WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Виникнення і початковий розвиток феодального міста - Реферат

Виникнення і початковий розвиток феодального міста - Реферат

Все це дає нам цілком певні дані для висновку, що міста будували не купці і не заповзятливі люди, а насамперед князі.

Можливо, що будувались вони не під безпосереднім керівництвом князя, а його посадниками чи воєводами, але, безперечно, з його розпорядження і з його згоди 38 *. Місто не могло існувати без більш-менш сильного гарнізону і, звичайно, цей гарнізон міг поставити тільки князь. Само собою зрозуміло, що тільки князь і, можливо, митрополит міг утримувати цей гарнізон. В міру дробління Русі на князівства підсилюється будівництво міст: міста будують не тільки великі київські князі, а й князі місцеві. Літописи XII ст. досить багато говорять про князівське містобудівництво, особливо в новоколонізованих землях — Суздальській та ін.

Одночасно з будівництвом нових міст відбувається "феодалізація" старих. [В. І.] Равдонікас 89, між іншим, встановив цікавий факт щодо організації міст у досліджуваний період. Виявляється, що ряд великих міст, які пізніше грали досить велику роль, організуються не на старих городищах великородинного типу і навіть не на городищах X ст., а кілька кілометрів далі, на новому місці. Це свідчить про те, що ці міста засновувались за іншими організаційними принципами і з іншою метою, ніж міста X ст. Нам здається, що перенесення міст на нове місце визначалось не стільки стратегічними, скільки економіко-політичними міркуваннями. Князі або феодальна верхівка намагались створити в новозбудованому місті центр свого панування над околишньою округою; можливо навіть, що вони будували міста в центрі своїх земельних володінь.

Що ж являло собою місто-укріплення, місто-фортеця? Нам здається, що місто XI — XIII ст. є не що інше, як феодальний замок — Burg західноєвропейського середньовіччя, але замок не кам'яний і не на неприступних скелях, а дерев'яний і на високому березі ріки. Саме за дерев'яну огорожу місто-город повинен був дістати свою назву. В попередній історіографії питання про існування в давній Русі замків ставили, але розв'язували його негативно, бо звичайно вважали, що замком можна було називати тільки кам'яну споруду, "кам'яне гніздо" феодалів. Але нас передусім повинне цікавити не архітектурне оформлення міст, а їх соціальна природа, їх призначення, і, особливо, їх значення в системі феодального панування. І тут, як нам здається, середньовічний бург і наше місто-фортеця не мають ніякої різниці. І середньовічний західноєвропейський бург, і місто XI — XII ст. Київської Русі — це насамперед центр феодального панування над навколишньою сільською округою. Бурги й міста будуються як для охорони від зовнішніх ворогів, так в не меншій мірі й для охорони феодальних хижаків від селянських повстань. Феодальний характер міста-замка визначався не тільки тим, що міста будувались першими феодалами землі — князями, а й тим, що князівські мужі, посаджені в міста, незабаром перетворювались у місцеву верхівку. В 991 р. було збудоване місто Білгород, а вже під час облоги його печенігами в 997 р. з'явились "старійшини градські". Їх скликає "един старец" для вислухання його поради щодо врятування міста від обложників. Місто Вишгород, мабуть, було засноване Ольгою ("бе бо Вышегород град Вользин"), але вже в 1015 р. в Вишгороді були свої вишгородські "болярци".

"Мужи лучшие от Словень, и от Кривичь, и от Чюди, и от Вятичь", які були посаджені в ці міста, були кращими в класовому розумінні. Це, безперечно, була верхівка родоплемінної знаті. Ці кращі люди не тільки складали гарнізони новозбудованих міст, але разом з тим ставали досить швидко місцевими землевласниками, "болярцями", як їх називає літопис. Коли ми будемо розглядати питання про віче, ми постараємось з'ясувати, що названі літописом кияни, чернігівці, володимирці, ростовці, суздальці, переяславці, куряни та ін. є не купці й не промисловці, а якраз місцеві феодали, які зміцніли під охороною міста і жили в своїх міських дворах.

