WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Організація влади і управління Київській Русі - Реферат

Організація влади і управління Київській Русі - Реферат

Виникають і місцеві відмінності. В Новгороді, як правильно говорить О. Є. Пресняков, сотні являють собою організації торговельно-промислових груп. В XI ст. в Києві ми не знаходимо слідів сотенних організацій; збереглись лише соцькі, тобто урядові особи. Ми приєднуємось до думки О. Є. Преснякова, що сотні — це міські установи. З нашого погляду інакше і бути не могло, бо гарнізони стояли тільки в містах. Прийнявши нашу гіпотезу про походження десяткової системи, нам важко уявити ті адміністративні функції, якими почали обростати тисяцькі, соцькі і десяцькі. Це, насамперед, придушення всяких повстань племен, військова допомога збирачам данини, наведення порядку в місті, торговельна поліція, а далі вже, з розвитком князівської юрисдикції, — виконання судово-адміністративних функцій. Тисяцькі еволюціонували в бік поширення їх військових функцій. У тих містах, де сиділи князі, вони ставали головними помічниками їх у справі військового управління і командування військом.

Природно чекати, що в міру розкладу племінних організацій і в міру підсилення централізації державної влади почнуть створюватись і князівські адміністративні органи на місцях.

Оскільки ми обгрунтували гіпотезу про те, що тисяцькі, соцькі і десяцькі стояли на чолі міських гарнізонів, нам неважко зрозуміти, чому князі не доручають всіх адміністративних функцій у містах цим органам, а створюють особливу місцеву адміністрацію з так званих посадників. Посадники були повноважними представниками князівської влади на місцях в усіх її проявах. Але джерела нічого не говорять ні про час становлення цих органів, ні про їх функції. Можна, проте, вважати встановленим, що посадники ставились у містах.

З часів кн. Ольги поруч з сотнями й тисячами у Київській державі утворюються погости 14*. Як було вказано, встановлення погостів треба зв'язати з діяльністю Ольги в справі впорядкування збирання данини. Змінився порядок її збирання і, очевидно, самий склад її.

В історичній літературі якось недооцінюють діяльності кн. Ольги, вірніше, керівної верхівки, що діяла під час її князювання. Організаційну діяльність Ольги і її радників можна порівняти з діяльністю Олега, Володимира Мономаха та інших видатних діячів IX — XII ст. Її фінансово-адміністративна реформа, очевидно, була викликана повстанням деревлян проти Ігоря і його вбивством. Літопис говорить про цю реформу безпосередньо після взяття м. Іскоростеня: "И възложи на ня (деревлян) дань тяжьку: две части дани идета Киеву, а третьяя Вышегороду к Ользе; бе бо Вышегород град Вользин. И иде Вольга по Дерьвьстей земли c сыном своим, c дружиною, уставляющи уставы и уроки; суть становища ее и ловища. И приде в град свой Киев c сыном своим Святославом, и пребывши лето єдино.

В лето 6455, иде Вольга Новугороду, и устави по Мьсте погосты и дани и по Лузе, оброки и дани; ловища ея суть по всей земли, знамянья и места и погосты, и сани ее стоять в Плескове и до сего дне, и по Днепру перевесиша и по Десне, и есть село ее Ольжичи и доселе".

Так розповідається про фінансово-адміністративну реформу Ольги в літопису 63. Але нам здається, що її зміст і значення далеко ширші, ніж то можна встановити з літописного оповідання. Насамперед реформа кн. Ольги не тільки зачепила Деревлянську землю, а була проведена по всій території Київської держави — і по Мсті, і по Лузі, і по Дніпру, і по Десні. Коли літопис нічого не говорить про діяльність кн. Ольги в Вользько-Окському басейні, то це природно: вятичі до 964 року, тобто до року завоювання їх князем Святославом, у склад Київської держави не входили і продовжували платити данину хозарам.

Чим були викликані реформи кн. Ольги? Їх треба зв'язати з обставинами, які спричинились до повстання деревлян, у результаті якого загинув кн. Ігор. Як би ми не ставились до легенди про помсту Ольги деревлянам, не можна заперечувати того факту, що вбивство кн. Ігоря було викликане його здирствами. А що літопис цілком конкретно і правдоподібно говорить про причини вбивства кн. Ігоря, то в історичній літературі, оскільки нам відомо, не висловлювали сумнівів щодо історичної достовірності цієї частини літописного оповідання. Так само не викликає сумнівів історична достовірність і тієї частини літопису, де говориться про вихід деревлян з-під влади київського державного центру і про перехід їх у наступ (у легенді це подається в вигляді сватання кн. Мала до кн. Ольги), а також про ту уперту боротьбу, яку довелось витримати Ользі. Цілком очевидно, що всі ці обставини — і повстання деревлян, і загибель кн. Ігоря, і уперта боротьба після його смерті — все це було враховане правлячою верхівкою. Само собою зрозуміло, вона ніяк не відмовилась — і, звичайно, не могла відмовитись — від данини, не могла і не хотіла зменшити її розміри. Але вона повинна була зважити, що система збирання данини, яка існувала до вбивства Ігоря, може й надалі викликати повстання, що на місцях або не було князівської адміністрації, або вона-була надзвичайно нечисленна і слабка, що влада великого князя трималась на визнанні її або "племінних князів", або місцевих "світлих князів" з оточення Рюриковичів.

Нам здається, що одним з основних заходів кн. Ольги була ліквідація місцевих племінних князів — намісників. Після цього ми ніде не зустрічаємо згадки про них (крім кн. Ходоти у вятичів).

Дуже цікаво, що в договорі Святослава з візантійцями так само нічого не говориться про них, як і в договорах Олега і Ігоря. Договір укладений Святославом і Свенельдом.

Замість ліквідованих місцевих князів була створена міцна, безпосередньо зв'язана з центром місцева фінансова адміністрація. В історичній літературі організацію фінансово-адміністративних центрів звичайно зв'язують з установленням кн. Ольгою погостів, причому точилась суперечка про те, що саме являли собою ці погости. [В. Й.] Ключевський, виводячи походження слова "погост" від слова "гостьба" — торгівля, вважав погости торговельними пунктами, ринками. [С. М.] Соловйов і [І. І.] Срезневський розуміли під погостами табори, становища, місця, де зупинялись князі чи княжі мужі під час об'їзду земель для полюддя і збирання данини. Для нас немає сумніву, що назва "погост" справді могла походити від "гостьби", що напочатку погости могли бути торговельними пунктами або факторіями. Але це торговельне значення погосту було навіть для X ст. далеким історичним минулим. Організовані кн. Ольгою погости — це фінансово-адміністративні і далі судові центри (пізніше, після прийняття християнства, вони стали церковно-адміністративними центрами). Було б просто неймовірно чекати, щоб кн. Ольга організувала торговельні пункти — вони не могли виникнути шляхом адміністративного впливу.

Природно, що такий обережний дослідник, як О. Є. Пресняков, у результаті обміркування суперечки про суть погостів прийшов до висновку, що виникнення їх треба ставити в зв'язок не з торгівлею, а з встановленням оброків і данини.

Отже погости — це основні фінансово-адміністративні центри й округи, а не торговельні пункти.

Організуючи погости, кн. Ольга, безперечно, призначала туди постійних княжих агентів, інакше самий сенс організації погостів був би незрозумілий.

Значення всіх нових заходів кн. Ольги якраз і полягало в тому, що замість періодичних наїздів — осіннього і зимового полюддя князя або найближчих до нього дружинників, створюється постійно діюча, міцна і досить густа сітка фінансових органів.

Loading...

 
 

Цікаве