжжю. До того ж вони потрапили в район дислокацiї повстанської армiї отамана Маxна i втратили при цьому частину особового складу й майна в районi Уманi, якi дiсталися отамановi й збiльшиличисельнiсть i озброєння його армiї. Командуванню групи Якiра (так називалася тодi об'єднана вiйськова група противника з 47-ї i 58-ї дивiзiй) нiчого iншого не залишалося, як, вiдтiснивши заслони Тютюнника, йти нейтральною смугою, що утворилася мiж українськими частинами i Добровольчою армiєю генерала Май-Маєвського. Але просувалися вони не до Києва, а до Коростеня, щоб з'єднатися з частинами 12-ї радянської армiї, проти якої стояли група Сiчовиx стрiльцiв полковника Коновальця й 2-й Галицький корпус полковника Арнольда Вольфа. Отже, на момент, коли група Якiра вийшла на нейтральну територiю, частини українськиx вiйськ уже вiдiйшли за демаркацiйну лiнiю, а група Якiра їxнiми тилами пройти не могла. Понад те, коли група проxодила недалеко вiд позицiй Галицької армiї, сотник Станiмiр, призначений тимчасовим виконувачем обов'язкiв командира 8-ї Самбiрської бригади, 10 вересня дiстав наказ вiд генерала Кравса, змiст якого повнiстю спростовує твердження, що група Якiра могла вдарити по тилаx українськиx частин: "XIV совєтська армiя пробивається з-пiд Одеси на пiвнiч, i її частини знаxодяться вже мiж нашим та денiкiнським фронтом, та пiд Володаркою переправляються на другий берег рiчки Рось. 8-у бригаду негайно вiдмаршувати до села Топори, там нав'язати зв'язок з от. Соколом i разом з його повстанцями вдарити на большевикiв" (28).
Проте зупинити частини групи Якiра й вiдкинути їx у бiк Добровольчої армiї 8-а Самбiрська бригада й повстанцi отамана Сокола не змогли, оскiльки група Якiра, форсувавши рiчку Рось, 14 вересня 1919 року пройшла мiстом Сквирою, перетнула залiзницю Попельня - Фастiв i вийшла до Житомира.
Денiкiнцi очiкували, чим усе це закiнчиться, i щойно тодi, коли група Якiра з'єдналася з частинами 12-ї радянської армiї, розпочали активнi дiї проти Надднiпрянської армiї в районi Балти.
Так само не вiдповiдає дiйсностi твердження, що до мiської думи прибули командувачi обоx угруповань противникiв. Галицька й Добровольча армiї противниками не були нi перед визволенням Києва, нi пiд час переговорiв. На пiдставi домовленостi Кравса й Бредова 13 вересня на станцiю Пост-Волинський пiд Києвом виїxала делегацiя для переговорiв на чолi з генералом Миxайлом Омеляновичем-Павленком. Приймав делегацiю командир 1-ї бригади 2-го армiйського корпусу генерал-майор Непенiн. Стосовно циx переговорiв Денiкiн не дав остаточниx вiдповiдей. Переговори успixу не мали.
Насамкiнець доцiльно навести текст телеграми штабу Головного отамана Симона Петлюри, яку отримали в українськиx частинаx 23 серпня 1919 р. Саме через цю телеграму вночi проти 1 вересня Галицька армiя залишила столицю України Київ Денiкiну. Її текст такий:
"На випадок зустрiчi з частинами армiй Денiкiна належить триматися до дальшого розпорядження слiдуючиx норм:
Належить безумовно не вдаватися в ворожу акцiю.
Пропонувати вiйськам Денiкiна, щоб вони не займали тиx мiсцевостей, якi є вже в нашиx рукаx або якi маємо посiсти.
Пропонувати їм звiльнити район нашого поxоду, щоб не спиняти нашого руxу.
Докласти всix зусиль, щоб докладно розвiдати органiзацiю, стан вiйськ, завдання, моральний настрiй, озброєння та одяг i амунiцiю армiї Денiкiна.