Яке було значення давньоруського міста-замка в системі феодального панування? Ми висловили ряд зауважень про значення так званих князівських міст у розділі, присвяченому питанню про виникнення і розвиток князівського домену. Те, що ми говорили про князівське місто, однаково стосується і до всіх інших міст. Місто XI — XII ст. насамперед було феодальним адміністративним центром для волості, що належала до міста, чи для сукупності волостей. Місто було не тільки постійним пунктом перебування місцевого гарнізону, а й збірним пунктом усіх військових сил даної округи і під час облоги. Далі, місто було і фінансово-адміністративним центром, було центром особливої фінансової округи. В Уставній грамоті Ростислава Смоленського 90 прямо вказується на існування таких фінансових округів: "А во Врочницех (200) гривен, то ти из того взяти єпископу 20 гривен; а в Торопчи дани четыриста гривен, а епископу c того взяти 40 гривен" і т. д. Отже в Смоленській землі місто відало збиранням данини і переховуванням її. Нарешті, місто було і судовим центром для сільського населення, яке зберегло свою незалежність, не підпало під владу місцевих феодалів 39*.

Територіальна округа, що належала до міста, зв'язана з ним так тісно, що коли говорять про передачу міста, то це означає і передачу всієї міської округи. Місто без оточуючих його земель у цей період не мислиться. Нам здається, що саме таким "замковим" характером міст тільки й можна пояснити величезну кількість їх у XII ст.: в цей час кожна земля має цілі десятки міст.

Але вже дуже рано ряд старих міст, а також деякі новоорганізовані міста на кінець XII ст. стають поступово справжніми феодальними містами. І, звичайно, основна причина виникнення цих справжніх феодальних міст, а не міст-замків є та, яку вказали основоположники марксизму — ріст продуктивних сил і зв'язаний з цим ростом поділ праці, відокремлення промисловості й торгівлі від сільського господарства. Як пункти, навколо яких концентруються ремісники й торгівці, ці феодальні міста могли виникнути навколо міст-замків, навколо великих князівських і боярських сіл. Міста могли виникнути й на зовсім пустому місці і притому недалеко від міста-замка. І навпаки, уже виникле місто могло бути укріплене, а вже після виникнення торговельного промислового центру могло бути поставлене місто-замок. Проте ми припускаємо, що більшість міст-посадів виникала навколо міст-замків, і внаслідок цього в наших пам'ятниках рано змішуються ці два, по суті різні, поняття. Пам'ятники починають уживати слово місто-город у подвійному значенні: і в значенні міста-фортеці, замка, і в значенні торговельно-промислового центру. Так, у Руській Правді, де міститься постанова про городників і місто, город розуміється як фортеця ("дондеже город срубять"); в другому місці говориться про місто як торговельно-промисловий центр: "Аще кто многым должен будет, а пришед гость из иного города или чужеземець..."

Процес утворення міста-посаду навколо міста-замка полегшувався такими моментами: 1) більшою безпечністю населення в місті, 2) тим, що в місті-замку ще до перетворення його в справжній торговельно-промисловий центр були торги і жили ремісники, які обслуговували міський гарнізон. Особливо сприятливі умови для утворення міст-посадів навколо міст-замків створювались тоді, коли це місто-замок ставало резиденцією якогось князя. Тут, безперечно, княжий двір оточувався дворами різних князівських ремісників-холопів. (В Руській Правді за вбивство ремісника платили не повну виру, а тільки 12 гривень.) Крім того, треба мати на увазі, що в місто-замок стікались данина, воєнна здобич, словом те, що в тогочасних пам'ятниках називалось товаром. Природно, що ці товари притягали скупників, які в міру розвитку процесу відокремлення ремесла й торгівлі від сільського господарства перетворювались у купців.

Процес виникнення міста-посаду проходить досить повільно. Повільним він був і при утворенні міст-посадів навколо міст-замків. Немає ніякого сумніву, що міське населення, купці і ремісники напочатку були залежні від феодального сеньйора — князя чи митрополита. І купці, і ремісники так чи інакше були зв'язані з князівським господарством: купці, мабуть, виконували торговельні доручення князя, ремісники працювали на князя. Недарма ремісники безпосередньо примикають в Руській Правді до представників князівської адміністрації в переліку княжих людей при встановленні штрафів за їх убивство.

Loading...

 
 

Цікаве