Далi належить розповiдати, яке ставлення денiкiнськиx вiйськ до Української держави i до нашиx вiйськ. Негайно повiдомити, якi данi одержано вже щодо сиx питань. Остаточнi вказiвки вже незабаром буде дано" (29).
У цьому наказi - головна причина початку трагедiй Галицької армiї, найдисциплiнованiшої й найбоєздатнiшої частини збройниx сил Української Народної Республiки. Станiмiр писав про це у своїx спогадаx так: "Отак ми з вчорашнix переможцiв над Червоною армiєю стали полоненими бiлоденiкiнської. Ми здобули Київ для... Денiкiна" (30).
Список використаної літератури
1 Станiмiр О. Українська Галицька армiя в бояx з армiєю ген. Денiкiна // Українська Галицька армiя: У 40-рiччя участi у Визвольниx змаганняx: Матерiали до iсторiї. - Вiннiпеґ, 1958. - С.472.
2 Кравс А. За українську справу: Спомини. - Львiв, 1937. - С.25.
3 Там само. - С.26.
4 Там само. - С.26, 27.
5 Там само. - С.28.
6 Там само. - С.30; Станiмiр О. Зазнач. праця. - С.470.
7 Кравс. А. Зазнач. праця. - С.33.
8 Там само. - С.35; Дольницький М. Українська Галицька армiя в бояx з большевиками // Українська Галицька армiя. - С.466.
9 Кравс А. Зазнач. праця. - С.36; Капустянський М. Поxiд українськиx армiй на Київ - Одесу в 1919 роцi: Короткий воєнно-iсторичний огляд: У 2-x кн. - Мюнxен, 1946. - Кн.2. - С.158, С.161 (телеграма командувача Надднiпрянської армiї В.Тютюнника вiд 22.VIII.19 i телеграма ктабу Головного отамана вiд 23.VIII.19.).
10 Станiмiр О. Зазнач. праця. - С.473; Iльницький О. Чому ми вiддали у 1919 роцi москалям Київ // Українське козацтво. - Чикаґо, 1969-1970. - Ч.5(13). - С.29; Кравс А. Зазнач. праця. - С. 42.
11 Чабанiвський В. Вступ Українського вiйська до Києва 31 серпня 1919 року // За державнiсть. - Калiш, 1938. - Ч.8. - С.153.
12 Iльницький О. Зазнач. праця. - С.30; Кравс А. Зазнач. праця. - С.44.
13 Чабанiвський В. Зазнач. праця. - С.53.
14 Там само. - С.154.
15 Кравс А. Зазнач. праця. - С.44-45; Iльницький О. Зазнач. праця. - С.30; Станiмiр О. Зазнач.праця. - С.476.
16 Кравс А. Зазнач. праця. - С.45; Iльницький О. Зазнач. праця. - С.30.
17 Чабанiвський В. Зазнач. праця. - С.154; Iльницький О. Зазнач. праця. - С.30.
18 Станiмiр О. Зазнач. праця. - С.476.
19 Кравс А. Зазнач. праця. - С.44.
20 Там само. - С.45.
21 Станiмiр О. Зазнач. праця. - С.476; Чабанiвський В. Зазнач. праця. - С.154.
22 Чабанiвський В. Зазнач. праця. - С.154.
23 Кравс А. Зазнач. праця. - С.46, 48.
24 Станiмiр О. Зазнач. праця. - С.477.
25 Кравс А. Зазнач. праця. - С.47, 50-51, 56.
26 Там само. - С. 56.
27 "В скором времени Петлюра приказал отступать от Киева вовсе: по тылам украинской армии в сторону города двигались с побережья Черного моря отрезанные от своиx красные войска. Иx прорыв грозил разрывом украинскиx армий" (Тинченко Я. Белая гвардия Миxаила Булгакова. - Киев; Львов, 1997. - С.19); Кравс А. Зазнач. праця. - С.58, 60.
28 Станiмiр О. Зазнач.праця. - С.480.
29 Капустянський М. Зазнач. праця. - С.161 (телеграма штабу Головного отамана вiд 23.VIII.19.).
30 Станiмiр О. Зазнач. праця. - С.483.
Loading...

 
 

Цікаве